Які існують підстави позову? Підстава позову в арбітражному процесі

Наслідки помилкової конкретизації позовних елементів

Розглянута вище різниця в підходах окремих судів може обернутися істотними ризиками по відношенню до позивача. Щоб цього уникнути, варто з максимальною точністю формулювати вимоги позову.

Помилковий вибір способу захисту своїх прав, як правило, призводить до подальших спроб уточнення і доповнення позовних вимог, суд розцінює як зміни його предмета та підстави, а в результаті відмовляє в уточненні.

Поряд з цим, якщо орієнтуватися на узагальнений підхід до усвідомлення позовних елементів, то важливо прописати всі деталі спору, а також грамотно обґрунтувати (і з фактичної сторони, і з правової) для наміченого способу захисту. В іншому випадку це може обернутися відмовою в подачі позову в силу слабкої позиції, а наступна спроба призведе до невдачі. Швидше за все, суд з узагальненим підходом розуміння позовних елементів сприйме новий позов як тотожного вже розглянутого.

Інтерпретація поняття «право на позов»

Їм має володіти зацікавлена особа, яка бажає звернутися до суду за правовим захистом.

Право на позов (з процесуальної точки зору) – процесуальне право (суто суб’єктивне) заінтересованої особи в ситуації можливого його порушення (оскарження) звернутися до суду за відповідним захистом. Можна сказати, що це право правосуддя по певному цивільній справі.

Його суб’єктами виступають окремі громадяни, організації нашої країни, а також іноземці з громадянством і без. Воно виникає з-за своїх передумов, обставин, наявність або відсутність яких пов’язується законом з появою суб’єктивного права конкретної особи пред’явити позов у відповідній справі.

Вони можуть бути у вигляді:

  • цивільної процесуальної правоздатності;
  • відсутність судового рішення (що має законну силу), винесеного вже по тотожному справі;
  • юридичної зацікавленості (суб’єкти цього права – виключно особи, які виявили бажання виступити на захист власного права або інтересу, що охороняється законом; особи, що володіють законними повноваженнями щодо захисту прав інтересів інших осіб);
  • підвідомчість справи суду;
  • відсутність рішення третейського суду (обов’язкового для учасників процесу, прийнятого щодо спору цих же учасників щодо цього ж предмета і з тих самих конкретизованим підстав, за винятком ситуацій, коли суд не видав виконавчий лист на примусове здійснення даного рішення).

Існує і спеціальна передумова – ряд обставин, які потребують обов’язкового дотримання крім загальних. Приміром, деякі суперечки, що витікають з правовідносин трудової сфери, що потребують розгляду в першу чергу комісією з відповідного виду спорів. Розглянуте право з’являється лише тоді, коли не отриманий бажаний результат від звернення до вищезгадану комісію. Також сюди можна віднести процедуру дотримання претензійного порядку в пред’явленні позову у спорах щодо залізничних перевезень.

Наявність негативного характеру передумови свідчить про відсутність у даних осіб розглянутого права, причому з’ясування цього факту під час подачі позовної заяви призведе до відмови у його прийнятті та подальшому порушення справи. У ситуації, коли відсутність даного права спливло в ході розгляду, провадження по справі підлягає припиненню.