Визнання заповіту недійсним: підстави, порядок, строки і наслідки

Взаємини з родичами не завжди складаються добре. Навіть якщо родичі ладнають один з одним і завжди готові прийти на допомогу, не можна забувати про такому делікатному питанні, як поділ майна. Кращим способом уберегти сім’ю від можливих сварок і конфліктів стає написання заповіту.

Волевиявлення в письмовому вигляді

Щоб не втратити нажите за довге життя майно, громадянину пропонується два способи передачі його у спадок:

  • За законом, тобто перехід прав буде здійснюватися на підставі Цивільного кодексу Російської Федерації, згідно з визначеним порядком.
  • За заповітом, іншими словами, будь-який громадянин може звернутися до нотаріуса і зафіксувати свій намір про передачу прав на майно конкретним особам.
  • У праві спадкування є обмеження, що стосуються особистих боргів спадкодавця, які виникають у безпосередньому зв’язку від громадянина і припиняють свою дію з його смертю.

    Як тільки встановлено факт смерті громадянина, нотаріальні контори приймають справи по розподілу і передачі спадщини законним правонаступників. Найбільш простим, але від того не менш конфліктним способом розподілу майна є відкриття спадщини через зачитування заповіту. Чому ж не менш конфліктним, адже вмираючий висловив своє останнє бажання і чітко розмежував, кому і що відійде після його смерті? Серед дружною рідні завжди знайдуться незадоволені. Для вирішення спірних ситуацій в юридичній практиці виникла необхідність визнання заповіту недійсним.