Заочне рішення суду. Скасування заочного рішення суду

Заочне провадження порушується у разі, якщо відповідач, затягуючи розгляд спору, не бажає з’являтися до суду. В результаті такого розгляду виноситься відповідна постанова. Фактично заочне рішення суду, зразок якого в цілому передбачає ті ж елементи, що і звичайне, вигідний стороні позивача. В цьому випадку є можливість вирішити суперечку в більш короткий термін. Далі розглянемо це виробництво більш докладно – з’ясуємо, як здійснюється скасування заочного рішення суду. Зразок його також буде розглянуто в статті.

Загальні відомості

Опис процедури заочного провадження міститься в гол. 22 ЦПК. Її можна розділити на наступні стадії:

Зміст постанови, винесеного в результаті розгляду справи, має відповідати встановленим вимогам законодавства, так само як і прийнятого при звичайній процедурі провадження. Загальні вимоги передбачені в ст. 198 ЦПК.

Структура документа

Заочне рішення суду включає в себе наступні частини:

• Ввідну.
• Описову.
• Мотивувальну.
• Резолютивну.

У першій частині вказується місце і дата прийняття рішення, найменування інстанції, склад суду, секретар, учасники та інші сторони спору, їхні представники, а також предмет розгляду або пред’являється вимога. В описовому тексті документа присутня вказівка на претензію позивача, заперечення, висловлені відповідачем, пояснення інших осіб, які беруть участь у спорі.

Мотивувальна частина

Вона містить характеристики обставин справи, які встановлені судом. Зокрема, фіксуються докази, на яких ґрунтується висновок уповноваженого органу, доводи, за якими посадовою особою, що розглядає спір, відкинуті представлені аргументи. Тут же вказуються нормативні акти, якими суд керувався при прийнятті рішення. При визнанні відповідачем позову в мотивувальній частині може бути присутнім тільки вказівка на даний факт і прийняття його уповноваженою інстанцією. При відмову у розгляді в зв’язку з визначенням причин пропуску позовної давності або періоду, в який допускається звернення в інстанції, неповажними, фіксується тільки встановлення даних обставин.

Резолютивна частина

Крім вказівки на порядок і термін, протягом якого може здійснюватися апеляційне або касаційне оскарження, має бути визначення періоду та правил подачі заяви на перегляд рішення самої прийняла його інстанцією. Дане положення встановлено в ст. 239 ЦПК. Також як і в інших рішеннях, резолютивна частина заочного визначення містить розгляд спору по суті. У ній визначаються матеріальні права, прийняті обов’язки учасників, порядок розподілу витрат по виробництву. Окрім іншого, в резолютивній частині встановлюється порядок, згідно з яким може здійснюватися скасування заочного рішення суду.

Важливий момент

Мотивоване заочне рішення суду може бути складений протягом п’яти днів. При цьому резолютивна частина оголошується одразу після закінчення розгляду справи в тому ж засіданні. Якщо складення було відкладено, період надсилання копії постанови визначається датою прийняття рішення. Даний припис міститься в ст. 199 ЦПК.

Копії постанови

Однією з гарантій, що забезпечують захист права відповідача, за відсутності якого приймається заочне рішення суду, виступає направлення йому копії постанови. Оголошення ухвали здійснюється публічно. Відповідач, позивач й інші особи-учасники справи можуть ознайомитися зі змістом постанови. Частина 2 ст. 236 ЦПК містить припис про те, що суд зобов’язаний надіслати копію рішення позивачу, який просив розглянути спір без нього.

Неявка сторін

Неприсутність позивача, не звертався з проханням провести слухання без нього, не передбачає обов’язкового відкладення розгляду. У разі відсутності такого клопотання суд може розглядати справу без позивача, повідомленого про дату і місце проведення слухання, якщо він не надав пояснення причини неявки або вона була визнана неповажною. Дане положення міститься у ст. 167 ЦПК. У разі одночасної неявки відповідача та позивача, які не просили розглядати справу без них, не виключена ймовірність того, що буде винесено заочне рішення суду. Копія постанови в такому випадку повинна бути відправлена обом учасникам спору в строк, що встановлений в ст. 236 ЦПК. Інше суперечило б існуючим принципом рівноправності, зафіксованого ст. 12 ЦПК.

Застосування загальних правил: обґрунтування

За ст. 199 ЦПК формулювання мотивованої постанови після звичайного розгляду справи може відкладатися не більше ніж на 5 діб. У цьому разі на засіданні, де завершилося слухання, оголошується резолютивна частина. Аналогічна норма, що встановлює цей порядок засідання, у якому винесено заочне рішення, відсутня в гол. 22 ЦПК. Тим не менше за ст. 234 винесення зазначеної постанови передує загальний порядок ведення розгляду. Це, в свою чергу, передбачає можливість відкласти формулювання мотивованого заочного рішення у відповідності з приписами ст. 199. При цьому передбачений період відправки копій відповідача і позивача обчислюється з дати винесення постанови в остаточному вигляді.

Треті особи

За ст. 46, 45 і 42 ЦПК процесуальні права позивача мають сторони розгляди, які заявляють самостійні вимоги щодо предмету спору, а також суб’єкти, які звернулися до уповноваженої інстанцію, для захисту інтересів інших осіб. У разі неявки зазначених учасників порядок ст. 236 (ч. 2) ЦПК про відправку копії рішення поширюються також і на них. В спорі можуть бути треті особи, які не заявляють вимог щодо предмету спору. У разі їх неявки їм також надсилаються копії постанови, але не пізніше трьох діб з дати його винесення в остаточному вигляді.

Законна сила заочного рішення суду

Мінімальний період, протягом якого постанова вступає в юридичну дію, – 17 днів з дати вручення копії відповідачу. Після цього сторони розгляду, а також інші особи, які брали участь у слуханні, і їх правонаступники не можуть знову заявляти такі ж вимоги по цих же підставах, між тими ж суб’єктами. Не допускається також оскарження в іншому процесі правовідносин та фактів, встановлених судом. Заочне рішення має таку ж юридичну силу, що і звичайна постанову суду. Тим не менше навіть у відношенні вступив в дію ухвали, перед винесенням якого не були досліджені та встановлені докази і заперечення відповідача, можуть виникнути сумніви. Незгодні сторони можуть оскаржити прийняття постанови, написавши відповідну заяву.

Скасування заочного рішення суду

Клопотання про це розглядається у засіданні. Строк, протягом якого здійснюється розгляд клопотання, встановлюється ст. 240 ЦПК. Він становить 10 діб з дати надходження звернення. В результаті розгляду клопотання, уповноважена інстанція може прийняти визначення, що задовольняє вимогу, що міститься в ньому. Якщо буде мати місце скасування заочного рішення суду, то інстанція знову збуджує виробництво. При цьому розгляд здійснюється спочатку.

У разі, якщо відповідач не був присутнім на засіданні з поважних причин та не мав можливості, щоб повідомити про них вчасно, повинна бути здійснено скасування заочного рішення суду. Зразок клопотання складено за загальними правилами. У зверненні зазначаються всі реквізити, передбачені в такого роду паперах, в описовій частині відповідач наводить причини і докази своєї неявки, просить прийняти їх до уваги і переглянути справу.