Види адміністративних правопорушень і адміністративної відповідальності

Будь-яке порушення закону, навіть якщо воно не несе небезпеки для суспільства, має закінчуватися відповідальністю. Вона буває різною. Адміністративне правопорушення (поняття, види ви будете дізнаватися по ходу статті) теж має закінчуватися відповідальністю, так як є негативною дією для суспільства. Покарання залежить від цілей порушника, усвідомлення наслідків його дій. Існують різні форми відповідальності. З цієї статті ви дізнаєтеся види адміністративних правопорушень і покарань, які за них можна отримати.

Основні терміни

Для початку слід розглянути всі поняття, з якими вам доведеться зустрітися. Отже, адміністративне право – це спеціальна галузь юриспруденції, за допомогою якої регулюються відносини сторін у сфері управління. У ній фіксується велика кількість вчинених діянь, заборонених законом.

Адміністративне правопорушення – це винне діяння (або його відсутність), яке характеризується посяганням фізичної або юридичної особи на норми громадського порядку, свободи і права громадян. За нього покладається певна відповідальність.

Адміністративне стягнення – це та міра, яка застосовується до порушника. Вона передбачає виховні цілі. Відповідальність за такі провини настає з 16 років.

Правопорушення не варто плутати з злочином. Проступок не є суспільно небезпечним, хоча і може мати певні наслідки.

Склад правопорушення та його види

Ця інформація є дуже важливою, так як саме від неї залежить ступінь майбутньої відповідальності. Перед тим як розглянути види адміністративних правопорушень, потрібно з’ясувати елементи його складу:

• Об’єкт. Це саме ті суспільні відносини, які зазнали посяганню.
• Об’єктивна сторона. Вона передбачає конкретно виражені дії, які порушують встановлені законом норми.
• Суб’єкт. Це, власне, то особа, яка вчинила вчинок. При цьому воно вже повинне досягти 16-річного віку і бути осудним.
• Суб’єктивна сторона. Вона передбачає власне ставлення особи до скоєного діяння.

Перед тим як розглянути види адміністративних правопорушень, необхідно обов’язково дізнатися типи складів таких проступків. Їх усього два: формальний (у цьому випадку достатньо самого діяння, наслідки при цьому зовсім не важливі) і матеріальний (тут основним показником є наслідки та їх взаємозв’язок з вчиненим порушенням).

У більшості випадків можна спостерігати саме перший тип складу порушення. Другий вбачається лише тоді, коли є якісь наслідки, пов’язані з знищенням майна.

Які правопорушення є адміністративними?

Потрібно сказати, що не всі проступки регулюються КПАП. До них належать порушення, здійснені у сферах:

• Охорони навколишнього середовища, здоров’я, власності.
• Енергетики, промисловості, природокористування, будівництва.
• Ветеринарії, сільського господарства, меліорації земель.
• Дорожнього руху і транспорту.
• Інформації та зв’язку.
• Підприємницької діяльності та бізнесу.
• Здоров’я й санітарно-епідеміологічного благополуччя населення.
• Захисту кордонів держави.
• Громадського порядку і безпеки.
• Армійського обліку.

Саме ці види адміністративних правопорушень адміністративне право розглядає як такі, що не можуть бути віднесені до кримінальних злочинів. Хоча тут все залежить від форми вини та тяжкості наслідків, що наступили.

Ознаки адміністративних проступків

Будь-який злочин має певні особливості. Його ознаки допомагають визначити не тільки склад дії, але і необхідність, а також розмір відповідальності. Серед них можна виділити такі:

Вина. Без неї немає порушення. Вона теж буває різною: умисною або необережною.

Протиправність. Дії особи є такими, які порушують встановлені суспільством норми поведінки.

Караність. Будь-яке протиправне діяння повинно передбачати відповідальність. Тобто якщо особа вчинила проступок, який має склад і ознаки правопорушення, то воно повинне бути покаране. Природно, є певні випадки, при яких відповідальність не може наступити.

Цілком зрозуміло, що необхідно знати види адміністративних правопорушень, однак без ознак ви не зможете визначити, чи є дія протизаконним.

Класифікація злочинів

Тепер слід розглянути види адміністративно-правових правопорушень. Представлена класифікація допоможе вам познайомитися з ними більш докладно:

1. Залежно від тієї сфери, в якій були порушені правила:

• в економічній;
• у соціально-культурній;
• в політично-адміністративної.

2. Щодо того об’єкта, на який було скоєно посягання: на державний, громадський порядок, громадську безпеку, власність, цивільні права та здоров’я.

3. Залежно від форми вини: умисні або необережні.

4. За характером здійсненого посягання правопорушення бувають: в результаті дії або його відсутності.

