Загальний показник ліквідності: формула

Загальний показник ліквідності, або загальний коефіцієнт ліквідності – це співвідношення оборотних активів компанії до її короткострокових зобов’язань. Таким чином, можна визначити, наскільки оборотні активи організації здатні покрити будь-які короткострокові зобов’язання.

Навіщо він потрібен?

Чим вищим буде загальний показник ліквідності, тим більше буде впевненості в тому, що всі наявні у компанії зобов’язання вона зможе погасити за рахунок тих активів, які присутні у неї в наявності.

Обґрунтувати допустимий показник досить складно. Звичайно, загальний показник ліквідності буде змінюватися в залежності від того, у якій конкретній сфері діяльності працює дане підприємство. Зокрема, варто відзначити, що із-за різних причин, включаючи значний питома вага всіляких важко реалізованих активів, а також тривалість операційного циклу всіляких будівельних або промислових підприємств, потрібно забезпечувати підвищене значення коефіцієнта порівняно з тим значенням, яке є допустимим для підприємств, що працюють в сферах постачання, торгівлі і збуту.

Яким він повинен бути?

Вважається, що коли загальний показник ліквідності компанії нижче 2:1, то в такому разі вона не має можливості цілком у термін погасити всі присутні у неї зобов’язання.

Значне перевищення активів над пасивами (що є надзвичайно рідкісною ситуацією для вітчизняних підприємств) дозволяє сказати про те, що у компанії є достатньо велика кількість вільних ресурсів, які вона формує зі своїх джерел. Кредитори вважають таке формування власних оборотних коштів найбільш актуальним. Якщо ж говорити з точки зору ефективності роботи конкретного підприємства, то суттєве накопичення запасів, а також додаткове відволікання коштів у дебіторську заборгованість часто пов’язано з тим, що у компанії є невміле управління активами.

На що він впливає?

Загальний показник ліквідності, формула обчислення якого може використовуватися в будь-які періоди часу, має дещо перебільшене вплив на оцінку здатності компанії відповідати за своїми зобов’язаннями, і тим більше далеко не найоптимальніше рішення використовувати його в якості основного критерію потенційного банкрутства компанії (інші характеристики являють собою його похідні). Звичайно, на сьогоднішній день цей коефіцієнт використовується найбільш часто. Але головна перевага, яку має загальний показник ліквідності (формула), є простота розрахунку, а не якась універсальність або ж всеосяжність, яку йому часто намагаються приписати.

Яке значення оптимально?

Практика вітчизняних і зарубіжних компаній показала, що якщо у компанії є значення коефіцієнта більше двох, то для підприємств промисловості це швидше виняток з правил, тому що є безліч причин, з яких варто виділити основну для вітчизняних компаній – це недостатність власного капіталу, а також необхідність у напрямку отриманого чистого прибутку безпосередньо на потреби споживання.

Недоліки

Загальний показник ліквідності балансу (формула) відрізняється декількома недоліками, а саме:

• Статичність. Отримані показники розраховуються на основі балансових даних, які показують майнове становище компанії на його стан на певну дату, внаслідок чого є одномоментними. У зв’язку з цим потрібне проведення детального аналізу їх динаміки в різні періоди часу.
• Можливість завищення значень. У зв’язку з цим до складу активів можуть включатися всілякі «мертві» статті, такі як неліквідні запаси різних товарно-матеріальних цінностей.
• Низька інформативність. Якщо використовується загальний показник ліквідності балансу (формула), то досить складно прогнозувати якісь майбутні платежі або грошові надходження, що є основним завданням аналізу діючої платоспроможності компанії.
• Можливість завищення показників завдяки дебіторської заборгованості, яка є неліквідною. Так як останнім часом відсутність платежів стало набувати масового характеру, у той час як значна частина дебіторської заборгованості є простроченою, а певна її частина є тією заборгованістю, яка має мало ймовірності до стягнення або ж взагалі не буде погашена, можна сказати про те, що насправді сума заборгованості покупців підвищилася в чинному балансі саме внаслідок дуже низької платіжної дисципліни, а не тому, що збільшилася ділова активність компанії.

Як проводити аналіз?

