Юридична відповідальність депутата органу законодавчої влади

Відповідальність в конституційному праві регулюється комплексом принципів та норм. Вони передбачають вплив на посадових осіб у разі недотримання положень Основного Закону. Мета встановлених заходів полягає в забороні неправомірних дій або відновлення порушених прав. Між тим Конституція передбачає певні послаблення для окремих категорій службовців. До них, зокрема, відносять депутатів. Ці особи володіють недоторканністю. Чи означає це, що привлечениек відповідальності депутата неможливо? Розберемося в цьому далі.

Недоторканність

Згідно з чинним законодавством, не допускається притягнення депутата до кримінальної відповідальності без згоди вищого представницького органу. Виняток становлять випадки, коли він затриманий на місці злочину. Без згоди вищого представницького органу не допускається і адміністративна відповідальність депутатів. За загальними правилами, ці особи не можуть бути заарештовані, затримані, обшукані, особистому огляду. Виняток становлять випадки, коли зазначені дії необхідні для забезпечення громадського порядку і безпеки. Недоторканність парламентарія поширюється на службове, житлове приміщення, особистий і службовий транспорт, багаж, листування, засоби зв’язку, які він використовує, а також документацію, яка йому належить.

Санкції за публічні висловлювання

За позицію, думку, виражені при голосуванні, інші дії, які применшують честь і гідність громадян і юридичних осіб, законодавством передбачена адміністративна відповідальність. Депутатів це правило не стосується до тих пір, поки вони не будуть позбавлені недоторканності. Аналогічний припис діє і у випадку, коли парламентарії допустили наклеп у публічному виступі або інші порушення, санкції за які встановлює КК. Тільки після позбавлення посадової особи недоторканності може наступити кримінальна відповідальність. Депутата не можна допитувати до того моменту, як не буде отримано згоду вищого представницького органу. При цьому парламентарій має право висловити відмову від дачі показань у справі про факти, які йому стали відомі у зв’язку з виконанням своїх повноважень. Слід особливо підкреслити, що зазначені правила діють тільки при наявності недоторканності.

Процедурні питання

Як вище зазначалося, кримінальна відповідальність депутата настає після позбавлення його мандата. Відповідно, якщо щодо парламентарія порушено провадження, орган дізнання/слідчий зобов’язаний повідомити про це Генпрокурора. Для попередження відводиться 3 дні. Якщо уповноважені органи мають достатні підстави, щоб притягнути депутата до відповідальності за порушення, допущені ним при реалізації повноважень, Генпрокурор зобов’язаний повідомити нижню палату ФС про даний факт, направивши подання про позбавлення його недоторканності. Для вчинення цієї дії йому відводиться не більше тижня. Після завершення попереднього слідства, дізнання, провадження по адміністративній справі, що передбачає відповідальність, осудну в судовому порядку, матеріали не можуть передаватися в суд без згоди Держдуми.

Пояснення

Відповідальність депутата Державної думи настає в особливому порядку. Наявність спеціальних правил для парламентаріїв пов’язано з досить високим статусом цих осіб. По своїй суті, імунітет передбачає максимальний захист службовців при здійсненні ними своєї діяльності. Між тим, за змістом конституційних положень, недоторканність парламентарія не означає, що притягнути депутата до адміністративної відповідальності або поставити йому покарання за КК не можна зовсім. Для накладання відповідних санкцій має бути доведено факт вчинення порушення при виконанні своїх обов’язків. Поширювальне тлумачення недоторканності призвело б до спотворення публічно-правової природи імунітету і трансформацію його в індивідуальну привілей. Відповідно, це означало б, з одного боку, виключення з Конституції принципу рівності всіх суб’єктів перед законом, а з іншого – обмеження прав потерпілих внаслідок зловживання владними повноваженнями. У зв’язку з цим, хоча і з застереженнями, допускається проведення судочинства на етапі попереднього слідства або дізнання або провадження по адміністративному порушенню до винесення рішення про передачу зібраних по справі матеріалів у суд на підставі положень КК, КПК, Кпап без отримання згоди нижньої палати.

