Загальна економічна рівновага: особливості, теорія та моделі

Віктор Кузьмін
1 minute

Модель «Закон ринків»

Це перша спроба сформулювати та конкретизувати, як має виглядати загальна економічна рівновага. Його «батьком» став знаменитий економіст Ж.-Б. Сей. В основі даної моделі лежить постулат про те, що пропозиція за замовчуванням створює аналогічний за розмірами попит. Тобто витрати на продукцію дорівнюють доходу від її реалізації у всіх без винятку випадках. З цього випливає:

  • Людина витрачає лише свої власні гроші. Не бере кредитів та не дає в борг.
  • Абсолютно все одержане в процесі праці витрачається виключно на оплату послуг або купівлю матеріальних благ.
  • Сама суть роботи і отримання коштів важлива тільки в межах необхідності отримати ті самі блага або послуги.

    • У реальному житті, принаймні в сучасному суспільстві, все перераховане просто неможливо. Як наслідок, ця модель абсолютно не відповідає дійсності і зараз не застосовується.

    Модель Маршала і Пігу

    Цю систему запропонували ще в 18-му столітті. Згідно цієї моделі економічної рівноваги, весь економічний сектор поділяється на 2 групи: грошовий і реальний. Провідне місце відводиться безпосередньо ринку праці, на якому зберігається сталий рівновагу, адже безробіття відсутня як клас. Коли хтось звільняється, відразу ж виникає вільне місце, куди він може повернутися. Враховуючи кількість населення, така ротація передбачає можливість перейти на інше підприємство, буквально помінявшись з «колегою». Завдяки такій системі баланс виникає і в інших областях. При цьому обидві групи ніяк не взаємопов’язані, що дозволяє вносити зміни у внутрішні справи країни, але не чіпати її економіку. Як можна помітити з опису, така модель також не дуже схожа на правду. Зараз практично не використовується.

    1 2 3 4 5