Викрадення людини та незаконне позбавлення волі

Суб’єкт і об’єкт злочину

Об’єктом злочину в даному випадку виступає особиста свобода громадянина. Потерпілим може бути будь-яка людина, що піддався обмеження пересування, вибору, спілкування з іншими людьми, незалежно від статі, віку, соціального статусу.

Суб’єктом злочину виступає громадянин, який досяг шістнадцятирічного віку і здійснив по відношенню до людини незаконне позбавлення волі. КК у статті 286 передбачає окремі запобіжного заходу до посадовій особі, що вчинила затримання, скориставшись повноваженнями.

Слід зазначити, що громадяни, які здійснюють законне затримання громадянина, не є суб’єктами правопорушення. Батьки або їхні представники, які використовують обмеження свободи дітей у виховних цілях, також не несуть кримінальну відповідальність.

Покарання

Незаконне позбавлення волі, не пов’язане з переміщенням людини (частина 1 ст. 127), передбачає покарання строком до двох років у вигляді:

• обмеження волі;
• позбавлення волі;
• примусових робіт.

Крім цього, можливий арешт тривалістю від трьох місяців до півроку.

При наявності кваліфікуючих ознак (частина 2 статті 127) злочинцеві загрожує роботи примусового характеру строком до п’яти років або позбавлення волі від 3 до 5 років.

Якщо в справі є особливо кваліфікуючі ознаки (ст. 127, частина 3), то покарання визначено позбавленням волі на 4-8 років.

Кримінальна відповідальність знімається з винного, якщо він:

• звільнив потерпілого в добровільному порядку;
• діяння не містить іншого складу злочину.