Заповіт як вид цивільно-правової угоди
Головною особливістю заповіту як цивільної угоди є його цільова спрямованість, тобто воно трансформується в реальні відносини у разі смерті особи, яка склала документ. Поняття спадкування, види правонаступництва, категорії спадкоємців і так далі – заповіт стосується всіх аспектів спадкового права. При наявності правильного, законно складеного заповіту воно є підставою для спадкування у порядку, визначеному заповідачем.
Порядок нотаріального посвідчення заповіту
Особливий порядок посвідчення заповіту нотаріусом характеризується наступними особливостями:
Одна з обов’язків ноатриуса – встановлення особи заповідача після його перегляду документів (паспорта, посвідчення або службового посвідчення), перевірка дієздатності особи.
При процедурі посвідчення заповідачеві в обов’язковому порядку роз’яснюються положення закону про обов’язкову долю, про що робиться відмітка у заповіті.
Складений заповіт підписується заповідачем під наглядом нотаріуса, після того як воно було прочитано йому вголос.
Нотаріус не має права підписувати заповіт, де присутні закреслені слова, помарки, виправлення, дописки, а також документи, написані і підписані олівцем. Всі імена, що згадуються в тексті, повинні бути написані літерами, без будь-яких скорочень.
Нотаріус не посвідчує заповіти, складені на його ім’я.
