Застава як запобіжний захід в кримінальному процесі. Ст. 106 КПК РФ

У цивільному праві для забезпечення виконання зобов’язань стороною договору передбачені різні заходи. Однією з них є застава. Він являє собою майно або інший об’єкт цивільного права, крім грошей. Одним із видів застави є іпотека.

Коротка характеристика забезпечення

Застава вважається додатковим (акцессорным) зобов’язанням по відношенню до первинного (основного). Майно (інший об’єкт) знаходиться у власності заставодавця.

Недійсність основного зобов’язання тягне недійсність застави, цесія (поступка прав) за первісним договором тягне поступку за заставним зобов’язанням та ін. У цьому проявляється акцесорний характер останнього.

Іпотека

Цей термін використовується при заставі земельної ділянки або іншого нерухомого майна. Суть такого забезпечення в тому, що боржник користується і володіє закладываемым об’єктом, але у разі неивыполнения їм прийнятого зобов’язання кредитор може задовольнити свої вимоги за рахунок продажу цього майна.

Необхідно відрізняти іпотеку від іпотечного кредитування. В останньому випадку особа отримує позику під заставу нерухомості. У випадку з іпотекою суб’єкту видаються кошти на придбання об’єкта, який надходить в заставу банківській організації як гарантія погашення. Як правило, під заставу нерухомості видаються великі суми.

Іпотекою називають також заставу існуючого об’єкта для отримання цільової позики. Наприклад, особа оформляє застава земельної ділянки, на якому збирається будувати будинок. Кошти можуть бути спрямовані і на ремонт існуючого об’єкта.

Застава як запобіжний захід в кримінальному процесі

Суть забезпечення в рамках процесу полягає в тому, що підозрюваний/обвинувачений зобов’язується вести себе належним чином під страхом втрати певних цінностей, переданих в якості гарантії.

Передбачений в КПК заставу вважається однією з найсуворіших психолого-примусових заходів. Ризик втрати майна є реальною гарантією явки особи за викликом. У цьому зв’язку заставу часто використовується замість взяття під варту.

Особливості застосування застави регламентуються ст. 106 КПК РФ. Розглянемо основні положення норми.

Сутність заходи

Застава як запобіжний захід полягає в передачі обвинуваченим/підозрюваним, іншим громадянином або організацією в орган, що веде провадження у справі, рухомих або нерухомих об’єктів. Це можуть бути гроші, інші цінності, облігації, акції, допущені до обігу в РФ.

Передача майна здійснюється на стадії попереднього розслідування. Забезпечувальна міра може бути реалізована і в рамках судового провадження. В цьому випадку цінності передаються в суд.

Застава як запобіжний захід забезпечує явку особи до слідчого, суду, до дізнавачу. Під страхом втрати майна особа утримується від вчинення інших неправомірних дій.

Клопотання

Застава як запобіжний захід може застосовуватися за судовим рішенням у порядку, закріпленому статтею 108 КПК, з урахуванням положень 106 норми Кодексу.

Заявити клопотання перед судом може як обвинувачений/підозрюваний, так і інший громадянин або організація. Подається прохання про застосування запобіжного в орган за місцем ведення слідства. При цьому закон зобов’язує суд розглянути це клопотання.

Розмір і вид застави

Вони визначаються у відповідності з характером злочини, з урахуванням інформації про особу винного, а також його майнового стану. У законодавстві, однак, передбачені мінімальні межі.

Так, по справах про діяння середньої невеликої тяжкості розмір забезпечення становить не менше 50 тис. руб., по тяжких особливо тяжких – не менше 500 тис. руб. Зазначені межі діють незалежно від того, коли саме була призначена міра – у судовому розгляді або на стадії попереднього розслідування.

В якості застави не приймається майно, на яке, відповідно до ЦК, не може звертатися стягнення. До таких предметів, наприклад, відносять одяг, взуття, продукти харчування тощо

Правила оцінки, змісту предмета забезпечення, його управління та зберігання встановлюються урядом.

Нюанси

Нерухомість, акції, облігації та інші цінності, допущені до обігу в РФ, можуть прийматися в якості забезпечення, якщо будуть представлені оригінали документів, що посвідчують право власності підозрюваного/обвинуваченого. При цьому повинні бути відсутніми обтяження/обмеження прав на такі об’єкти.

У деяких випадках обтяження не підлягають реєстрації або обліку. У таких ситуаціях заставодавець зобов’язаний письмово підтвердити достовірність відомостей про відсутність обмежень прав.

Приписи законодавства

Якщо предметом забезпечення є гроші, зацікавлена особа вносить їх на депозитний рахунок судової інстанції або структури, в провадженні якої перебуває справа. Після прийняття застави складається протокол. Його копія повинна бути вручена заставодавцю.

