Заперечення на апеляційну скаргу: зразок

Закінчено судове засідання, оголошено рішення по справі. Здавалося б, довгі тижні очікування завершення процесу і справжніх військових дій в минулому. Але радість виявляється передчасною. Противну сторону рішення суду не влаштовує, вона бажає продовження битви. Нею подана апеляція, про що красномовно свідчить лист, направлений з суду з пропозицією написати і направити заперечення на апеляційну скаргу. Що це таке? Як писати? Чи треба писати? В яких нормах закону можна зустріти поняття «заперечення на апеляційну скаргу»? Зразок документа і відповіді на виниклі питання знайдуться в статті.

Заперечення чи відгук?

Законодавцем в цивільному процесі визначено, що особи, які брали участь у судовому засіданні, мають право подавати відгук на апеляцію того особи, яке з рішенням суду не погоджується. Сам відгук як документ, по суті, являє собою заперечення на апеляційну скаргу, в якому викладаються всі аргументи сторони. До відкликанню додаються документи, які не були розглянуті у суді попередньому і підтверджують обгрунтованість заперечень. Виходячи з аналізу статті ЦПК, можна зробити висновок, що відгук – це назва документа, а заперечення на апеляційну скаргу – це його смисл.

Слідами законодавця. Зобов’язані або мають право?

Ніде, ні в одному процесуальному кодексі, що регламентує порядок ведення судового процесу, а також процесу ведення досудового слідства, ні імперативну (обов’язкову) норми про подання заперечень. У статтях кодексів є слова «має право», «може». Сторона має право самостійно вирішувати, чи актуальна для неї подання заперечення на апеляційну скаргу чи можна без неї обійтися.

Чи потрібно подавати заперечення?

Як було позначено вище, сторона, що «виграла» процес, має право самостійно вирішувати, чи потрібно їй перейматися написанням і подачею заперечень або право, надане їй, проігнорувати. Але серед юристів-професіоналів все ж існує думка, що заперечення на апеляційну скаргу дисциплінує учасників, віддає данину поваги суду, який буде розглядати скаргу. Чиновникам в суддівській мантії при наявності та апеляційної скарги та заперечень на неї стане набагато простіше зрозуміти позицію обох сторін і легше прийняти в результаті правильне рішення.

Куди подаються заперечення?

На практиці заперечення на апеляційну скаргу можуть бути прийняті і канцелярією районного (світового) суду та апеляційного. Можна подати і безпосередньо на самому засіданні з розгляду скарги, але до винесення ухвали суду. Законом визначено, що подавати цей документ треба до суду, який ухвалив (постановив) первісне рішення. Перша судова інстанція повідомляє сторони про те, що подана скарга на рішення (судовий акт) суду та пропонує подати на неї відгук, встановивши строк для подання заперечення на апеляційну скаргу.

Строки подання заперечень

Апеляційна скарга подається у строк, визначений законом. У цивільному процесі для її складання і подання виділяється один місяць, у кримінальному процесі – десять днів, в арбітражному – місяць. Порушення цих термінів (якщо суд не визнає поважними причини пропуску) є підставою для відхилення апеляції. Терміни подання заперечень встановлюються судом. Висловлюючись юридичною термінологією, строк для вчинення такого діяння має бути розумним. Розумність строку визначається часом на доставку кореспонденції, об’ємом скарги, складністю справи та іншими обставинами. Так як цей строк встановлюється судом, а не законом, в разі необхідності можна продовжити, написавши про це відповідну заяву.

Як пишеться заперечення на апеляційну скаргу?

Зразок можна пошукати в юридичних книгах або скласти його самостійно.

Законом не визначено обов’язковий вид документа, але на практиці склалася певна форма заперечень. Зразок документа зазвичай виглядає наступним чином:

• вгорі аркуша праворуч вказується назва суду, в який подаються заперечення;
• далі – дані про особу, подаючому заперечення на скаргу;
• прийняте рішення та реквізити справи;
• по центру – назва документа;
• далі по тексту потрібно аргументовано написати, чому постановлене рішення суду слід залишити в такому вигляді, яким його прийняли, а апеляційну скаргу відхилити і не брати до уваги;
• якщо є додаткові документи, прикласти їх, якщо вони дійсно існують, дати на них вказівку (номери аркушів справи);
• підпис і розшифровка підпису того, хто заперечення написав.

Писати можна так, як сторона вважає необхідним, головне, при складанні заперечень слід складати так, щоб у суду склалася думка щодо правової позиції сторони і якими нормами закону оперує учасник процесу, аргументирующий свою думку.

Особливості складання заперечень у кримінальному та арбітражному процесі

У кримінальному процесі суд також повідомляє (сповіщає) всіх учасників про що надійшла скарзі, надсилає її копії учасникам і пропонує строк для подачі заперечень на неї. Заперечення на апеляційну скаргу потерпілого і засудженого прикріплюються до кримінальної справи і розглядаються разом зі скаргою.

В арбітражному процесі процедура подання заперечень практично не відрізняється від механізму її надання в суд із розгляду цивільної і кримінальної справи. Також суд сповіщає всіх учасників про що надійшла скарзі шляхом оформлення та направлення сторонам ухвали про прийняття скарги. На апеляцію учасники судового процесу можуть написати відгук, який надсилається рекомендованим листом з допомогою послуг поштового зв’язку. До відкликанню додається документ, що підтверджує відправку його іншим учасникам процесу. Єдиною відмінністю є те, що документи (заперечення та докази, які його обгрунтовують) можна направити в суд, який розглянув справу допомогою заповнення спеціальної форми на сайті суду через мережу інтернет. Заперечення на апеляційну скаргу арбітражного керуючого, який займається справами про банкрутство юридичних осіб, складається так само, як було описано вище.

Початок процедури оскарження рішення суду здійснюється за допомогою подачі апеляційної скарги на нього й зупиняє набрання акта, прийнятого судом, у законну силу. Відповідно, це призводить до неможливості виконання рішення.

Можна складати документи в суд самостійно, але звернення до професіонала – адвокату або юристу, який спеціалізується на справах певного виду, стане гарантією більшої вірогідності відновлення порушених прав учасників процесу.