Особливості
Виділимо характерні риси даного виду вкладень:
Вони здійснюються як в нові, так і працюючі компанії.
Інвестиції йдуть тим підприємствам і новаторам, які випускають або хочуть випустити на ринок унікальний продукт, сформувавши тим самим нову нішу. Ці підприємці і компанії називаються венчурними.
Досвід управлінців виступає основним критерієм при визначенні перспектив можливості отримати фінансування.
Підприємець віддає частку в бізнесі венчурному інвестору.
Повернення інвестицій відбувається на протязі довгострокового періоду.
Вийшовши на мінімальну рентабельність, в більшості випадків компанія переходить на інші види фінансування. Часто за рахунок IPO (емісії акцій), продажу бізнесу і т. п.
Ринок венчурних інвестицій дає можливість отримати до 50 % прибутку до моменту, коли компанія вийде на нормальну ліквідність.
Тобто це високоприбутковий вид вкладень, але необхідно мати на увазі і максимальний рівень ризику у вигляді неповернення вкладень в принципі.
Відмінності від інших видів
Стратегічними вкладеннями (або акціонуванням) називають вкладення у вже працюючі підприємства, купівлю частки акцій, поповнення статутного капіталу. Незважаючи на очевидні подібності, існують відмінності:
Прямі венчурні інвестиції здійснюються на початкових етапах становлення компанії, по суті, на ці кошти вона створюється. Стратегічне інвестування – вхід у вже діючу компанію.
У венчурних інвестицій підвищений рівень ризику, можна сказати, максимальний. Акції можуть дещо втратити вартості, але практично відсутня ймовірність тотального їх знецінення. Венчурний проект, навпаки, може потерпіти повний провал.
Стратегічне фінансування передбачає купівлю контрольного пакета для контролю над компанією. Венчурні інвестори купують лише частку доходу в створюваній.
Сума венчурних інвестицій часто істотно більше акціонування, так як на ринок випускається абсолютно новий товар, для якого необхідно створювати свою нішу і попит.
Потенційний рівень прибутку у венчурних компаній на порядок вище в порівнянні зі стратегічним фінансуванням. Приміром, найуспішніша компанія не може дати понад 25 % від ціни всього пакету в рік, тоді як успішний стартап може в рази збільшити суму вкладених коштів.
