Як зменшити ПДВ? Оптимізація ПДВ
Одним з основних платежів у російської податкової системі є податок на додану вартість (ПДВ). Порядок числення і методи оптимізації ПДВ — проблеми, які доводиться вирішувати багатьом бізнесменам, бухгалтерам і податковим фахівцям. І тут дуже важливо не перестаратися, інакше можна бути запідозреним у прагненні до необгрунтованої податкової вигоди. А це прямий шлях до штрафних санкцій.
Податкова вигода — не самоціль
У кожної угоди, як і у кожного рішення бізнесмена, повинна бути конкретна ділова мета. Але саме по собі зниження податкового тягаря метою операції бути не може. Буквально нещодавно в Податковий кодекс РФ увійшла нова стаття 54.1. Серед іншого вона визначає умови для зменшення податкової бази, і одне з них — наявність основної мети здійснення операції, не пов’язаної зі зниженням податків. Такий загальний підхід до питання оптимізації оподаткування. Його важливо розуміти, щоб грамотно мотивувати свої дії у випадку виникнення спорів з податковою службою.
Наприклад, бізнес дробиться для застосування податкових спецрежимів. Замість одного великого магазину бізнесмен відкриває поруч кілька маленьких, кожен з яких підпадає під ЕНВД. Часто навіть в одному торговому центрі. Таким чином він позбавляється від сплати ПДВ та інших основних податків. ФПС може подумати, що все це власник затіяв для отримання податкової вигоди, адже ніяких інших переваг такий поділ компанії не дає. Інша справа, якщо невеликі торгові точки будуть розташовуватися, скажімо, в різних частинах міста або навіть в різних населених пунктах. Тоді це можна мотивувати як мінімум тим, що бізнесмен хоче охопити нові території збуту і різні категорії покупців.
Подібних питань не виникатиме, якщо знати, як зменшити ПДВ виключно білими методами.
Вирахування «вхідного» податку
ПДВ є непрямим податком, тобто в підсумку він сплачується за рахунок коштів кінцевого покупця. Компанія, яка є платником ПДВ, має право на вирахування тієї суми податку, яку їй пред’явили постачальники за придбані цінності, наприклад, за матеріали. Для застосування вирахування є кілька умов:
-
продаж товару, який буде проведений з застосуванням цих матеріалів, повинна обкладатися ПДВ;
-
постачальник повинен виписати компанії рахунок-фактуру, де у вартості матеріалів виділено ПДВ;
-
матеріали повинні бути прийняті до обліку, але не більше трьох років тому.
Це найпростіший механізм зменшення суми ПДВ, який з успіхом використовується багатьма компаніями. Але важливо стежити за тим, щоб виконувалися зазначені вище умови.
Звільнення від сплати ПДВ
Не кожен платник податків знає, але стаття 145 НК РФ передбачає абсолютно легальний спосіб бути звільненим від сплати ПДВ. Ця пільга застосовується для тих компаній, які за останні 3 календарні місяці поспіль не заробили понад 2 млн рублів виручки від реалізації. Послаблення не діє відносно імпортерів і продавців підакцизних товарів. Щоб застосовувати цю пільгу, достатньо подати в податковий орган відповідне повідомлення та документи, що підтверджують право на неї.
Однак є одне але: контрагенти компанії не зможуть провести оформлення податкового вирахування ПДВ. Тобто для тих покупців, хто сам є платником цього податку, робота з компанією стане не настільки вигідною. В результаті вони або відмовляться співпрацювати, або вимагатимуть знижку. Тут у кожному випадку доведеться заздалегідь прорахувати, що вигідніше працювати без ПДВ зі знижкою або все ж платити податок.
Другий мінус пов’язаний з розміром виручки — її максимальний поріг обмежений законом. Якщо його переступити, то право застосовувати податкове звільнення буде втрачено.
Застосування зниженої та нульової ставки податку
Тим, хто роздумує, як зменшити ПДВ, буде корисно ознайомитися зі статтею 164 НК РФ. У ній перераховані товари та послуги, які оподатковуються не за стандартною ставкою 18 %, а за пільговими. Наприклад, за ставкою 0 % ПДВ обкладається реалізація товарів на експорт і здійснення міжнародних перевезень. Ставка 10 % застосовується при реалізації більшості продовольчих товарів, зокрема м’яса, молочної продукції, борошна, хлібобулочних виробів, круп, овочів. Крім того, під ту ж ставку потрапляє продаж дитячих товарів, лікарських засобів та медичних виробів. Як видно, вибір пільгових товарів досить великий.
Робота на «спрощенку»
Ще одним варіантом роботи без ПДВ є застосування спрощеної системи оподаткування (ССО). При переході на неї необхідність нараховувати та сплачувати ПДВ відпаде повністю. Повідомити ИФНС про застосування «спрощенки» з початку чергового року, подавши заздалегідь заяву.
При цьому є ризик втратити частину покупців, які не захочуть працювати з неплатником ПДВ за неможливості оформлення податкового вирахування. Але як показує практика, таких контрагентів можна зацікавити хорошою знижкою. У підсумку це все одно вигідніше, ніж сплачувати ПДВ і податок на прибуток.
Мінус в наступному: щоб перейти на УСН, компанія повинна відповідати певним критеріям. Наприклад, у ній повинні працювати не більше 100 чоловік, а розмір виручки за три квартали поточного року не повинен перевищувати 112 млн рублів. Існує ще ряд обмежень — усі вони перераховані у пункті 3 статті 346.12 НК РФ. Як бачимо, така оптимізація ПДВ теж не є панацеєю.
