Визначення місця проживання дитини. Позов про визначення місця проживання дитини

0

При розлученні чоловіка і жінки, що мають дитину, часто одним з найгостріших є питання про те, з ким залишиться дитина. Якщо кожен батько наполягає, що саме він буде виховувати його найкращим чином, то спір може перерости в серйозний конфлікт. Вирішуючи цю проблему, у багатьох випадках тата і мами зовсім забувають про інтереси дитини.

Укладення угоди

Місце проживання може встановлюватися за взаємною домовленістю батьків. До укладення такої угоди не можна примусити і з морально-етичним, і виключно з практичних міркувань. Домовленість може бути оформлена у звичайній формі – письмово. При цьому засвідчувати її у нотаріуса необов’язково. Угодою батьки фактично вирішують питання про те, з ким дитина залишиться. Згідно із загальним правилом, вибір може бути будь-яким. Головне, щоб він був добровільним і взаємним. Разом з цим домовленість не повинна суперечити та інтересам самої дитини. В угоду можуть бути включені умови про порядок виховання, спілкування та участі в утриманні. На практиці далеко не завжди батькам вдається досягти взаємної згоди та укласти таку угоду.

Важливий момент

Як вище було сказано, угоду між батьками не повинно суперечити інтересам неповнолітнього. Якщо ситуація спірна, один з батьків або органу опіки та піклування можуть звернутися до уповноваженої інстанцію з претензією. В якості обставин, які є підставами для її висунення можуть виступати відсутність у однієї із сторін спору постійної роботи, ведення асоціального способу життя, наявність психічних відхилень і так далі. Часто орган опіки та піклування звертає увагу і на місце проживання самого батька, з яким, як передбачається, буде жити дочка або син. Якщо вимоги будуть задоволені, то угода анулюється.

Визначення судом місця проживання дитини

Порядок проведення даної процедури регламентується ст. 24 СК. Згідно з нею, в разі розірвання шлюбу, визначення місця проживання неповнолітньої дитини здійснює інстанція, уповноважена на розгляд цивільних спорів. Це робиться на підставі угоди, про яку сказано вище. Якщо ж домовленість буде визнана такою, що суперечить інтересам дитини або батьків або вона відсутня зовсім, то суд вирішує це питання самостійно в межах законодавства.

Розгляд у справі

За ст. 65 п. 3 СК, суд на вимогу однієї із сторін може встановити місце проживання малолітньої на період розгляду спору. Для прийняття такого рішення повинні бути серйозні аргументи. Визначення місця проживання дитини на період розгляду можливо, якщо у того з батьків, з ким він знаходиться, відсутні належні житлові умови, існує небезпека для здоров’я утриманця тощо. При розгляді вимог уповноважений орган повинен враховувати ряд обставин. Визначення місця проживання дитини в першу чергу повинно узгоджуватися з його інтересами. Крім цього, необхідно врахувати:

  • Моральні та інші якості самих батьків.
  • Прихильність дитини до родичів (як до матері та батька, так і братам, сестрам та іншим близьким).
  • Відносини, які існують між батьками і нащадком.
  • Наявність можливості для створення умов для належного розвитку і виховання.
  • Сімейний статус батьків на момент розгляду справи.
  • Органи опіки та піклування

    Вони грають у розгляді далеко не останню роль. Найчастіше визначення місця проживання дитини здійснюється саме на підставі їх думки і висновків. Орган опіки та піклування досить тісно контактує з родиною в таких випадках. У рамках судового розгляду він залучається для оцінки житлових умов, клімату в сім’ї, надає суду необхідні об’єктивні відомості і часто дає рекомендації на підставі наявної інформації. У зв’язку з цим фахівці радять встановити з цими інстанціями тісний контакт. Однак у будь-якому випадку потрібно пам’ятати, що, незважаючи на таке велике значення, на думку органу опіки та піклування не буде вирішальним у суді. Спір може вирішитися зовсім в протилежний бік.

