Взаємоповязані операції з зацікавленістю. Які критерії кваліфікації взаємоповязаних угод?

Єдина мета та спрямованість

Взаємопов’язані операції з зацікавленістю в тому, щоб досягти єдиного результату, можуть кваліфікуватися як взаємозалежні, але не у всіх випадках. Якщо укладаються договори між різними контрагентами, але мета єдина, і всі договори породжують однакові права і обов’язки, то взаємозв’язок легко встановити. Якщо ж угоди укладаються тільки між двома сторонами, але кожна з них породжує різні права і обов’язки, то такі відносини не можуть бути взаємозалежними.

Часові рамки

Цей критерій найчастіше враховується при розгляді судових справ. Суд приймає до уваги, були всі угоди укладені одночасно або з певним інтервалом. Вважається, що максимальний термін взаємопов’язаних операцій – це один фінансовий рік. Природно, якщо вдасться довести, що кожна з угод стала результатом самостійних прав і обов’язків, то ні про яку взаємозв’язку не буде й мови.

Тимчасові рамки ніколи не розглядаються без встановлення факту єдиної спрямованості і цілей угод.

Як застосовуються виявлені критерії

З’являється проблема, коли саме підприємство виявило всі ознаки взаємозв’язку між угодами. У цій ситуації рекомендується наступне:

– створення локального документа під назвою «Положення про великих угодах та угодах з зацікавленістю»;

– затвердження Положення уповноваженим на те органом, наприклад, радою директорів або загальними зборами акціонерів.

Схвалення взаємопов’язаних угод повинно проводитися окремим протоколом. Положення і протоколи покликані систематизувати і кваліфікувати великі й пов’язані між собою угоди та визначити ті господарські відносини, які не підлягають схваленню управлінськими органами. Такі локальні документи дозволять знизити ризики оспорювання угод в суді.

У Положенні слід обов’язково докладно описати ознаки взаємопов’язаних операцій.