Захист прав дітей. Комітет з захисту прав дитини. Міжнародна захист прав дітей

Сучасні реалії

Сьогодні практично у всіх органах опіки та піклування функції щодо захисту прав неповнолітніх зазвичай виконує один співробітник – інспектор. Внаслідок цього вся робота, як правило, зводиться до того, що вдається здійснити тільки невідкладні дії. Головним чином вони пов’язані з представництвом у суді, підготовкою різних, часто непрофесійних через відсутність відповідних навичок і знань, висновків за запитом судового органу. В зв’язку з цим захист прав дитини не здійснюється належним чином. Це, в свою чергу, вимагає прийняття заходів щодо реформування даної системи.

Пріоритетні напрямки

В судовому порядку захист прав стосується випадків порушень, що мають місце в сім’ї, якщо виникає спірна ситуація. Забезпечення схоронності свобод малолітніх, особливо втратили піклування батьків, належить до сфери діяльності відповідних органів. У зв’язку з цим в якості пріоритетного напрямку сьогодні виступає адміністративна захист. Саме органи опіки та піклування уповноважені державою на виконання цих функцій. Реалізовуватися задачі можуть по-різному, у відповідності з тією чи іншою ситуацією.

В якості найважливішої передумови для забезпечення захисту прав дітей цими органами виступає їх тісний контакт з КДН, ОВС, прокуратурою та іншими суспільними та державними інститутами. Слід визнати, що більшість нормативних актів, що регулюють дану сферу, переважно спрямовані на визначення ролі відомств та встановлення меж їх компетенції. У зв’язку з цим посилюються міжвідомчі бар’єри, боротьба за бюджетні кошти, при тому що механізм впливу та відповідальність цих органів за невиконання ними своїх функцій не прописаний.