Коли компанія дуже велика
Якщо компанія «не поміщається» в УСН, легальних важелів залишається набагато менше. Як варіант, можна зареєструвати на додаток нову фірму, яка буде застосовувати «спрощенку». І з тими контрагентами, які самі не є платниками ПДВ, працювати через неї. Компанія ділиться на кілька дрібних частин, щоб кожна з них відповідала вимогам УСН. Між цими новими організаціями розподіляється весь бізнес.
Однак при цьому не варто забувати про необхідність мати ділову мету і ретельно продумати мотив такого поділу.
Робота за агентськими договорами
Існують ще схеми, засновані на агентських відносинах, і ось одна з них. Компанія і створений нею посередник на УСН укладають договір комісії. Комітент (посередник) закуповує товар у постачальника і передає його на комісію основної компанії (комісіонеру). За це комітент сплачує комісіонерові невелика винагорода. Оптимізація оподаткування в наступному: оскільки посередник застосовує УСН, то ПДВ з придбаних товарів він не сплачує. Основна ж організація в зазначеному випадку повинна буде сплатити податок лише з розміру своєї винагороди, а він невеликий.
На практиці безліч компаній працює за агентськими договорами вельми успішно. І все ж однозначно рекомендувати такі методи ризиковано, оскільки податкова служба дуже підозріло ставиться до угод взаємозалежних компаній.
Як зменшити ПДВ до сплати: схема з реорганізацією
Методи, які ми описали вище, з тією або іншою часткою успіху практикуються в поточній діяльності організацій. Але буває, що заощадити на ПДВ потрібно одноразового, наприклад, при передачі дорогого майна. У більшості випадків така операція буде вважатися реалізацією, причому навіть у тому випадку, якщо майно передається безоплатно. А раз є реалізація, слід нарахувати ПДВ.
Поширеним методом відходу від цього є реорганізація у формі виділення. З компанії А, яка знаходиться на основній системі оподаткування, виділяється компанія Б — вона буде застосовувати УСН. За законом компанія Б є правонаступником компанії А при реорганізації. Якщо при цьому компанія А передасть компанії Б якесь майно, то це не буде вважатися реалізацією. Відповідно, не виникне й оподатковуваної бази. Оптимізація ПДВ в чистому вигляді! Але є і ложка дьогтю — сам по собі процес реорганізації досить трудомісткий і довгий.
Створення товариства
Просте товариство — це форма співпраці між організаціями, що тимчасово об’єдналися для досягнення певної мети. Реєструватися у ФНС не потрібно — товариші просто укладають між собою договір про спільну діяльність. При цьому вони вкладають у загальну справу майно, гроші, знання, репутацію — хто що має. Як оцінити внески, також вирішують самі товариші.
Наведемо приклад, як зменшити ПДВ, не порушуючи закон. Фірма А та фірма Б створили просте товариство і внесли вклади: фірма А — майном, а фірма Б — грошима. За замовчуванням вважається, що вклади рівнозначні і є спільною власністю товаришів. Через певний час учасники зрозуміли, що досягли поставленої мети, і вирішили припинити співпрацю. Прийшов час забирати свої вклади — ось тут і відбувається обмін. Фірма А забирає гроші, а фірма Б — майно. Передача відбулася, але об’єкта оподаткування не виникло — така операція за законом не вважається реалізацією і не оподатковується ПДВ.
В теорії це ідеальна схема, що дозволяє зменшити ПДВ. Як це спрацює на практиці, цілком залежить від реалізації. По-перше, потрібно мати добре продуману мета створення товариства. По-друге, не слід закривати його занадто швидко — це здасть учасників «з головою». По-третє, варто підготуватися до того, що від претензій податкових органів, можливо, доведеться відбиватися в суді. В арбітражній практиці є справи, вирішені на користь учасників товариства, так що при грамотному підході шанси на успіх високі.
Схеми з маскуванням передоплати
Передоплата в рахунок майбутньої поставки обкладається ПДВ так само, як і плата за майно або товар. Але зовсім інша справа, якщо продавець одержує від покупця ту ж саму суму в іншій якості. На цьому заснована оптимізація ПДВ за допомогою векселів, позичок, завдатку. Суть всіх схем приблизно однакова з невеликими нюансами. Спочатку покупець перераховує продавцю передоплату, яка замаскована, наприклад, під позику грошових коштів, а продавець передає покупцеві майно. Після цього у сторін виникають взаємні вимоги: продавець отримує право вимагати у покупця плату за майно, а покупець у продавця — повернення позики. Сторони розраховуються шляхом заліку зустрічних вимог, та об’єкта оподаткування ПДВ не виникає.
Не будемо приховувати: ці схеми добре знайомі податковим органам. І тому успіх заходу буде залежати від того, чи зможуть інспектори довести, що операція з передачі позики, векселі, завдатку була вдаваною.
Неустойка як частина вартості
Ще одна поширена схема заснована на застосуванні штрафних санкцій. В договір включається умова про те, що при порушенні певних його положень покупець сплачує продавцеві неустойку. Це може бути, наприклад, строк перерахування грошових коштів. При цьому ціна об’єкта угоди встановлюється явно нижчою від реальної. Покупець, звичайно ж, «порушує» умова договору і сплачує неустойку. У результаті продавець отримує повну вартість майна, яка склалася із суми, зазначеної в договорі, та розміру неустойки. Штрафні санкції не оподатковуються ПДВ, і це дозволяє продавцеві заощадити частину податку. Ризики такі ж, як і у попередніх схем — вони не є новиною для ФНС.
На закінчення хочеться сказати, що способів уникнути сплати ПДВ існує не менше сотні. І багато з них є як мінімум сірими, а то і зовсім чорними. Так що вирішуючи, як зменшити ПДВ, не слід погоджуватися на будь-які схеми, запропоновані фахівцями з податкової оптимізації. Адже нести відповідальність за це доведеться вам!