Закрита економіка – що це таке? Модель закритої економіки

На розвиток держави сучасного світу впливає безліч факторів. В тому числі і тип його економіки. Закрита модель здається найбільш оптимальним варіантом. Вона дає можливість бути абсолютно незалежним від інших країн. Але одночасно з цим така економіка не дозволяє розвиватися досить швидко і ефективно, щоб утримувати приблизно рівні позиції з іншими державами.

Визначення

Закрита економіка (також відома під визначенням «автаркія») – це модель держави, у якій усі потреби населення задовольняються виключно власними силами і тільки за рахунок наявних ресурсів. Як вже було сказано вище, це дає незалежність. Фінансові кризи обходять таку країну стороною, але в той же час відсутність зовнішніх джерел товарів або благ значно зменшує добробут громадян. Ця ж причина не дозволяє розвиватися досить ефективно. В цілому в закритій економіці кругообіг товарів обертається в основному навколо наявних ресурсів. Чим їх більше, тим вище ймовірність деякий час існувати порівняно непогано.

Для кого характерна

Так як закрита економіка – це в першу чергу інструмент для отримання повної влади на окремо взятій території, найчастіше її можна зустріти у деяких груп країн.

В першу чергу вона характерна для держави, яка збирається починати війну. Цілком логічно, що в умовах протистояння зі значною частиною світу одержувати необхідні для існування ресурси буде як мінімум важко. А то й неможливо. У цьому випадку закрита і грамотно побудована економіка дозволить в короткостроковій перспективі якісно мобілізувати державу, поставити все на військові рейки і при цьому в процесі ведення бойових дій не переживати із-за недостачі самого необхідного. Приклади – Німеччина, Італія і Японія у часи Другої світової війни.

Інший варіант, при якому може застосовуватися модель закритої економіки, – це коли країна дотримується невизнаної світом ідеології. Наприклад, сучасна Північна Корея. До речі, у них економіка все одно не є повністю закритою, так як без зовнішньої торгівлі, отримати необхідні ресурси зараз вже просто неможливо.

Слід зазначити, що більш або менш адекватно порівняно повна автаркія може застосовуватися лише до досить великих країнах: Росія, США, Німеччина, Китай, Індія і так далі. Там достатньо всього свого, щоб довгий час непогано жити. Маленькі держави собі такого дозволити не можуть. Для них саме відкрита модель буде набагато краще з-за того, що дозволяє розвиватися значно швидше.

Позитивні особливості

Як вже було сказано, головний плюс – це незалежність. Навіть якщо з якихось причин зв’язок із зовнішнім світом припиняться, то країна все одно зможе непогано виживати самостійно. Наприклад, якщо в сучасному світі різко кудись пропаде Китай, в якому сконцентровано практично все виробництво всіх країн, то настане неймовірний за своїми масштабами кризу. Також слід зазначити, що в закритій економіці споживчі видатки зазвичай істотно менше, адже держава сама регулює рівень цін і утримує їх на прийнятному для самоокупності рівні. Правда, якщо ресурсів не вистачає, то і вартість на все, з ними пов’язане, буде справді колосальна.

Негативні риси

Закрита економіка практично не отримує нічого зі сторони, за рідкісним винятком, санкціонованим урядом. Як наслідок, вона не має повноцінного доступу до нових технологій, можливостей обміну ними і так далі. Розвиток сповільнюється. Без припливу зовнішніх інвестицій ефективність підприємців (або того ж держави) також не найвища. Крім усього іншого, власні ресурси мають властивість закінчуватися, що автоматично викличе численні проблеми.

Характерні властивості

Як і у будь-якої іншої моделі, є свої особливості і в закритої економіки. Це:

  • Орієнтація споживача лише на власне виробництво. Будь імпорт, якщо він взагалі існує, купується тільки в самому крайньому випадку, коли немає інших варіантів.
  • Країна прагне до самостійності за всіма показниками, починаючи від економічних і закінчуючи політичними, військовими і так далі.
  • Всі технології розробляються тільки вченими країни. Чужі проекти або не використовуються, або до них немає доступу, за виключенням деяких випадків. Ця особливість має одразу дві сторони медалі. По-перше, є варіант винайти або створити щось унікальне, недоступне всій іншій планеті. Це відбувається вкрай рідко. А ось по-друге, що буває частіше, без обміну знаннями і технологіями розвиток країни сповільнюється і відставання вже досить скоро стає значним.
  • Відокремленість держави від світової політики з великою часткою ймовірності дуже скоро залишить його без союзників проти великого блоку ворогів. Якщо при цьому технологічне відставання буде значним, а збройні сили недостатніми, то потенційна війна навряд чи буде успішною.

Найчастіше разом з такою моделлю використовується планова система економіки, при якій практично всі в країні відбувається в суворій відповідності з затвердженими урядом схемами. Може бути обраний ресурсно-орієнтований формат, який передбачає виробництво виключно того, що доступно державі (в результаті населення не отримує значної кількості благ, доступних простим громадянам інших країн). І звичайно ж, практично завжди взаємодія з оточуючими переходить у фазу протистояння, що рідко закінчується без збройного конфлікту.

Ситуація в сучасному світі

Чистої автаркії в її ідеальному стані зараз не існує. Такі країни просто не виживають і швидко розвалюються навіть без втручання сусідів. Ті ж варіанти, які використовуються в сучасному світі, це одночасно відкрита і закрита економіка. Тобто суміш кращих їх сторін без перегинів. Наприклад, Північна Корея, яка відмовилася від повноцінної автаркії ще в 1994-му, або Албанія, використовує лише деякі елементи такої системи. У результаті виходить умовна самостійність, достатня для можливого збройного конфлікту, але все ж не абсолютна.

Висновок

Закрита економіка в її чистому вигляді існувати в сучасному суспільстві просто не може. Для її успішної реалізації потрібні дуже великі території з великою кількістю населення і ресурсів. В таких умовах, якщо зробити особливий наголос на науку, країна ще зможе вижити і, можливо, навіть розвиватися нарівні з оточуючими. Однак зараз собі таке дозволити не може жодна держава, включаючи навіть США чи Росію. В принципі, Китай в теорії міг би, але в такому випадку практично всі його промислові підприємства, які і дають розвиток, стануть непотрібними і величезна безробіття швидко дестабілізує обстановку.