Військово-польовий суд. Введення військово-польових судів: рік
Специфіка діяльності
У військово-польовий суд входило 5 осіб: голова та 4 офіцера. Останні призначалися начальником гарнізону за наказом головнокомандувача або генерал-губернатора. Попереднє слідство у справі не проводилося. Вирок, який виносився, ґрунтувався на матеріалах, наданих жандармським управлінням або охоронним відділенням. Військово-польовий суд не передбачав участь прокурора, свідків, захисника. Засідання проводилися за закритими дверима. Обвинувальний акт був замінений наказом. За особистим розпорядженням імператора в Положення було внесено пункт, згідно з яким, вирок повинен був прийматися не пізніше 48 годин. При цьому він відразу ж вступав у дію і протягом 24 годин повинен був бути виконаний.
Дискусії в Думі
Закон про нових судах не був внесений на обговорення урядом. В цілому представники влади розуміли, що нормативний акт зустріне опір лівого більшості Думи і стане приводом для чергової критики внутрішньополітичного курсу. При цьому сам Столипін розцінював військово-польовий суд як тимчасову міру і виняткову. Він не припускав використовувати ці установи постійно в цілях боротьби з антиурядовими силами. Однак фракція кадетів на початку березня 1907 р. внесла в Думу проект закону про скасування раніше прийнятого нормативного акта. Обговорення цього питання використовувалася партією для зміцнення власних позицій та усунення протиріч із лівою більшістю.
Так, депутат Ст. А. Маклаков 12 березня, виступаючи з трибуни, заявив, що військово-польовий суд руйнівно діє на саму ідею держави, закону і права, порушує основи суспільства. Він говорив про те, що така жорстка міра приведе до того, що “озверевшее стадо займе місце цивілізованих людей”. При цьому Маклаков визнавав право влади здійснювати боротьбу з революційними настроями, використовуючи репресивні заходи, але в межах закону. Столипін, у свою чергу, виступаючи на наступний день, 13 березня, підтвердив, що закон буде вносити на обговорення в Думу і буде призупинено до 20 квітня. Прем’єр-міністр назвав військово-польовий суд жорсткою, але необхідним заходом “оборони”. Він вказав, що держава зобов’язана приймати виняткові нормативні акти, перебуваючи в стані небезпеки, запобігаючи розпад країни. Столипін підкреслював, що такі заходи можуть носити лише тимчасовий характер, оскільки їх тривале застосування, безсумнівно, відіб’ється на населенні, звичаї якого слід виховувати виключно на законі.
