Види і міри покарання

Всьому свій час і місце

Вища й інші міри покарання призначені бути допоміжним методом зменшення частоти злочинних діянь. Ще в період Світського Союзу правознавці не раз говорили про необхідність ретельного розслідування кожного випадку правопорушення з підбором адекватного покарання, що відповідає скоєному діянню. Призначення варіанти кари має відповідати прийнятим у державі законів, в першу чергу – Конституції. Право призначення належить суду і ніким більше присвоєно бути не може. Відповідальний орган повинен оцінити правопорушення та застосувати до людини кару, що відображає ступінь осуду вчиненого з боку країни. Негативна оцінка поширюється і на що скоїла таке діяння людини, і на саму подію.

Як можна укласти з чинного законодавства, поняття міри покарання включає кримінальний аспект. Кара в цьому аспекті передбачає призначення чого-небудь суворо за злочин, вже вчинене людиною, також вимагає пропорційності. Кара повинна бути джерелом страждань, поневірянь злочинця, а також статусу судимості. Покарання за замовчуванням припускає деякі нестатки, заподіювані покараному. Найбільш яскраво виражені вони у випадку вищої міри, тобто смертної кари, позбавлення людини життя. Другий варіант – коли у винного забирають свободу тимчасово або довічно. Людина не може пересуватися, слідуючи своїм бажанням, вибирати собі місце проживання. Замість цього його поміщають в спеціалізований заклад, де життя підпорядкована суворому режиму.