5. В залежності від того, яким суб’єктом був здійснений проступок: індивідуальним або здійснених юридичною особою.

Як бачите, КПАП (види адміністративних правопорушень розглядаються саме цим кодексом) охоплює досить велику частину життєдіяльності суспільства.

Суб’єкт та суб’єктивна сторона проступку

Тепер слід більш детально розібратися у складі злодіяння. Отже, як вже говорилося, суб’єкт – це і є та особа, яка навмисно чи випадково вчинила дії, що призвели до небажаних наслідків. Природно, саме воно і повинно відповідати за скоєне. Однак якщо всі маніпуляції відтворювалися в стані неосудності, то винний може уникнути покарання. Що стосується суб’єктивної сторони проступку, то вона теж має свої елементи:

Вина. Без неї немає порушення.

Мета. Це той результат, до якого прагне людина або передбачає його.

Мотив. Він є саме тією рушійною усвідомлюваною причиною, яка спонукає особу діяти саме так, а не інакше.

Треба сказати, що бувають також спеціальні та особливі суб’єкти. До першого типу належать водії, посадові особи та неповнолітні. Другий вид включає військових та інших людей, на яких поширюється дія положень дисциплінарного статуту. Окремі види адміністративних правопорушень вимагають суворо прописаних покарань.

Об’єкт та об’єктивна сторона порушення порядку адміністративного

Які види адміністративних правопорушень існують, ви вже знаєте. Тепер слід детальніше розглянути, що ж таке об’єкт і об’єктивна сторона проступку. Отже, розберемося з першим терміном. Об’єкт – це є той порядок або відносини, які давно врегульовані правовими нормами і обов’язкові для виконання кожним громадянином суспільства. Вони охороняються спеціальними заходами відповідальності. Крім КПАП, такі відносини можуть додатково регулюватися іншими кодексами: екологічним, трудовим, земельним.

Що стосується об’єктивної сторони, то вона є зовнішнім проявом порушення встановленого законом. Вона включає в себе такі елементи: небажані наслідки, які настали, а також діяння або бездіяльність, що призвело до них. Ще однією ознакою об’єктивної сторони є взаємозв’язок між порушенням і результатом. В іншому випадку немає складу проступку. Наприклад, до об’єктивної сторони можна віднести порушення правил ПДР, що проявляється у недотриманні дистанції руху, вимог дорожніх знаків, перевищення дозволеної швидкості. Наслідком таких дій може стати дорожньо-транспортна пригода або створення аварійної ситуації.

Якщо говорити про матеріальному складі, то прикладом може бути порушення пожежної безпеки, що призводить до знищення або пошкодження майна. Природно, в цьому випадку необхідно проводити розслідування та збирати докази.

До об’єктивної сторони відносяться і інші компоненти, завдяки яким визначається вид відповідальності: місце і спосіб вчинення діяння, характер проступку, а також злостность і повторність здійснення порушення.

Поняття і цілі адміністративного стягнення

Види адміністративних правопорушень в РФ ви вже розглянули. Тепер варто поговорити про відповідальність. Насамперед, потрібно усвідомити саме поняття адміністративного стягнення. Це практична форма вираження відповідальності. Стягнення здійснюється, припускаючи такі цілі:

• Попереджувальну. Покарання як превентивна міра покликана забезпечити дотримання встановлених у суспільстві порядків. Будь-яка людина, який захоче їх порушити, не стане цього робити, якщо буде знати, що понесе за це певну відповідальність.
• Каральну. Порушник закону повинен обов’язково відповісти за свої діяння.
• Виховну.
• Відновлювальну. Якщо особа завдала своїми діями будь-які збитки, то він обов’язково повинен бути компенсований.
• Сигналізує.

Види покарань

Тепер слід розглянути питання про те, в яких формах стягнень виражається відповідальність порушника перед суспільством. Їх не так вже й багато. За різні види адміністративних правопорушень (КОАП РФ прописує різні заходи покарання) існує 7 основних типів стягнення:

Попередження. Найчастіше його застосовують в тому випадку, якщо неправомірне діяння було вчинено перший раз і не вважається злісним, не привело до яких-небудь наслідків. Воно повинно мати письмову форму. До такого стягнення може бути фізична особа, так і юридична.

Адміністративний штраф. Це вже матеріальне стягнення за той збиток, який завдав порушник. Його розмір залежить від встановленого прожиткового мінімуму і серйозності злочину: від 5000 до 200 000 рублів. У будь-якому випадку, кількість коштів, які стягуються, має бути кратним вартості пошкодженого майна. Таке покарання не може бути застосоване до тих осіб, поведінка яких регулюється спеціальними статутами (військовослужбовцям, курсантам та іншим).

