Види собівартості продукції в залежності від обліку даних та витрат включаються

Собівартість товару включає в себе всі необхідні для виробництва і реалізації витрати. Є одним з головних показників, що відображають ефективність виробництва. Існує кілька видів собівартості продукції підприємства, вони поділяються в залежності від джерела даних для розрахунків, а також від того, які саме витрати входять у собівартість продукції, який обсяг і який проміжок часу береться для розрахунків.

Варіанти розрахунку собівартості

Єдиного алгоритму розрахунку собівартості в економіці немає, кожне підприємство має право використовувати власний алгоритм, який суттєво відрізняється у корпорацій і невеликих компаній. Алгоритм може відрізнятися в залежності від типу виробленої продукції, характеру виробництва, кількості задіяних працівників.

Види собівартості залежно від використовуваних даних: планова і фактична

Види собівартості на виробництво продукції можуть поділятися залежно від тих даних, які використовуються для розрахунку.

Якщо необхідно розрахувати собівартість на певний строк, то використовується планова с/с продукції. У більшості випадків відрізком часу для розрахунку вибирається рік. Витрати прогнозуються на основі вже укладених договорів на поставку матеріалів, оплати заробітної плати працівникам та інших вже відомих величин.

Фактична собівартість, навпаки, розраховується за підсумками минулого періоду, до її складу входять ті витрати, які були фактично здійснені. Такі види собівартості продукції, як фактична і планова, при ефективності виробництва в більшості випадків не збігаються. Собівартість важлива для аналізу всіх витрат, роботи для перерозподілу і зниження зайвих витрат.

Види собівартості залежно від використовуваних даних: нормативна та кошторисна

Для нормативної собівартості, як і випливає з назви, беруться норми витрати ресурсів і матеріалів. Витрати на заробітну плату беруться з базових тарифних ставок. Перевагою нормативної собівартості є оперативне виявлення й аналіз нормативних і фактичних витрат. В більшості випадків даний вид собівартості використовується на великих підприємствах.

Навпаки, кошторисну собівартість використовують при розрахунку продукції в одиничному екземплярі. Приміром, при проведенні підрядних робіт, при індивідуальному замовленні на виготовлення меблів, одягу та ін. використовується собівартість окремого виду продукції. Найчастіше такий вид собівартості використовується на невеликих виробництвах.

Види собівартості продукції в залежності від витрат на виробництво

Витрати на виробництві можуть бути пов’язані як з самим виробництвом, так і з реалізацією продукції, управлінням підприємством в цілому. Виділяються типи собівартості продукції від виду витрат:

• повна собівартість;
• цехова;
• виробнича.

Цехова собівартість

Цехова собівартість включає витрати, які були понесені в певному виробничому цеху або на певній ділянці виробництва.

У цехову собівартість включаються такі витрати, як:

• витрати на освітлення цеху;
• витрати на опалення цеху;
• оплата праці всіх працівників цеху, керівників, обслуговуючого персоналу і допоміжних робітників;
• амортизаційні відрахування.

Виробнича собівартість

На відміну від цехова, виробнича собівартість об’єднує в собі всі витрати, понесені на ділянках виробництва, а також ті витрати, які були понесені на управління виробництвом.

Виробнича собівартість включає в себе як основні, так і накладні витрати. Важливо для розрахунку виробничої собівартості виділити витрати, що прямо відносяться до виробництва продукції. До таких витрат належать витрати на закупівлю сировини, додаткових матеріалів, оплату робіт і послуг сторонніх підприємств, витрати на ремонт і удосконалення обладнання. Також повністю включаються витрати на оплату праці працівників, оплату понаднормових, відпускних та лікарняних, включаються страхові внески, нараховані на заробітну плату.

Повна собівартість

Витрати, які прямо не пов’язані з виробництвом продукції, наприклад, рекламні проекти, також включаються в повну собівартість. Враховуються прямі витрати у повній собівартості, безпосередньо відносяться до виробництва продукції, є витратами на закупівлю матеріалів, необхідного сировини, напівфабрикатів. Також до прямих витрат відносяться амортизація і оплата праці.

Включаються у повну собівартість і непрямі витрати, які являють собою витрати, що йдуть на підтримку роботи управлінського апарату, утримання будівлі. На собівартість товару непрямі витрати переносяться пропорційно. В повну собівартість, як вже було сказано вище, включаються і комерційні витрати: упаковка товару, доставка, витрати на реалізацію, а також гарантійна підтримка.

Структурою собівартості називається відношення між елементами витрат, які входять в суму собівартості кожного окремого виду продукції.

Зниження зайвих витрат призводить до зниження собівартості продукції, а отже, і до підвищення конкурентоспроможності товару на ринку. Залежно від розміру компанії, кількості виробленої продукції та інших факторів проводиться розрахунок по одному з представлених видів собівартості. Собівартість також може розраховуватися за даними, взятими за різні періоди: квартал, рік, кілька років.