Які податки в Китаї? Оподаткування в Китаї

У Китайській Народній Республіці основним джерелом доходу державної казни є податкові платежі. Це зовсім не дивно, враховуючи той факт, що до 2017 року населення Китаю зросло практично до півтора мільярдів чоловік. У країні немає такого поняття, як тіньова економіка, тому щомісяця кожен громадянин сплачує податкові збори. Податки в Китаї повинні платити не тільки громадяни країни, але і мігранти, які приїхали туди на роботу. У даній статті буде розглянута специфіка китайської системи оподаткування на прикладі конкретних видів податків.

Податкові органи Китаю

Система податків Китаю підпорядковується Головному державному податковому управлінню (ГГНУ), яка керує місцевими управліннями. У країні функціонують дві підсистеми податкових органів. Перша займається управлінням центральними податками, які знаходяться в підпорядкуванні ГГНУ. А друга керує місцевими податками, підпорядкованими не тільки ГГНУ, але і народним урядам місцевого рівня.

Управління центральними податками передбачає збір коштів, які надходять у повне розпорядження центрального уряду або розподіляються між центральним і місцевим урядом. В останньому випадку кошти називаються спільними податками. Відповідно місцеве управління оперує коштами, що надходять у розпорядження місцевих урядів. Тепер дізнаємося, який податок у Китаї стягується за ту чи іншу діяльність.

Бізнес-податок

Почнемо з платежу, який є одним із загальнообов’язкових відрахувань в китайську скарбницю – бізнес-податку. Як можна здогадатися з назви, цей платіж стягується за здійснення господарської діяльності. Важливо відзначити, що бізнес-податки в Китаї виплачуються тільки тими підприємствами, які оперують іноземними інвестиціями. Виплати відбуваються щомісяця. Бізнес-податок не має єдиної ставки. Розмір виплат залежить від роду діяльності фірми. Якщо компанія займається транспортними послугами, то вона повинна сплачувати 3% від свого місячного прибутку. Рівно стільки ж платять фірми, сфера діяльності яких пов’язана з будівництвом та інженерними роботами, а також культурою і спортом. Підприємства, які займаються наданням фінансових послуг, відраховують до державного бюджету вже 8 відсотків. 5 відсотків платять фірми, що займаються нерухомістю та нематеріальними активами. Що стосується підприємств, які працюють у сфері розваг, то їх процентна ставка може становити від 5 до 20% від доходу.

Податок на прибуток

Податок на прибуток в Китаї стягується зі всіх компаній (іноземних і місцевих), які займаються своєю діяльністю на території Китаю і отримують від цього прибуток. Цей податок сплачується раз на рік. Ставка може різнитися в залежності від того, де зареєстрована компанія. Якщо підприємство зареєстровано в КНР, то його власники зобов’язані щорічно сплачувати податок на прибуток у розмірі 30% від річної. Для тих організацій, які працюють в Китаї, але зареєстровані в іншій державі, цей податок становить 20% від річного прибутку.

Прибутковий податок

Прибутковий податок у Китаї оплачують тільки фізичні особи – люди, які не займаються підприємництвом, а працюють за наймом. Податок утримується щомісячно, безпосередньо з заробітної плати. Процентна ставка залежить від того, наскільки високо оплачується праця людини. Людина, яка в місяць заробляє менше чотирьох тисяч юанів, що еквівалентно 620 доларів, звільняється від сплати прибуткового податку. Якщо розмір заробітної плати становить 4-4,5 тисячі юанів, то ставка податку буде дорівнює 5 відсоткам. При окладі 4,5-6 тисяч юанів доведеться щомісяця віддавати державі 10 відсотків свого доходу. Той, хто заробляє від 6 до 9 тисяч юанів, платить вже 15% в місяць. Таким чином, сума прибуткового податку збільшується по мірі зростання заробітної плати. Максимальний податок на дохід в Китаї становить 45% та стягується з тих, хто заробляє за місяць понад 100 тисяч юанів.

ПДВ і споживчий податок

Споживчий податок і податок на додану вартість (ПДВ) є основними складовими системи Китайської Народної Республіки. ПДВ в Китаї стягується з тих, хто займається продажем товарів та деяких послуг. Його ставка дорівнює 17 відсоткам. Що стосується споживчого платежу, то він стягується з тих, хто купує товари, які вимагають відповідної ліцензії. До таких належать сигарети, алкогольні напої та інше. Ставка споживчого податку встановлюється в залежності від виду товару. Вона може коливатися від 3-х до 50-ти відсотків від вартості товару.

Податок на дітей

Як відомо, Китайська Народна Республіка є найбільш густонаселеною країною світу. У відповідь на перенаселення в 1979 році уряд країни прийняв рішення запровадити закон, який міг би регулювати кількість дітей в сім’ях. Суть законодавчого проекту полягала в тому, що китайським парам заборонялося заводити більше однієї дитини. Таким чином, уряд намагався врегулювати демографічне становище держави. Природно, резиденти Китайської Народної Республіки погано відреагували на такі заходи. Частина з них обмежилася однією дитиною, а частина вирішила не дотримуватися закону.