Вилучення предмета (оплатна).

Конфіскація майна (предмета). Вона виробляється на користь держави. При цьому предмет може бути проданий в ході торгів. З вирученої суми відраховується розмір шкоди, а також витрати на організацію продажу. Інші кошти віддаються власнику майна.

Обов’язкові (виправні) роботи. Займатися такою працею людина зобов’язаний тільки у вільний від основної роботи час. Він вважається суспільно корисним і безкоштовним. Порушник може отримати від 20 до 200 годин обов’язкових робіт. Однак здійснювати їх він зобов’язаний не більш 4 годин у день. Є категорії осіб, до яких покарання не може бути застосоване: інваліди, вагітні жінки та інші.

Позбавлення спеціальних прав. Воно проводиться в тому випадку, коли особа вже не в перший раз порушує встановлені порядки, наприклад правила дорожнього руху. Термін позбавлення становить від 1 місяця до 3-х років. Слід врахувати, що спеціального права не можна позбавляти тих осіб, для яких вона є основним джерелом доходу.

Адміністративний арешт. Він передбачає ізоляцію порушника від суспільства на строк до 15 діб. Призначатися він може тільки суддею. Встановлюється він тільки в деяких випадках особливо злісного порушення порядку. А ще може бути застосовано адміністративне затримання. Однак використовувати його слід тільки в тих випадках, коли немає можливості на місці з’ясувати особу порушника. Затримання може тривати не більше 3-х годин.

Є й додаткові види покарань:

• Дискваліфікація. Може тривати від 3-х місяців до 3-х років.
• Заборона на відвідування різних змагань.
• Призупинення діяльності. Використовується в тому випадку, якщо особа, що веде бізнес, порушує основні правила здійснення дій по його підтримці і розвитку, наприклад не оформляє відповідні юридичні документи. Максимальний термін такого покарання становить 90 днів.
• Адміністративне видворення за межі держави. Воно відбувається під контролем спеціальних органів. Застосовується така міра в тому випадку, якщо особа, яка не має громадянства або є громадянином іншої країни, вчинила такий злочин, яке прирівнюється до дій посадових осіб. Таке покарання не стосується військовослужбовців. Приймати таке рішення може тільки суд.

Як бачите, адміністративне правопорушення (поняття, види і інші особливості ми розглянули раніше) не може залишитися безкарним.

Особливості адміністративної відповідальності

Це питання теж є дуже важливим і необхідним для тих людей, які не хочуть потрапити в неприємну історію. Так як види адміністративних правопорушень і адміністративної відповідальності ви вже знаєте, потрібно ще розібратися у їх особливості, яких досить багато:

Суб’єктом представленого проступку може бути тільки особа, яка усвідомлювала свої дії на момент їх вчинення, тобто вважається осудним.

Основним документом, який дає право притягнути порушника до відповідальності, вважається протокол. Він складається негайно на місці здійснення проступку.

Якщо людина, яка не дотримується суспільних правил, ще не досяг 16 років, він все одно відповідає за свої дії так само, як і дорослий. При цьому справа не може розглядатись як в присутності його батьків, так і без них. Особливо якщо вони були сповіщені, але з поважної причини не змогли відвідати засідання.

Відповідно до статті 3.3 частини 2 “Види адміністративних правопорушень”, затримання чи арешт є максимальною мірою покарання і можуть застосовуватися тільки у виняткових випадках.

Всі справи, пов’язані з таким видом проступків, що розглядаються за місцем проживання особи.

Повідомлення про те, що буде йти слухання по справі, передаються за допомогою повістки або інших засобів зв’язку.

У статті 3.3 “Види адміністративних правопорушень” зазначається, що всі види покарань можуть застосовуватися як в формі основних, так і додаткових заходів.

Постанова по справі не може бути винесено не пізніше, ніж через 2 місяці після скоєння злодіяння.

Оскаржити прийняте рішення можна протягом 10 діб після її винесення. Заяву слід подавати в районний суд.

Якщо порушнику призначений штраф, то він повинен сплатити його в певний строк. Природно, це слід зробити добровільно. В іншому випадку, якщо він не буде сплачено протягом 70 днів, кошти будуть утримані примусово.

Виконання судового постанови проводиться відразу ж після того, як вона набере чинності.

Всі види адміністративних правопорушень і адміністративної відповідальності не тягнуть за собою будь-яких судимості.

От і все. Тепер ви знаєте, що таке адміністративне правопорушення, поняття, склад, види стягнень та інші відомості з цієї теми. Незважаючи на те, що судимості такі провини за собою не тягнуть, все-таки не варто їх робити. Будьте законослухняними громадянами. Удачі!