Відповідальність за розголошення персональних даних. Захист персональних даних

Зберігання та захист персональних даних

Конфіденційність персональної інформації охороняється операторами. Це професійні працівники, обязующиеся не розкривати третім особам наявну інформацію без згоди відповідних суб’єктів. При цьому відомості можуть зберігатися в різному вигляді. Як загальнодоступних джерел можуть виступати довідники, адресні книги, електронні системи та інші носії.

З письмової згоди суб’єктів персональних даних на джерело включаються прізвище та ім’я, дата і місце народження, адреса проживання, відомості про професії, абонентський номер та інша інформація. За заявкою самого суб’єкта або за рішенням судової інстанції всі відомості про людину можуть бути в будь-який час видалені.

Захист персональних даних залежить від їх категорії. Так, таємна інформація може мати приватний, муніципальний або навіть державний характер. В залежності від типу наявних даних встановлюються і рівні захисту.

Доступ до особистих даних

Хто має право на законне зберігання, обробку і розголошення персональних даних? Стаття 14 ФЗ-152 дає відповідь на це питання. Повним спектром повноважень щодо інформації про кожну людину має тільки держава. Воно ж створює спеціальні органи, відповідальні за зберігання і обробку конфіденційної інформації. У таких органах працюють оператори, які володіють обмеженими повноваженнями щодо персональних даних.

Суб’єкт індивідуальної інформації дає оператору свою згоду на захист і обробку даних. Встановлюються цілі та юридичні підстави такої обробки. При цьому сам оператор зобов’язаний надати повну інформацію про себе: назвати прізвище та ім’я, посаду та місце знаходження. Регламентуються терміни зберігання даних, встановлюються необхідні рівні захисту.