Які податки в Канаді? Податкова система Канади
Податки в Канаді не можна назвати жорсткими, як, наприклад, у Франції. Податкова система країни являє собою сукупність інструментів і методів, здатних забезпечити ефективне справляння податків і зборів на території держави.
Податкова система
Канадська система оподаткування розділена на три рівні: місцевий, провінційний і федеральний. Останні два рівня приносять у казну держави майже 90 % всіх податків. Податок на доходи в Канаді становить більшу частину всіх надходжень у бюджет держави. На провінційному рівні доходи складаються з декількох частин. Це такі надходження, як податок з обороту, акциз, рента, збори за видачу ліцензій, податок на доход і на капітал в Канаді.
Найбільшу роль відіграють непрямі податки та прибуткові. Збирачем податків в країні є держава. Саме воно відповідає за приплив коштів і подальше і перерозподіл. Доходи муніципалітетів складаються з тих коштів, які надходять від сплати різних тарифів, а також податку на власність.
Відповідальний орган
За збір податків в Канаді відповідає Агентство Міністерства податків і зборів. Агентство займається збором загальних по всій Канаді доходів. Окремої уваги заслуговує провінція Онтаріо, де за збір податків відповідає Міністерство доходів. У цій провінції відбувається збір наступних типів податків:
У Канаді більш простий вважається система оподаткування на місцевому рівні. Місцеві податки поділяються на два типи:
Якщо говорити про федеральні податки, в першу чергу треба відзначити спільні з провінційними податками. Це прибутковий податок, роялті, а також податки на індивідуальні і корпоративні доходи. Крім них, на федеральному рівні стягуються податки на додану вартість, акциз і мита.
Податкова система країни передбачає одночасне використання податкових баз на різних рівнях. Це стосується федерації і провінцій. Паралельна система нарахування однотипних податків не використовується на місцевому рівні.
Розрахунок податків
У законах Канади існує чіткий поділ податків за природою і джерела. Державі доходи, що підлягають оподаткуванню, діляться на заробітну плату, майновий дохід, а також дохід, отриманий у результаті приросту капіталу. Певні суми можуть бути включені в той чи інший тип доходу, згідно із законами країни. Також існує деякі типи доходів, які не можна віднести ні до одного з вищезгаданих видів. Податок з доходу такого типу не стягується. В якості прикладу можна навести виграш у лотереї.
Якщо говорити про податки на капітал, то варто зазначити, що лише половина приросту капіталу підлягає оподаткуванню. Дохід від роботи включає не тільки саму заробітну плату, але також і всі бонуси, які житель країни отримує у зв’язку з виконуваною роботою.
Доходи від майна в Канаді розраховуються як прибуток. До їх числа відносяться оренда, відсотки і дивіденди. Однак якщо ці доходи отримані в ході здійснення підприємницької діяльності, вони можуть бути класифіковані як підприємницький дохід. У тих випадках, коли платник несе збитки в ході своєї діяльності, він може перенести їх на інший період, віднімаючи розмір збитку з оподатковуваного доходу.
Згідно канадського законодавства, поняття «дохід» і «оподатковуваний дохід» мають різне значення. Оподатковуваний дохід дорівнює чистому доходу, а той, у свою чергу, розраховується на основі загального доходу, з якого вираховуються певні суми грошей. Вже на базі чистого доходу розраховується розмір податків, які підлягають сплаті.
Які податки в Канаді найвищі?
Прибутковий податок в Канаді найвищий. Його сума залежить від розміру доходів. Податок на нерухомість становить від 1 до 2 відсотків від вартості придбаної нерухомості. Цей податок повинен бути сплачений один раз в рік. Платниками податку на нерухомість є не тільки власники, але і орендарі нерухомого майна. Крім того, немає різниці, громадянин якої держави купив майно на території Канади. Ставка податку для всіх однакова. Якщо вартість нерухомого майна становить від 250 до 400 тисяч доларів, то податкова ставка складе півтора відсотка. У тому разі, коли ціна нерухомості перевищує відмітку у 400 тисяч доларів, в казну держави доведеться сплатити 2 відсотки від вартості. Канада займає друге місце у світі після Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії за розміром податку на нерухоме майно. У топ-5 знаходиться ще одна країна Північної Америки – США.
На території Канади не часто використовується термін «податок на додану вартість» (ПДВ). У стані прийнято називати його податком на споживання або ж податок на продукти та послуги (НПУ). Ставка в середньому становить 6 %, проте, вона залежить від територіальної зони держави.
