Види кримінального переслідування. Кримінальне переслідування: поняття

Звинувачення приватно-публічного характеру

Злочини, які відносять до приватно-публічним, передбачені статтями Кримінального кодексу:

• 131 – зґвалтування;
• 132 – насильство сексуального характеру;
• 136 – порушення рівноправності осіб;
• 138 – порушення таємниці, переговорів, листування;
• 139 – порушення недоторканності житла;
• 145 – відмова при вступі на роботу, якщо він не обгрунтований;
• 146 – порушення авторських прав;
• 147 – порушення винахідницьких прав;
• 159 (всі підстаттями) – шахрайство в різних сферах;
• 160 – привласнення грошових коштів та розтрата;
• 161 – заподіяння шкоди майну.

В даному випадку видом кримінального переслідування є викриття підозрюваного, який вчинив злочин за вищевказаними статтями, здійснюване в часто-публічному порядку. Справа може бути порушена, якщо сам потерпілий подав заяву, за рішенням слідчого або, якщо потерпілий знаходиться у залежному стані і не має можливості самостійно скористатися своїми правами.

Такі справи розглядаються міським або районним судом. Примирення сторін може мати місце, але здійснити його набагато складніше. Якщо в попередньому випадку угода між сторонами можливо на будь-якій стадії виробництва, то з приватно-публічним справах це неприпустимо.

Виняток становлять описані в статті 25 КПК моменти, коли припинення справи, а разом з ним і переслідування, відбувається за заявою потерпілого (або його представника), якщо скоєно нетяжкий діяння. При цьому обов’язково враховується той факт, що обвинувачений загладив або відшкодував заподіяну шкоду.