Спочатку потрібно ретельно оцінити склад, а також терміни формування заборгованості, після чого з’ясувати, чи не були в одній статті об’єднано кілька видів заборгованості, у яких присутні значні розбіжності в термінах появи. Вже після того, як з урахуванням цього буде скоректована величина дійсної дебіторської заборгованості, можна буде детально підраховувати коефіцієнт (загальний показник ліквідності). Саме з цієї причини Міжнародні стандарти фінансової звітності, а також ті, які були прийняті Міністерством фінансів Росії, вказують на те, що потрібно повністю розкривати всю суму фінансових зобов’язань в окремій пояснювальній записці.

Відображення активів у балансі здійснюється в переважній більшості випадків за їх первісною вартістю, тобто безпосередньо в тій сумі грошових коштів, які були нараховані або сплачені в процесі покупки або виробництва певного товару. Під час інфляції ведення обліку активів згідно з фактичною вартістю в кінцевому рахунку може привести до того, що виникнуть розбіжності між ринковою і балансовою вартістю об’єкта.

Оцінка запасів

Введене у вітчизняну практику вимога підвищеної обачності щодо оцінки запасів, а також проведення їх обов’язкової переоцінки в кінці року, якщо ринкова вартість буде менше балансової, не дозволяють в даному випадку вирішити проблему, тому що в сучасних ринкових умовах інфляції вартість запасів є на порядок вище порівняно з їх собівартістю. Саме з цієї причини інформація про те, які у компанії присутні оборотні активи, є спотвореною, а коефіцієнт ліквідності виявляється заниженим.

Саме тому, визначаючи загальний показник ліквідності балансу, вкрай важливо відповідати вказівкам ПБУ 5/98 щодо обов’язкового надання інформації про те, яку на даний момент ринкову вартість мають запаси в поясненнях до звітності незалежно від того, чи є ця оцінка нижче або вище балансової.

Що потрібно враховувати?

Варто відзначити, що до будь рекомендованим значенням показників завжди потрібно ставитися виважено і враховувати як сферу діяльності вашої компанії, так і особливості обороту наявного капіталу. Таким чином, при деяких умовах співвідношення тривалості проведеного операційного циклу, а також строків погашення присутньої кредиторської заборгованості значення даного показника може бути на порядок нижче передбаченого, тобто потреба у використанні власних оборотних коштів виявляється на порядок меншою, порівняно з половиною поточних активів. Подібна ситуація досить часто зустрічається в практиці торгових підприємств, в той час як загальний показник ліквідності підприємства будівельного або промислового типу рідко коли з нею зустрічається.

Таким чином, якщо механічно зіставляти величину активів і пасивів, не враховуючи особливості виробничої діяльності, а також різноманітні індивідуальні компоненти поточних активів і зобов’язань, в кінцевому рахунку можна спотворити достовірність проведеної оцінки фінансового стану тієї чи іншої компанії. Саме з цієї причини загальний показник ліквідності балансу підприємства потрібно враховувати виключно з точки зору аналізу його динаміки.

Де його використовують?

У зв’язку з цим можна зробити висновок, що область застосування та аналітичні можливості, які має коефіцієнт ліквідності, є на порядок завищеними у порівнянні із загальноприйнятою думкою. Проведення глибокого аналізу платоспроможності компанії передбачає використання цілого ряду додаткових інструментів, за допомогою яких можна буде максимально уточнити результати проведеного аналізу. При цьому варто відзначити, що найбільш важливі питання, які потрібно буде з’ясувати в процесі проведення такого аналізу – це:

• Якісний склад поточних пасивів і оборотних активів.
• Швидкість обороту присутніх активів, а також ступінь її відповідності швидкості обороту всіх пасивів.
• Особливості облікової політики оцінки статей пасивів і активів.

Таким чином, загальний показник ліквідності показує тільки основну інформацію про стан підприємства, а для повноцінної оцінки його платоспроможності потрібно проводити набагато більш детальне дослідження.

Формула

Коефіцієнт ліквідності розраховується за такою формулою:

К = (А1 + 0,5А2 + 0,3А3) / (П1 + 0,5П2 + 0,3П3)

У процесі аналізу ліквідності значення даного коефіцієнта повинно бути більше 1, так як в противному випадку у компанії прогнозується потенційне банкрутство.