При внесенні забезпечення не підозрюваним/обвинуваченим, а іншою особою, йому повинні бути роз’яснено суть підозри, а також зобов’язання і наслідки їх невиконання.

Постановою/рішенням про застосування застави як запобіжного заходу встановлюється термін передачі майна. У разі затримання підозрюваного/обвинуваченого період затримання може продовжуватися до внесення застави, але не більше ніж на 3 доби.

Якщо майно не було передано у строк, суд на підставі клопотання, заявленого у відповідності зі статтею 108 КПК, вирішує питання про вибір щодо громадянина іншої міри.

Якщо особа не виконала зобов’язання, які виникли після внесення застави, майно підлягає зверненню на користь держави. Про це, згідно зі статтею 118 КПК, виноситься судове рішення.

В інших випадках суд при винесенні вироку, ухвали/постанови про припинення справи вирішує питання про повернення застави.

У разі припинення виробництва дізнавачем/слідчим майно повертається заставодавцю. Про це виноситься відповідна постанова.

Пояснення

Майнові відносини при обранні запобіжного заходу у формі застави регламентуються КПК з урахуванням положень ЦК.

При визначенні конкретного розміру забезпечення на практиці уповноважені особи керуються загальними положеннями про запобіжні заходи.

Слід враховувати, що розмір застави буде залежати не від нанесеної шкоди або ціни цивільного позову, заявленого в рамках кримінального провадження, а від передбачуваного покарання. Забезпечення буде ефективним, наприклад, коли винному за злочин загрожує грошове стягнення, а сума застави порівнянна з його розміром. За цим правилом визначалася, зокрема величина забезпечення за Статутом кримінального судочинства від 1864 р.

Враховуючи презумпцію невинності, сума застави можна привести у відповідність з розміром мінімального штрафу. Представляється неприпустимим встановлювати величину забезпечення в сумі, більшій суми штрафу як ймовірного покарання. Як зазначається у статті 46 КПК, величина стягнення повинна знаходитися в межах 25-1000 МРОТ або складати дохід особи за термін від двох тижнів до одного року.

Покарання неповнолітніх

Якщо особа не досягла 18 років, запобіжний захід у формі застави може бути обрана лише при наявності у нього самостійного джерела доходу. Це може бути або заробіток, або майно, на яке закон допускає звернути стягнення.

Розмір застави повинен становити не менше 10 і не більше 500 МРОТ або дорівнювати доходу, отриманого за період від 14 днів до півроку.

Внесення забезпечення третьою особою

В якості спеціального умови призначення застави за КПК виступає клопотання від зацікавленої особи. Їм може бути не тільки обвинуваченого/підозрюваного, але і будь-який інший сторонній суб’єкт.

Якщо застава буде вноситися третьою особою, то для застосування заходів необхідно згода обвинуваченого/підозрюваного. Це пов’язано з тим, що саме він буде приймати зобов’язання про належному поведінці. Ефективність заходів обмежується цивільно-правовим чи моральним обов’язком обвинуваченого/підозрюваного перед заставодавцем (третьою особою).

Сторонній суб’єкт, що вносить заставу, повинен мати позитивну репутацію і заслуговувати довіри. В іншому випадку заставодавцем може стати керівник злочинної організації або співучасник.

Згода прокурора

Воно необхідне, якщо застава застосовується слідчим/дізнавачем. Прокурор повинен дати згоду при прийнятті матеріалів справи до провадження, затвердження висновку (акта) обвинувачення. Тільки після цього обвинуваченому/підозрюваному пред’являється постанова про призначення застави.

Якщо слідчий/дізнавач обирає запобіжний за письмовим розпорядженням прокурора, то додатково отримувати згоду останнього не потрібно.

Застосування заходів судом

На судових стадіях виробництва заставу обирається до вступу вироку в силу. Про застосування запобіжного виноситься постанова (визначення).

Правила виконання регламентуються Інструкцією з діловодства в районних судах, затвердженої наказом керівника Судового департаменту № 36 від 29 кві. 2003 р.

Секретар за дорученням судді складає протокол про прийняття забезпечення. Оформлення документа здійснюється спільно з керівником відділу діловодства за участю заставодавця. Протокол долучають до матеріалів справи, а його копія передається заставодавцеві.

Додатково

При неналежному поводженні підозрюваного/обвинуваченого, крім того, що закладені цінності будуть звернені на користь держави, щодо особи може застосовуватися більш сувора пресекательная міра. Звернення майна оформляється судовим рішенням.

В інших випадках після закінчення строку застосування заходів заставу підлягає поверненню заставодавцю. Якщо забезпечення надано обвинуваченим, цивільним відповідачем або підозрюваним на суму застави (її частина) може накладатися арешт за правилами, встановленими статтею 115 КПК.