Водний податок: розрахунок і ставка
Податковий період і податкова база
Обчислюючи водний податок, період звітності слід брати рівним трьом місяцям (кварталу). За підсумками діяльності за цей податковий період, крім того, в інспекції подається декларація.
Податкова база тут сильно залежить від виду водокористування: її слід визначати по кожному об’єкту. Наведемо деякі особливості цієї процедури.
Якщо проводиться забір води, то податкова база – це об’єм води, вилученої з водойми за податковий період. Для визначення величини потоку найчастіше використовуються вимірювальні прилади: вони дають найвищу точність. Показання в такому випадку заносяться в спеціальні журнали первинного обліку.
Менш точним є спосіб, коли водний податок обчислюється на підставі продуктивності технічних засобів забору та тривалості їх роботи.
При неможливості використання наведених вище способів залишається визначення витрат на основі норм водоспоживання.
- Якщо використовуються акваторії об’єктів (без лісосплаву), то податкову базу слід визначати як площа цієї акваторії. Цей показник визначається просто: беруться дані технічної документації на об’єкт, або відомості з ліцензії.
- Якщо об’єкт водного податку використовується без відбору води для електроенергетики, то податкова база – це обсяг електроенергії, яка вироблена за податковий період.
- Якщо використовуються водні об’єкти для лісосплаву, то податкова база знаходиться розрахунковим шляхом. Вона являє собою добуток обсягу сплавленной деревини за податковий період (тис. куб. м) і відстані, на яке цей ліс сплавлявся (км), поділене на 100.
Розрахунок податку проводиться самостійно кожною організацією або індивідуальним підприємцем. Тут не діє положення про нарахування платежу в податковій інспекції, як у випадку з майновими податками.