Нюанси

Слідчі заходи щодо парламентаріїв повинні виконуватися під безпосереднім контролем Генпрокурора. Саме це посадова особа вносить у вищий законодавчий орган подання про позбавлення члена нижньої палати недоторканності. Якщо Держдума, розглянувши клопотання, не прийме відповідне рішення більшістю, то питання про віддання його суду буде знято. Для початку розгляду необхідно згоду законодавчого органу.

Висновки

Залучення до адміністративної відповідальності депутата, яка вчинила проступок не при виконанні ним своїх обов’язків, а також вменение йому покарання за злочин, передбачений КК, допускається тільки за особливими правилами. Парламентарії повинні дотримуватися положення, що містяться в законодавстві. Конституційна відповідальність депутата РФ, як правило, має моральний і політичний характер. Парламентарії зобов’язані дотримуватися норм етики. Відповідальність депутата за їх порушення передбачається в Регламент представницького органу. Парламентарії зобов’язані подавати декларації про доходи та відомості про майно, що знаходиться у них у власності. Дані про порушення, виявлені при перевірці документів ФНС, публікуються у “Відомостях ФС”.

Відповідальність депутатів місцевого самоврядування

Вона передбачається 24-ю статтею ФЗ №131. В нормативному акті встановлюється відповідальність депутата перед громадянами. В якості підстави для її настання виступають тільки конкретні неправомірні дії особи, а також бездіяльності або рішення, що не відповідають закону і підтверджені судом. З цього випливає, що спочатку має бути проведено засідання, на якому встановлено факт порушення. Рішення суду, у свою чергу, є підставою для початку процедури відкликання. Ініціатива при цьому повинна виходити безпосередньо від населення – жителів МО.

Порядок поставлення покарання за злочин

Як вказує 447-я стаття КПК, відповідальність депутата представницької структури територіальної влади настає в особливому порядку. Рішення про початок виробництва приймається начальником СК Росії по відповідному регіону. За ст. 40 ФЗ №131, не передбачена відповідальність депутата за висловлену позицію, думку, виражену при голосуванні, а також за інші дії, що відповідають його статусу. Це правило діє і після закінчення строку його повноважень. Однак воно не поширюється на випадки, коли особа допустила публічні образи, наклеп чи інші порушення, за які встановлюється покарання за федеральним законодавством. Якщо після закінчення кримінального судочинства відносно депутата буде ухвалено обвинувальний вирок, то, згідно з пунктом 5 10-ї частини 40-ї статті ФЗ №131, процедура відкликання мандата не може застосовуватися. Пояснюється це тим, що повноваження особи припиняються в такому випадку достроково. При цьому не має значення, коли саме було вчинено злочин – безпосередньо при виконанні своїх обов’язків або у разі, коли суб’єкт діяв як фізособа. Наслідки і в тій, і в іншій ситуації будуть однаковими.

Санкції за Кпап

Як правопорушення, відповідно до Кодексу, виступає винне, протиправне бездіяльність/дія юридичної особи або громадянина, за яке передбачається адміністративна відповідальність. Між тим член представницького територіального органу влади не може одноосібно юридичною особою. Їм вважається безпосередньо та структура, у якій він перебуває в статусі депутата. Відповідно, санкції за Кпап можуть йому звинувачують тільки як фізособі, який виступає в статусі народного обранця. Разом з цим в Кодексі передбачається відповідальність спеціального суб’єкта – посадової особи. Санкції можуть звинувачують, якщо воно неналежним чином виконувало або не виконувало взагалі свої службові обов’язки. Під службовою особою слід в даному випадку розуміти громадянина, тимчасово або за спеціальним повноваженням здійснює функції представника органу влади. Іншими словами, цей суб’єкт наділяється розпорядчими повноваженнями щодо осіб, які не перебувають у службовому підпорядкуванні. До цієї ж категорії слід відносити громадян, які реалізують функції організаційно-розпорядчого чи адміністративно-господарського характеру в державних органах, структурах територіальної влади, муніципальних і держорганізаціях. Ураховуючи всі ці ознаки, можна зробити справедливий висновок про те, що депутат, який є виключно народним обранцем, посадовою особою бути не може. Відповідно, йому не можуть звинувачують санкції, передбачені для службовців. Адміністративна відповідальність народного обранця передбачається в Кпап лише двома статтями – 5.50 і 5.17. В останньому випадку санкції можуть звинувачують за неподання в установлений строк звіту, інформації про джерела та розмір фінансових коштів, відрахованих у виборчий фонд, про витрати на передвиборну кампанію, неповне надання цих даних. Покарання передбачено і за повідомлення неправдивих відомостей. За ст. 5.50 настає відповідальність за неповернення у встановлений законодавством термін пожертвувань або їх частини, перелічених у виборчий фонд, якщо були порушені норми про вибори, невідрахування у відповідний бюджет коштів, внесених особами анонімно.

