Задачі і цілі бухгалтерського обліку. Основні вимоги та правила ведення. Федеральний закон № 402-ФЗ ПРО бухгалтерський облік

Нюанс

Економічні суб’єкти зобов’язані вести бухгалтерський облік згідно з нормативними приписами. Однак існує кілька винятків. Зокрема, 402 ФЗ визначає, що від бухобліку звільняються:

  • Індивідуальні підприємці, що займаються приватною практикою. Зазначені суб’єкти можуть не вести бухоблік, якщо за ПК вони складають звітність за доходами або надходжень і витрат або інших об’єктів оподаткування/фізичним показникам, які характеризують конкретний вид комерційної діяльності.
  • Філії, представництва та інші структурні підрозділи підприємства, сформованого у відповідності з нормативними актами іноземної держави, що знаходяться на території РФ. Дані суб’єкти можуть звільнятися від обов’язку вести облік, складають звітність за надходженнями/доходами і витратами або інших об’єктів оподаткування в порядку, передбаченому НК.
  • Висновок

    На практиці для досягнення цілей бухобліку часто виникає необхідність вибору між різними вимогами. Завдання полягає в формуванні оптимального співвідношення між приписами. Зокрема, при узагальненні інформації в бухгалтерському обліку необхідно брати до уваги чинники, якими обмежується доречність і надійність отриманих даних. В якості одного з них виступає своєчасність інформації. Зайва прострочення в наданні інформації зовнішнім або внутрішнім зацікавленим особам може спричинити втрату її доречності. Для забезпечення своєчасності даних найчастіше її необхідно оприлюднювати до того, як стануть відомі всі сторони господарської діяльності. В результаті заподіюється збиток надійності зібраних відомостей. Разом з цим очікування настання моменту, коли будуть відомі всі аспекти роботи, може зробити інформацію малокорисною для зацікавлених користувачів, оскільки вона втратить свою доречність.

    Необхідно сказати, що користь, що одержуються з даних бухобліку, не повинна перевищувати витрат на її одержання або підготовку. Це положення означає, що складання звітності не повинно бути занадто трудомістким. Витрати на ведення бухобліку повинні бути нижче, ніж вартість результатів, які очікуються при використанні даних. Суб’єкт, в обов’язки якого входить складання звітності, повинен покласти виконання цієї роботи на відповідного штатного фахівця. Нормативні акти допускають залучення до ведення бухобліку компетентних сторонніх осіб і компаній. При цьому повинен полягати відповідний договір на надання таких послуг. Фахівець, який займається веденням бухобліку, повинен мати вищу освіту, стаж роботи за спеціальністю. Крім цього, у нього не повинно бути судимості (непогашеної або незнятої) за злочини у сфері економічної діяльності. В нормативних актах можуть передбачатися й інші вимоги до спеціалістів, які здійснюють ведення бухобліку на підприємстві. При залученні до діяльності стороннього юридичної особи в його штаті має бути не менш одного працівника, що відповідає перерахованим вище умовам.