Юридичний обовязок: поняття. Субєктивне право

Активні і пасивні правові відносини

Кожні їхні види відрізняються багато в чому один від одного, тому функції у правовідносинах між об’єктами будуть різними в кожному випадку. Наприклад, якщо мова йде про їх пасивному типі (зокрема, коли йдеться про власність), то юридична обов’язок грає роль огорожі. Особи, які беруть участь у спорі, повинні утримуватися від певних дій. А управомоченное особа має право на вчинення позитивних дій, за допомогою яких задовольнить свої інтереси.

До активного типу відносин належать трудові та деякі цивільні. Обов’язки тут є центром юридичного їх змісту. Особа, на яку вони покладені, має виконувати певні дії з метою задоволення інтересів уповноваженої.

Від того, яким буде у відносинах поведінка – активним або пасивним, залежить і їхня специфіка. Варто відзначити, що поєднати їх воєдино практично неможливо.

Якщо ж повернутися до поняття юридичного обов’язку в цілому, то потрібно сказати і про наявність третього типу необхідності. Це обов’язок тримати відповідь за свої неправомірні дії. Людина має зазнати примусове вплив за вчинене.

Обов’язки і суб’єктивне право виступають запорукою нормальних взаємин між громадянами у суспільстві. Вони самі по собі не уособлюють поведінку суб’єктів, вони лише надають можливість або необхідність їм вести себе так, як це передбачено законом. І їх реалізація означає вплив на те, як ведуть себе учасники правових відносин.