Викуп землі сільськогосподарського призначення. Право власності на землю

З найдавніших часів земля сільгосппризначення давала людині все, що вважається самим необхідним. Саме тому в даний час законодавець ставить її на перше місце серед усіх інших категорій. Далі розглянемо таке явище, як викуп землі у держави.

Загальні відомості

Основне призначення землі вказаної категорії полягає у випуску сільськогосподарської продукції. Іншими словами, дана територія виступає не тільки як основа для здійснення діяльності. Земля сільгосппризначення – це передусім головний засіб виробництва. У зв’язку з цим при характеристиці такої території основним і найважливішим властивістю виступає родючість. Правовий режим, що регулює відносини у сільськогосподарській сфері, має свої особливості. У зв’язку з цінністю даних територій для населення влада встановлює певні гарантії, що передбачають пріоритет користування.

Основні поняття

Цільовим призначенням землі вважається порядок, межа, а також умови використання території, встановлені чинним законодавством, для певної діяльності у відповідності з категоріями. Режим їх використання визначається сукупністю правил експлуатації, включення до цивільного обігу, охорони, обліку і моніторингу. Наведені поняття відображаються в містобудівної та землевпорядної документації. Режими користування та призначення земель не вважаються незмінними категоріями. Їх систематично переглядають органи місцевого і державного управління. Категорії земель відображаються у відповідних постановах і рішеннях щодо надання ділянок або визначення особливого режиму користування ними. Ці документи приймають органи виконавчої та місцевої влади.

Категорії відображені в договорах, свідоцтвах і інших документах, що посвідчують право власності на землю. Вони містяться в документах про держреєстрацію ділянок, нерухомості, кадастрової документації. Для кожного виду земель передбачений уповноважений орган, який має право переводити ділянка з однієї категорії в іншу. Порушення встановленої законом підвідомчості при цьому може виступати в якості підстави для визнання правочинів та актів недійсними і для відмови в держреєстрації.