Закон про державну реєстрацію юридичних осіб та порядок реєстрації

Процес реєстрації юридичних осіб періодично змінюється. Щороку з’являються нові вимоги до документації, до місця і термінів здійснення процедури. Які зміни очікують громадян в 2017-2018 роки? У цій статті будуть розібрані найбільш важливі положення Закону “Про державну реєстрацію юридичних осіб та ВП”.

Загальна характеристика федерального закону

Створення, реорганізація і ліквідація юридичних осіб – всі ці процеси детально регламентуються у 129-ФЗ. Реєстраційна процедура у всіх представлених випадках є обов’язковим елементом. Уряд Російської Федерації, а також його територіальні відомства, мають обов’язок якісно і своєчасно задовольняти вимоги юридичної особи. Закон “Про державну реєстрацію юридичних осіб” закріплює основні обов’язки та повноваження як реєструвального органу, так і осіб, що звертаються за проведенням процедури.

Закон містить у собі досить велику кількість положень. Найважливішими тут є норми про ведення державних реєстрів, заповнення документації та терміни реєстраційних процедур.

Строки та місце реєстрації

В розділі 3 Закону “Про державну реєстрацію юридичних осіб” розповідається про порядок здійснення реєстрації. Уряд та його територіальні відомства є основними інстанціями, де можуть задовольняти свої вимоги юридичні особи. Важливу роль тут відіграє і ФНП – федеральна податкова служба. Дане міністерство входить до складу виконавчого органу, а тому уповноважена здійснювати державну реєстрацію.

Будь-яка юридична особа зобов’язана звертатися до виконавчого органу за місцем свого знаходження – тобто в межах одного регіону. Реєструючої інстанцією може виступати обласна чи міська адміністрація, крайовий виконавчий орган, республіканський уряд і т. д. Сам процес не повинен тривати більше трьох робочих днів.

Адреса юридичної особи

Велика кількість непорозумінь виникає саме з місцем знаходження юридичної особи. Здавалося б, все досить просто: адреса визначається зазначеним у документації населеним пунктом або муніципальним утворенням. Спеціальний державний реєстр (ЕГРЮЛ) також містить у собі інформацію про місцезнаходження суб’єкта. При цьому у багатьох підприємців може виникати питання: чи існує можливість реєструвати особу за місцем проживання засновника? Вийшло в 2013 році Постанову Пленуму № 61 відповідає на це питання позитивно. Однак існують деякі нюанси. Так, власник об’єкта, де проживає засновник, повинен надати свою згоду на реєстрацію там юридичної особи. Власником у цьому випадку може виступати хто завгодно: від комунальних керуючих до адміністрації регіону. Якщо власникові будинку щось не сподобається, то він, можливо, звернеться до Арбітражного суду з вимогою виселити особу з об’єкта нерухомості. Суд задовольнив таку вимогу, негайно попросить засновника компанії виселитися з будинку.

Таким чином, як Закон “Про державну реєстрацію юридичних осіб”, так і відповідні постанови Федеральних Зборів не забороняють засновникам юридичних осіб розташовуватися там, де їм зручно. Доведеться тільки дотримуватися велика кількість правил, які висуваються власником об’єкта нерухомості.

Необхідна документація

У статті 12 Закону “Про державну реєстрацію юридичних осіб” (2015-2016 роки – останні зміни) йдеться про основні види документації, які необхідно подати реєструвальному органу для задоволення відповідних вимог. За формою Р11001 від ФНС РФ складається та подається заява. У цьому документі зазначаються відомості про юридичну особу – найменування, місце знаходження і т. д. Далі потрібно подати перелік документації – так званих установчих паперів. Кількість цих документів і їх вміст буде залежати тільки від організаційно-правової форми особи. Слід також вказати інформацію про оплату статутного капіталу (фонду, паю або складеного резерву). Всі дані повинні бути актуальними. Рішення про створення або реорганізації у вигляді протоколу і у вигляді договору, документ про сплату мита та виписка з іноземної реєстру юр. осіб (при необхідності) також повинні бути надані до реєструвального органу. До слова, станом на 2017 рік сума мита становить 4 тис. рублів.

Надання документації

Стаття 9 Закону РФ “ПРО державну реєстрацію юридичних осіб” закріплює порядок надання необхідної документації. Подати папери в реєструючий орган можна різними способами. Перший варіант – поштове відправлення з описом вкладення. Саме відправлення повинно мати оголошену цінність. Другий варіант – передача паперів через МФЦ (багатофункціональний центр). Тут же можлива відправка по електронній пошті, але тільки при наявності спеціального електронного підпису. Для цього доведеться використовувати єдиний портал державних послуг. До речі, такий же портал функціонує і в сусідніх країнах. Постанови України, РБ або закону РК “ПРО державну реєстрацію юридичних осіб” закріплюють відповідну норму.

Вся документація повинна бути засвідчена нотаріусом. Додаткові повноваження працівників нотаріату входить і передача документації в необхідні інстанції. При виявленні протиріч між електронній та паперовій документацією пріоритет буде відданий паперовому носієві.

Перевірка документації

Реєструючий орган повинен прийняти і ретельно перевірити всю надану документацію. Існує декілька критеріїв, по яких проходить перевірка. По-перше, це відповідність документів конституційним нормам і федеральним законам. По-друге, це перевірка достовірності інформації, включеної до державного реєстру (ЕГРЮЛ). Між поданою документацією та інформацією, закріпленими в реєстрі, не повинно бути суперечностей.