    Як подати позов?

    Визначення місця проживання дитини буде здійснюватися в районній інстанції. Звернення складається письмово. Подаючи заяву про місце проживання дитини, необхідно також сплатити держмито. Оформлення вимоги відбувається за загальними правилами. В першу чергу вказується назва суду, куди відправляється позов. Далі наводяться реквізити позивача, потім відповідача: ПІБ та адреси. В тексі слід вказати всі обставини справи. Почати при цьому потрібно з укладення шлюбного союзу і моменту народження дитини. Далі послідовно наводяться інші факти. Слід зазначити, що шлюб розірвано, спільне проживання не здійснюється. Далі наводяться вимоги й обґрунтування до них. В якості аргументів можна вказати, що друга сторона перешкоджає спілкуванню, участі в утриманні дитини або, навпаки, вимагає грошей, а не витрачає їх на неповнолітнього, а веде асоціальний спосіб життя. Все це повинно бути підкріплено доказами. При необхідності можна клопотати про залучення свідків або прикласти до справи їх письмові свідчення. У висновку заяви перераховуються документи, зібрані і передані в суд, ставиться число і підпис.

    Поведінка при розгляді справи

    Слід пам’ятати, що визначення місця проживання дитини проводиться багато в чому на підставі суб’єктивної думки, що виник у уповноваженої посадової особи після спілкування з батьками. У цьому зв’язку вкрай важливо правильно піднести свої вимоги і визначити власну позицію. Відсутність на засіданнях може розцінюватися як незацікавленість результатом справи. Зрозуміло, якщо причина неявки була поважною, необхідно надати підтвердження. Крім цього, не слід обмежуватися усними заявами. Бажано всі свої доводи підкріплювати письмовими доказами. Необов’язково, щоб вони були значними. Наприклад, це може бути подяку за організацію свята в дитячому садку. Але чим більше буде таких доводів, тим краще.

    Закон і практика

    Згідно з Сімейним кодексом, обоє батьків мають рівні права на виховання дітей. Формально, таким чином, ні батько, ні мати не мають пріоритету. Але на практиці відбувається дещо по-іншому. В цілому, загальна картина наступна:

  • Дитини віком до 3-х років завжди залишають з матір’ю. Винятками є випадки, коли в наявності явна загроза здоров’ю малолітньої чи його інтереси порушуються іншим способом.
  • Дитина 3-10 років залишається з матір’ю в більшості випадків. Винятком може бути ситуація, коли вигідніше і доцільніше передати його на виховання батькові.
  • Дитина старше 10 років найчастіше залишається з матір’ю. Тут варто відзначити, що можливості у батьків в цьому випадку однакові. Однак, як правило, суд віддає пріоритет матері, оскільки зазвичай вона має велику зацікавленість залишити дитину у себе.
  • Реєстрація

    Багатьох батьків цікавить, як прописати дитину. У законі встановлено перелік документів, які необхідні для подачі в УФМС. Перед тим як прописати дитину, потрібно написати заяву. За дітей, які не досягли 14-ти років, пише й підписує один з батьків. Реєстрація здійснюється на підставі:

    • Заяви за формою №6.
    • Документа, що підтверджує особу батьків (паспорт).
    • Св-ва про народження (або паспорта) утриманця.

    Наведений перелік вважається вичерпним.

    Висновок

    Слід сказати, що прийняте судом рішення про визначення місця, де буде проживати дитина після розлучення, не можна вважати остаточним. Обставини можуть змінитися кардинальним чином. Може виникнути ситуація, коли раніше перебування з одним батьком узгоджувалося з інтересами дитини, а з плином часу стало їм суперечити. Закон допускає у цьому випадку повторну подачу вимог. Проте в цьому випадку рішення може бути прийнято на користь заявника тільки при наявності вагомих доказів.

    Comments are closed.