Як вступити у спадок? Спадщину за заповітом. Строк прийняття спадщини

Спадкові борги

До того як вступити у спадок, варто достовірно дізнатися, що саме в нього входить, і вирішити, чи потрібно вам це чи ні. Справа в тому, що прийняти спадщину можна тільки повністю, саме у цьому найчастіше криється каверза. Чому? Тому що до спадкоємців переходять не тільки доходи, але і витрати спадкодавця, а точніше, його борги (споживчі кредити, іпотека, заборгованості за комунальні послуги та інше). Іноді спадщину батьків може стати просто непідйомним тягарем для дітей. На жаль, законодавством не передбачений варіант, при якому, наприклад, квартиру ви отримуєте, а виплачувати іпотеку не будете, так як людина, який оформляв її, вже помер, так і заборгованості за «комуналку» досягають деколи захмарних сум. Бувають випадки, коли сума боргів покійного значно перевищує розмір спадщини. Правда, і тут є маленька «ложечка меду» — частина боргу, що перевищує суму спадщини, вам доплачувати не доведеться.

Витрати: держмито і податок на спадщину

Якщо ви все ж вирішили вступити в права спадкування, платити вам все-таки доведеться. Потрібно буде оплатити послуги нотаріуса, який оформляє документи. Також стягується плата за реєстрацію прав власності на майно. Крім того, доведеться сплатити держмито, розмір якої залежить від ступеня спорідненості з померлим. Відповідно до статті 333.24 Податкового кодексу РФ, 0,3% від вартості майна (але не більше 100 тис. рублів) заплатять батьки, діти (як і усиновлені), повнорідні сестри і брати заповідача (спадкодавця).

Спадкоємці інший ступінь споріднення змушені оплачувати 0,6% вартості спадщини, але не більше 1 мільйона рублів. Вартість спадщини, виходячи з якої розраховується розмір мита, визначається довідкою БТІ або оцінкою незалежного експерта, причому такі документи надає спадкоємець, а нотаріус не має права вимагати збільшення суми. Варто зазначити, що неповнолітні спадкоємці звільняються від сплати державного мита на свою частку майна, незалежно від того, спадкоємцями якої черги вони є.

А от податок на спадщину сплачувати не доведеться, про що прямо говорить Федеральний Закон №78-ФЗ від 1 липня 2005 року. Також громадяни звільняються і від сплати ПДФО з доходу, який був отриманий у спадщину. Однак це не відноситься до тих випадків, коли здійснюється подальший продаж спадщини раніше, ніж через 3 роки з моменту смерті заповідача.

Податок на реалізацію успадкованого майна становить 13% від інвентаризаційної оцінки на перше січня поточного року і визначається податковою службою за місцем розташування нерухомості. Якщо продаж спадщини здійснює особа, яка має податкові пільги (інваліди 1-ї та 2-ї груп, пенсіонери тощо), а також, коли угода відбувається більш ніж через 3 роки після смерті заповідача (спадкодавця), податок не стягується.