Права заявника входить внесення поправок у подану документацію і тлумачення окремих норм. У повноваження реєструючого органу входить залучення спеціальних експертних комісій і фахівців. Якщо державна інстанція при перевірці виявила деякі порушення, заявник має можливість оскаржити дії органу. Про це свідчить Закон “Про державну реєстрацію юридичних осіб” 2016 року.

Правила складання договору реєстрації

Особливу увагу варто приділити реєстрації договору, який подається в державний орган. З юридично правильним і грамотно складеним документом навряд чи виникнуть які-небудь проблеми. Формуються компанії повинні чітко визначати сферу своєї діяльності. Саме тому в документі повинен бути вказаний відповідний код, отриманий з загальноросійського класифікатора економічної діяльності. У договорі необхідно прописати всі принципи своєї діяльності – від загальних до приватних. Необхідно чітко слідувати формі документа. Забороняється допускати нечіткість норм, двозначність або “юридичні діри”.

Будь-який договір є найважливішим правовим документом. Навіть самому грамотному засновнику компанії вкрай небажано складати його в поодинці. Щоб державна реєстрація як юридичної особи пройшла успішно, все ж варто залучити фахівців, які могли б допомогти в складанні договору. До того ж цей Закон не містить в собі ніяких положень про зміст документа.

Зміст договору

Форма договору Р11001 припускає наявність особливої структури документа. Так, будь-який договір за поданою формою можна поділити на чотири основні частини: вступ (преамбула), предмет, додаткові та інші умови. У преамбулі, як нескладно здогадатися, зазначаються всі основні відомості про зареєстровану організацію. Це найменування, місце знаходження, контактні дані, відомості з реєстру, кодові дані та інше. Тут же повинні бути поставлені дата і місце написання договору, а також посади присутніх реєструвального органу.

У предметі договору вказується те, про що домовляються сторони. У випадку з реєстраційними процедурами це або створення або реорганізація юридичної особи. У додаткових умовах зазначаються елементи відповідальності сторін та способи забезпечення зобов’язань. У заключній частині можуть міститися реквізити сторін і вказівки на кількість копій договору. Грамотно оформлений договір дозволить успішно забезпечити порядок державної реєстрації юридичних осіб.

Про державних реєстрах

Трохи докладніше варто розповісти про державний реєстр, в якому повинна міститися інформація про створений реорганізованому або юридичній особі. Мова йде про спеціальну загальнодержавної бази, яка функціонує на засадах єдності та порівнянності інформації, федеративності, забезпечення контрольно-перевірочних функцій за вноситься інформацією, програмної технологічності, своєчасної модернізації і т. д.

У зміст державних реєстрів включаються відомості про організаційно-правову форму особи, спосіб його утворення, про засновників, дату та місце реєстрації і т. д. Вся інформація, що міститься в ЕГРЮЛ, повинна відповідати вимогам достовірності та актуальності. Строк надання даних з реєстру не повинен перевищувати п’яти днів з моменту запиту.

Державні інформаційні бази функціонують не тільки в Російській Федерації. Так, постанови України або РБ, а також закони РК про державну реєстрацію юридичних осіб також припускають наявність подібних реєстрів.

Реорганізація юридичної особи

Глава 5 Закону україни “Про державну реєстрацію юридичних осіб” (“Гарант”, із змінами від 29.07.2017) містить інформацію про державну реєстрацію при реорганізаційних процесах. Протягом трьох днів з моменту прийняття рішення про реорганізацію компанія зобов’язана надати відповідне повідомлення в державний орган. На підставі отриманих даних реєструючий орган внесе всі основні зміни в державний інформаційний реєстр.

Варто зазначити, що у випадку з реєстрацією реорганізації все дещо простіше, ніж коли компанія створюється з нуля. При цьому в державну інстанцію все ж таки доведеться надати спеціальну заяву, установчу документацію і документ про сплату мита. В окремих випадках може знадобитися документ про злиття або поділ – в залежності від типу реорганізаційних процесів.

Відмова в державній реєстрації

В яких випадках орган, який здійснює державну реєстрацію юридичних осіб, має можливість відмовити в задоволенні вимог заявника? У статті 23 розглянутого Федерального закону йдеться про випадки, коли заявник подав неправильну або неповну документацію, використовував неправильну нотаріальну форму, не підписав документацію або не виконав інші вимоги, закріплені в законі.

У разі грубих порушень заявник несе відповідальність. Втрата документації, порушення закону про реєстрацію, втручання у роботу державного органу – за все це на винну особу можуть бути накладені санкції.

Оскарження

У главі 8.1 даного Закону говориться про право на оскарження. Так, заявник здатний звернутися у вищу виконавчу інстанцію або навіть до суду, якщо реєструючий орган порушує його права. Строк звернення до суду становить 25 днів. За цей час заявник може відкликати скаргу, якщо все-таки зуміє домовитися з реєструючим органом.

Федеральний закон РФ, РК або Закон РБ ” про державну реєстрацію юридичних осіб свідчить про те, що за неналежну роботу реєструючий орган повинен нести відповідальність. Мова йде про випадки ухилення від реєстрації, порушення порядку, втрати документації і т. д. У всіх цих випадках державна інстанція зобов’язана відшкодувати збитки.