Визнання безвісно відсутньою: підстави та наслідки. Ст. 42 ГК РФ

Можливо скорочення строків для визнання особи померлою?

При цьому для отримання акта цивільного стану про смерть людини, як вже було зазначено, має пройти три роки з дня прийняття рішення про наділення особи статусом безвісно відсутнього. Особа оголошується померлою і в тому випадку, якщо мали місце обставини, здатні спричинити за собою смерть, тобто свідомо небезпечні ситуації (стихійні лиха, катаклізми, катастрофи, аварії тощо).

У цьому випадку особа буде визнана померлою, навіть якщо його тіло так і не було виявлено на момент подачі позовної заяви в суд.

Процедура винесення судового рішення

Таким чином, визнання безвісно відсутнім – перший етап на шляху до огляду смерті зниклої особи, який передбачає виконання ряду послідовних дій від зацікавлених громадян:

• складання заяви в письмовому вигляді;
• подача позову в судову інстанцію;
• розгляд клопотання в суді;
• ознайомлення з доказами відсутності відомостей про місцезнаходження зниклого;
• прийняття рішення по справі.

Хто такі «зацікавлені особи»?

До речі, в цивільно-процесуальному законодавстві немає чіткого визначення терміна «зацікавлена особа». Однак на практиці з заявою до суду про визнання особи зниклим безвісти найчастіше звертаються громадяни:

• законний чоловік (дружина);
• непрацездатні батьки;
• неповнолітні діти;
• опікувані утриманці;
• особи, інтереси і права яких були порушені зниклим громадянином;
• представники місцевої адміністрації;
• прокурор.

Трапляється і так, що зниклі люди знаходяться. При появі особи, стосовно якої було винесено рішення про визнання її безвісно відсутньою, всі пов’язані з цим правові наслідки, які стосуються майнових прав, нівелюються. Але скасування судового вердикту не дозволяє, наприклад, визнати незаконним розірвання шлюбу, якщо другий з подружжя за період відсутності вже встиг оформити нові сімейні відносини.