Законодавчі зміни у страхуванні
Система страхування в Росії: з давнини до часів Радянського Союзу
Якщо говорити про нашу країну, то даний вид діяльності був знайомий нашим предкам ще на зорі розвитку суспільства. Його першою формою, як і в Європі, можна назвати взаємодопомога. Цей пункт був навіть відзначений у першому зводі законів – Руській Правді. Можна сказати, що в одинадцятому столітті подібний вид страхування був нормою життя для всіх слов’ян.
Через п’ять століть у процесі страхування вперше стало приймати активну участь і держава. В процесі частих набігів на території Русі в полон потрапляли сотні слов’ян, яких пізніше продавали на невільницьких ринках. Для їх викупу і був створений спеціальний фонд, куди гроші надходили за допомогою сплати спеціального податку. Фахівці називають таку діяльність першим обов’язковим цивільним страхуванням на Русі.
З кінця вісімнадцятого століття були відзначені спроби ввести в практику страхування майна громадян. Це робилося через банківські установи, що видавали позики лише тим особам, які страхували у них свої будинки і маєтки. Однак подібна практика не користувалася великим успіхом і не була затребувана більшою частиною населення.
До дев’ятнадцятого століття російська страхова система пройшла великий шлях і стала частиною економіки країни. Вона відрізнялася кількома видами організацій, які могли легально займатися даною діяльністю. Причому всі ці компанії існували паралельно і надавали різні послуги. З основних категорій страхових організацій того періоду можна назвати наступні:
- акціонерні товариства (вони займалися страхуванням майна та життя);
- обов’язкове взаємне земське страхування (паралельно вони мали право і на добровільні види цієї діяльності);
- каси взаємодопомоги (добровільні товариства страхування).
У радянські часи тільки держава мала право на страхову діяльність. Воно здійснювало всі її види, у тому числі враховувалися і ризики, пов’язані з торгівлею за кордоном. Всі зміни в страхуванні були ініційовані державою і регулювалися певними законами.
