Види диспозицій в кримінальному праві: приклади

Диспозиція і санкція

Поняття диспозиції і санкції кримінально-правової норми виходять із суті статті. Санкції: законодавство дає оцінку ризику протиправного діяння. Санкції Кримінального кодексу, як правило, альтернативні і керуються принципом “або-або” (покарання може бути у вигляді штрафу, примусових/обов’язкових робіт або позбавлення спеціального звання або взагалі волі).

Ці види покарань законодавець може застосовувати до однієї статті, за один злочин. Нижче буде розглянуто більш повне поняття. Санкція статті, виходить з понять правил поведінки, які свідчать про взаємозв’язок елементів норми права. Диспозиція і санкція кримінально-правової норми – взаємодоповнюючі одиниці її структури.

Санкції

Для того щоб краще зрозуміти характер диспозиції в Кримінальному кодексі, має бути чітке розуміння, що таке санкції і як вони застосовуються. Санкції притаманні тільки до статей КК – другий (особливою) частини, оскільки в цих статтях, має місце бути покарання за ті чи інші протиправні діяння. На відміну від раніше які діяли в КК РРФСР положень, у Кримінальному кодексі Росії, абсолютних санкцій не є (а шкода). Санкції, що застосовуються у кримінальному праві Росії поділяються на:

  • відносно-визначені;
  • альтернативні;
  • кумулятивні.

Першим видом санкцій визначаються мінімум і максимум можливого покарання за діяння. Наприклад, вбивство буде супроводжуватися позбавленням волі терміном від шести до п’ятнадцяти років, зґвалтування – від чотирьох років і аж до довічного позбавлення волі. Тут також можливо “позбавлення права займати певні посади на термін до 20 років”. І тут видається кумулятивна санкція, тобто додаткове покарання, що застосовується поряд з основним покаранням (може не застосовуватися). В цьому випадку вказаний максимальний межа, мінімальний визначається виходячи з обставин справи та характеристик підсудного.

Диспозиція і санкція у кримінальному законі – пов’язані елементи. Санкція виходить з порушених правил поведінки, тобто з диспозиції. Альтернативна санкція: застосовується одна з запропонованих законодавцем форм покарання. Наприклад, стаття 240.1 “Отримання сексуальних послуг неповнолітнього”. Згідно санкції тут передбачено покарання: “обов’язкові роботи до 240 годин, або обмеження волі до 2 років, або примусові роботи до 2 років, або позбавлення волі на той самий строк.” Тут представлений принцип «або-або». Звичайно, конкретний розмір покарання виносить тільки суд.