Специфіка застосування положень Кпап

При призначенні адміністративних санкцій суд враховує характер проступку, особу депутата, його майновий статус. До уваги приймаються та обставини, що пом’якшують покарання. До них, зокрема, можна віднести добровільне усунення що виникли внаслідок проступку наслідків, компенсацію завданої шкоди.

Строки давності

Вони передбачені ст. 4.5 КоАП. Постанова по розглянутому адміністративній справі не може прийматися після закінчення 3 міс. з моменту вчинення проступку. Як вказується в п. 1.1 частині ст. 24.5, виробництво не може бути розпочато, а розпочате повинно бути завершене, якщо давностные строки, встановлені статтею 4.5, минули. Разом з тим особа, якій було поставлено санкція, вважається підданим покаранню протягом року з моменту його призначення. Таким чином, стосовно депутата може бути ініційована процедура відкликання протягом трохи більше року з дати вчинення проступку.

Обов’язкові умови

Відкликання депутата здійснюється за певним порядком. В першу чергу повинна надійти відповідна ініціатива від населення. На її підставі організується референдум. Обов’язковою умовою є формування ініціативної групи. Вона направляє в орган, уповноважений статутом МО, регіональним або федеральним законом, підписів громадян, які підтримують процедуру. За відкликання депутата повинно проголосувати не менше половини виборців, які зареєстровані в МО. Іншими словами, застосовуються правила мажоритарної системи. Для голосування за відкликання встановлюється фактично поріг явки. Домогтися на практиці дотримання усіх умов буде досить проблематично. Як зазначають юристи, такі вимоги фактично виключають відкликання депутата, який зазнав адміністративну відповідальність.

Дисциплінарні стягнення

Вони передбачаються законодавством для службовців державних органів, територіальних структур влади. За загальними правилами, дисциплінарні санкції ставляться у відношенні осіб, що перебувають у підпорядкуванні. Судовий порядок у таких випадках не застосовується. Разом з тим депутат муніципалітету до посадових осіб, як ми з’ясували вище, не відноситься. Дисциплінарні санкції обранцям ставляться по спеціальному порядку. Це обумовлюється тим, що їх трудові функції реалізуються в особливих умовах. Дисциплінарна відповідальність встановлюється спеціальним актом – Регламентом законодавчого органу МО. Відповідно, поставити обранцеві санкції можна тільки на підставі цього документа. Відповідно, притягнути до відповідальності може тільки безпосередньо представницький орган.

Висновок

Як випливає з вищесказаного, притягнути депутата вельми проблематично, а в більшості випадків неможливо. Фахівці, що аналізують законодавство, приходять до висновку про недосконалість заходів припинення порушень, допущених цими особами. На думку ряду авторів, саме прогалини в нормах обумовлюють поширення корупції та інших протиправних дій. У зв’язку з цим пропонується переглянути комплекс заходів відповідальності для представників законодавчої влади, спростити процедуру притягнення їх до відповідальності. Особливо це стосується народних обранців, які працюють в муніципалітетах. Існуючий сьогодні порядок, як вважають деякі експерти, не дозволяє в повній мірі реалізувати самостійність населення у сфері управління справами МО.