Закон вартості: визначення, суть, функції і значення в економіці
Ставлення сучасних товаровиробників, які створюють прибуток, обмінюючи товари, регулюються певними нормами. Найважливішим з них є закон вартості. Він покликаний регламентувати зв’язку виробників товарів на рівні товарної вартості, яка вимірюється суспільно необхідними затратами праці.
Дія закону починається в сфері виробництва, але механізм його дії такий, що він виявляється на ринку при обміні товарів. Це говорить про те, що виробництво і обіг складають хоча й хитку, з деякими протиріччями, але все ж єдність.
Суть закону
Базові поняття цього закону такі:
- вартість будь-якого виробленого товару визначається на основі витрат суспільно необхідного робочого часу;
- індивідуальна вартість, яка є базою ціни, зводиться до суспільної вартості, індивідуальні витрати праці – до суспільно необхідним;
- відбувається обмін еквівалентних товарів, на їх виробництво йде однакову кількість суспільно необхідного робочого часу.
Закони економіки трактують закон вартості як закон цін. Склався він більше 7 тисяч років тому з появою товарного виробництва і обміну. Тому закон вартості – це правова норма товарного виробництва. Згідно з нею, саме у відповідності з суспільно необхідними витратами праці повинен відбуватися обмін і виробництво продукції. Або просто, це закон, що говорить про те, що ціна товару повинна повністю відповідати вартості.
Закон вартості і його функції
Полягає функціональне значення закону вартості в економічному стимулюванні розвитку і зростання продуктивних сил. Отже, у товарному виробництві цей закон виконує кілька функцій.
Перша функція
Облік суспільної праці. Відбувається він шляхом формування суспільно необхідних витрат робочого процесу.
Ця функція поступово реалізується в усьому механізмі ринкового господарювання. Мета цієї функції – прийняти вартість за мірило багатства, яке являє собою всю сукупність товарів, наявних у суспільстві. Але використовуються для вимірювання багатства саме ціни, так як через них проявляється вартість.
Друга функція
Закон вартості є визнаним двигуном стихійних процесів у механізмі продуктивних сил в сфері виробництва товарів. Ця функція називається стимулюючою.
Відбувається так тому, що виробникам більш вигідна продаж товарної продукції, індивідуальна вартість якої менша громадської. Ця ситуація дозволяє не тільки відшкодувати витрачений працю, але і отримати зверху додатковий дохід.
Бажання виробників товарів отримувати додатковий прибуток стимулює їх шляхом зміни технологічного процесу і впровадження нової техніки зменшувати індивідуальну вартість. Конкурентна боротьба, властива ринковій економіці, стимулює інших виробників подібних товарів таким же шляхом знижувати вартість своїх товарів. Як наслідок, нова техніка займає свою нішу і стає дуже поширеною. Ось так стихійно закони економіки, і головний з них – закон вартості, розвивають продуктивні сили суспільства.
Третя функція
Також закон вартості стихійно регулює виробництво товарів. І головною умовою тут є цінова динаміка. Через коливання ринкових цін відбуваються процеси переміщення і переливу факторів виробництва (а саме праці і капіталу) з однієї галузі національної економіки в іншу. Так регулюється співвідношення випуску товарної продукції.
Суспільна праця повинен бути розподілений в спеціально розрахованих пропорціях між галузями для повного задоволення потреб суспільства. Наприклад, обсяг видобутку вугілля необхідно співвідносити з кількістю виплавки чорних металів, а сталеливарне виробництво має орієнтуватися на кількість автомобілів, що випускаються з цієї сталі і т. п. Але стихійність цього механізму постійно порушує необхідну пропорційність. Тому деякі товари знаходяться в надлишку, то в недоліку.
Четверта функція
Закон вартості вважається базовим правилом диференціації товаровиробників. Але він ні в якому разі не обумовлює економічної рівності між виробниками товарів споживання. Саме закон вартості породжує нерівність у їх сфері. Причина проста: розбіжність індивідуальної вартості й суспільної.
Об’єднання одних виробників товарів, надзбагачення інших і розорення третє – теж результат стихійності закону вартості. Приводить до нього диференціація товаровиробників, ведуча до безотчетному переходу простого товарного виробництва в капіталістичне.
П’ята функція
Свідоме регулювання высокоассоциированной економіки. Сучасне суспільство свідомо застосовує принципи закону вартості для регулювання процесів ціноутворення, товарного та грошового обігу, а також у зовнішній торгівлі.
Роль закону вартості в економіці
Принципи дії його не є абсолютними. Закон вартості, це визначення підкреслює, має обмежений характер. Він дає можливість розібратися в поведінці товаровиробника та/або продавця, в тому, як з’являється вартість і ціна. Закон вартості не може пояснити причини економічної поведінки іншого суб’єкта ринкових відносин – покупця. Це і робить його обмеженим.
Секрет полягає в наступному. Виробники товарів планують продавати продукцію за ціною, яка б повністю відшкодовувала витрати і приносила прибуток. Тобто поведінку товаровиробника цілком підкоряється закону вартості. Покупець же зовсім не цікавиться витратами, вкладеними в товар виробником. Мета споживача – низька вартість покупки, її корисність і важливість чи неважливість її придбання. Тут працює вже не закон вартості, закон попиту і пропозиції.
Світові економічні процеси
Закон вартості поширюється і на світові господарсько-економічні зв’язки. Тільки в цьому випадку національна вартість відіграє роль індивідуальної. З неї відбувається утворення інтернаціональної вартості. Країна, що володіє високою продуктивністю праці, має порівняно невеликі затрати праці та продаючи товари за утвореної інтернаціональної вартості отримує прибуток. У той час як держава з високою індивідуальною вартістю виявляється в програші.
Але це не говорить про те, що зовнішньоторговельні зв’язки зовсім не вигідні державі з продуктивністю праці нижче, ніж у решти. Якщо сама країна отримує товари дешевше, ніж могла б їх проводити, то низька продуктивність праці буде доцільною. Тут на перший план виходить співвідношення національної вартості експортованої та імпортованої продукції і інтернаціональною, в той час як величина вартості не має значення.