Який прибутковий податок у Канаді?
Розберемо питання докладніше. Як відомо, податки в Канаді діляться на кілька типів. Прибутковий податок належить до федеральним. Ставка податку зростає прямо пропорційно сумі отриманого доходу. Ставки були прийняті правительском країни в 2002 році, і вже протягом 15 років жодних змін у законодавстві не відбувається.
Податкова ставка становить 15, 22, 26 і 29 відсотків, виходячи із суми доходу. Якщо оклад жителя Канади перевищив відмітку 7,5 тисяч доларів, але виявився менше 42,7 тисяч, то до нього застосовується найнижча процентна ставка -15 %.
У Канаді податок із зарплати, яка перевищує 42,7 тисяч доларів, але не більше 85,4 тисяч доларів, становить 22 відсотки. Податкова ставка – 26 відсотків, якщо оклад становить 85 400 – 132 400 доларів. Якщо ж дохід людини перевищує суму 132,4 тисячі доларів, до нього застосовується ставка 29 відсотків.
Приклад розрахунку податку з зарплати
Для кращого розуміння можна розрахувати податки з зарплати в Канаді. Якщо людина заробив 7,5 тисяч доларів, то державі він зобов’язаний заплатити 1 125 доларів (7 500 * 0,15). Це мінімальна сума податку в країні. Максимальний податок при п’ятнадцативідсоткової ставкою становить 6 404,99 долара (42 699,99 * 0,15).
При ставці 22 відсотки мінімальна сума податку буде становити 10 384 долара (47 200 * 0,22). Найбільший податок при такій ставці оподаткування – 18 787,99 доларів (85 399,9 * 0,22).
Якщо ж річна заробітна плата склала 132 399,99 доларів, то в казну необхідно буде заплатити 34 423,99 долара. Максимальної суми податку, якщо оклад перевищив 132 400, немає. А мінімальний становить 38 396 доларів (132 400 * 0,29).
Середня заробітна плата на території Канади становить приблизно 63 тисячі канадських доларів за рік. При такому окладі застосовується податкова ставка в розмірі 22 відсотків. Таким чином, бюджет щорічно кожен житель країни в середньому платить майже 14 тисяч канадських доларів.
Роль податкової системи
Податкова системи Канади дуже сильно впливає на економіку країни. В кінці минулого століття держава намагалася створити податкове регулювання таким чином, щоб йому вдавалося здійснювати стимулювання попиту. Але все ж це було другою метою. Головний акцент був зроблений на витрати самої держави.
З тих пір почала зростати роль канадських провінцій в економіці країни. За останні роки частка валового внутрішнього продукту провінцій у загальній структурі ВВП зросла більш ніж у два рази. Це навіть більше, ніж частка федерального уряду країни.
Інші податки
Крім доходів резидентів, одержаних на території Канади, грошові кошти можуть бути зароблені і за кордоном. З цих доходів теж необхідно сплатити податок. Але є країни, з якими Канада має угоду про уникнення подвійного оподаткування. У цих випадках резидент Канади платить податки в тій країні, де веде ділову активність, приносить йому дохід.
В Канаду щорічно приїжджає велика кількість іммігрантів. Їх майно не підлягає оподаткуванню до отримання статусу жителя держави. Якщо ж продати майно вже після отримання цього статусу, платити податки все одно не треба. Це правило відноситься до інвестиційних коштів і нерухомості.
Але треба пам’ятати, що не будуть обкладатися податком грошові кошти в розмірі вартості нерухомості та інвестиційних засобів, ввезених на територію Канади. Це означає, що треба мати документ про офіційну оцінку вартості нерухомого майна на поточний момент. Все це також має бути в обов’язковому порядку задекларовано перед в’їздом в державу.
Координація податків в Канаді
Провінції беруть на себе всі наслідки перерозподілу доходу, оскільки вони стягують і федеральний податок теж, а значить, приймають всю структуру оподаткування. Якби канадські провінції могли отримати право самостійно встановлювати розмір ставок, то вони б набагато прогресивніший функціонували. Мінусом усього цього є суттєве ускладнення всієї податкової системи Канади.
Провінції можуть збільшити суму надходжень у свій бюджет, однак для того щоб здійснити це, необхідно значно підвищити податкові ставки. Канада – країна з розвинутим рівнем децентралізації. Це дає можливість пристосувати соціальну політику до потреб регіонів, забезпечуючи провінційні бюджети доходами.