За порушення даного закону (народження другої дитини) сім’я повинна була сплатити штраф. У наступні роки, проаналізувавши реакцію китайців, уряд країни все ж зробив висновок, що прийнятий у 1979 році закон сильно обмежує населення. В законопроект внесли деякі правки. На сьогоднішній день, жителям Китаю дозволяється заводити двох дітей. При цьому сім’ї, які заводять третьої дитини, повинні заплатити штраф у розмірі 3 500 доларів. Кількість «дозволених» дітей не залежить від того, перебувають батьки у шлюбі. Єдина важлива умова, значно обмежує більшість китайців – заводити другу дитину можна тільки тим людям, які є єдиною дитиною у своїх батьків. Наприклад, якщо в сім’ї двоє дорослих дітей, то кожен з них має право тільки на одну дитину. Той, хто порушує це правило, повинен заплатити штраф, зазначений вище.

Податки в Китаї для іноземців

Платити податки в Китайській Народній Республіці має не кожен іноземний громадянин, а тільки той, хто перебуває в країні більше трьох місяців. Крім того, не оподатковуються громадяни, що прибули з країн, які уклали з Китаєм договір про подвійне оподаткування. Такі люди можуть перебувати в Китайській Народній Республіці без сплати податків до 180 днів.

Працездатні мігранти, які перебувають в Китаї більше трьох місяців, але менше року, зобов’язані сплатити відповідний податок. На тих, хто знаходиться в КНР від одного до п’яти років, поширюється обов’язок сплачувати в бюджет держави прибутковий податок. Його розмір залежить від рівня доходу і розраховується таким же чином, як і для резидентів КНР. Якщо іноземний громадянин перебуває в Китаї більше п’яти років, то крім сплати податку з заробітної плати, на нього накладаються зобов’язання зі сплати суми загального прибутку. Зрозуміло, це стосується лише тих громадян, які мають прибуток у своїй рідній державі.

Податок на нерухомість

Податок на майно в Китаї сплачується тими громадянами, у яких у власності знаходяться будівлі, будівлі, споруди будь-якого приміщення, розташовані в межах міста і використовуються у підприємницьких цілях. В деяких регіонах держави, зокрема Шанхаї і Чунціні, в експериментальному порядку діє реформа, згідно з якою податками обкладається також нерухомість, що належить до житлового фонду.

Базою для податку є вартість цієї нерухомості, зменшена в залежності від регіону на 10-30%. Якщо будинок здається в оренду, то податковою базою виступає сума сплачуються орендарем платежів. Ставка податку при відрахуванні з вартості будівлі становить 1,2%, а при вирахування з суми орендних платежів – 12%.

Транспортний податок

Цей платіж сплачується тими громадянами, у власності яких перебувають транспортні засоби. Ставка виплати залежить від виду транспорту (пасажирські або вантажні авто, спецтранспорт, мотоцикли, сільськогосподарська техніка, човни і так далі).

Податок на приріст землі

Сплачується у разі, коли фізична особа або організація передає право на користування земельною ділянкою, що перебуває у державній власності. В даному випадку податковою базою служить різниця між прибутком, отриманої від передачі ділянки та витратами, понесеними з отриманням права на користування та освоєння цієї ділянки. Ставка податку коливається від 30 до 60%.

Митні податки

Китай є найбільшою країною-експортером, тому не дивно, що тут активно використовують митні збори як засіб збагачення скарбниці. Мито стягується з товарів, які перетинають кордон Китайської Народної Республіки, у відповідності з встановленими імпортно-експортними тарифами. Вона залежить, головним чином, від собівартості вантажу, який провозиться через кордон. Товари, які перетинають кордон у спеціальних зонах або регіонах або належать підприємствам, що володіє особливим статусом, можуть обкладатися митом за пільговою ставкою, яка може доходити навіть до нуля. Крім того, на пільги чи безкоштовний проїзд кордону можуть розраховувати власники товару, який:

Інші податки

Податок на придбання автомобільного транспорту. Сплачується громадянами при купівлі нового автомобіля. Ставка становить 10 відсотків від вартості машини. При купівлі транспорту на вторинному ринку податки в Китаї не стягуються.

Податок на користування міськими землями. Цим податком обкладаються жителі Китаю, які отримали право на використання земельної ділянки, розташованого в межах міста. В залежності від району ставка може становити від 0,6 до 30 юанів за квадратний метр землі.

Податок на перехід прав. Стягується з людей, які набули право користування земельною ділянкою чи право власності на яке-небудь споруда. Такі податки в Китаї обкладаються ставкою, що становить від 3-х до 5-ти відсотків.

Збір на міський ремонт і будівництво. Сплачується із суми фактично сплаченого ПДВ, податку на підприємницьку діяльність та споживчого платежу. Ставка залежить від місця, в якому перебуває платник податків. У місті вона складає 7, в селищах – 5, а в сільській місцевості – 1%.

Ресурсний податок. Стягується з організацій і фізичних осіб, які ведуть на території Китайської Народної Республіки (включаючи морську територію) видобуток корисних копалин.

Податок на лист тютюну. Як нескладно здогадатися з назви, даний податок сплачується тими громадянами, які здійснюють закупівлю тютюнового листа. Ставка становить 20% від ціни придбаного товару.

Гербовий збір. Стягується при видачі органами державної влади посвідчень, свідоцтв та інших документів, а також при укладенні договорів. Ставка залежить від типу документа або операції, і їх змісту.

Збір за користування сільськогосподарськими землями. Сплачується тими громадянами, які беруть у користування землі сільськогосподарського призначення з метою організації на них будівництва. Ставка в даному випадку залежить від рівня забезпеченості земельними ресурсами конкретного регіону. Вона становить від 5 до 50 юанів за квадратний метр землі.

Збір на освіту. Вираховується із суми сплаченого ПДВ, податку на підприємницьку діяльність і споживчого. На загальнодержавному рівні становить 3, а на місцевому – 2 відсотки.