Венчурні фонди – це що таке? Венчурні фонди Росії

Віктор Кузьмін

1 minute

В даний час венчурним фондам виділяється значна роль у досить масштабної системі відповідного бізнесу, так як вони є посередниками між інвесторами приватного типу і МВТК – тими, хто отримує фінансові кошти. Що ж слід розуміти під представленим терміном? Наскільки широкий список венчурних фондів у відношенні Російської Федерації? Як швидко здійснюється розвиток даної категорії? На ці та інші не менш цікаві питання можна знайти відповіді в процесі ознайомлення з матеріалами даної статті.

Венчурне підприємство

Венчурний фонд – не що інше, як особливий типаж інвесторів, готових вкладати кошти виключно в проекти інноваційної спрямованості (по-іншому їх називають стартапами). Важливо відзначити, що вони повністю усвідомлюють, що даний захід є ризиковим і тягне за собою мінімальний відсоток успішного доходу. Чому? Згідно зі статистикою, близько 90 % всіх російських стартапів на сьогодні збиткові. Як правило, такі проекти ставлять заключну крапку власного існування вже на початковому етапі дослідно-дослідницької діяльності. Так, вони навіть не встигають вийти на ринок.

Тим не менш решта десять відсотків інноваційних проектів «вистрілюють» так успішно, що абсолютно всі вкладені інвестиції повертаються в багаторазовому еквіваленті. Важливо знати, що саме така гра і служить яскравим стимулом для інвесторів вкладати кошти у безперспективні і нерентабельні (можливо, тільки на перший погляд) проекти. Так чи інакше, у них є надія на те, що саме цей проект стане «тим самим», одним з більшості.

Природно, що венчурні фонди – це фонди, які займаються інвестуванням у молоді проекти, проте вкладають вони далеко не останні кошти. В даному випадку, швидше, мова йде про деякі надлишки грошей.

Сутність венчурних фондів

У відповідності зі своєю сутністю венчурні фонди – це досить успішні компанії, які досягли в власної ринкової ніші встановленого «стелі». Бізнес тут є налагодженим. Саме тому в разі чергової «мертвої» інвестиції фінансовий стан не виявиться критичним. Швидше за все, шкода навіть не відчується. В загальному аспекті венчурний фонд – це об’єднання матеріальних і фінансових ресурсів, а також інтелектуального капіталу ряду юридичних (фізичних) осіб на добровільній основі для того, щоб якісним чином організувати процес інвестування в інноваційні венчурні проекти.

Важливо відзначити, що діяльність розглянутих структур відмінна від аналогічної роботи інших інвестиційних інститутів, серед яких бізнес-інкубатори, венчурні компанії, меценати та спонсори. Чому? Справа в тому, що фонди сприяння венчурних інвестицій лише виконують управлінську функцію щодо венчурного капіталу, проте не є його власниками. Таким чином, фонд у будь-якому разі отримує грошові винагороду від власника капіталу у відповідності з умовами договору між засновником фонду і безпосередньо його керівником.

Світова практика

Важливо відзначити, що у світовій практиці розглядаються в статті інститути можуть бути закритими і відкритими (російські венчурні фонди існують виключно у вигляді закритих структур). Необхідно знати, що в закритих фондах після того як вони сформовані, обсяг грошових коштів, а також список акціонерів (учасників венчурного фонду) строгим чином фіксується. Слід доповнити, що подібні фонди існують від п’яти до десяти років. Так, протягом представленого періоду грошові кошти, які були вкладені фондом в МВТК, так чи інакше, повинні бути повною мірою відшкодовані. Крім цього, очікується і отримання певної прибутку.

Фонди розвитку венчурних інвестицій відкритого типу відрізняються тим, що капітал в них може змінюватися безперервним чином через включення нових учасників та виключення безпосередньо з фонду інших акціонерів. Таким чином, період існування венчурних фондів відкритого типу може вважатися необмеженим. Важливо відзначити, що сьогодні відома й інша класифікація розглянутих інституцій, яку доцільним буде розглянути в наступних главах.

Самоликвидирующийся фонд

Самоликвидирующийся венчурний фонд – це структура, сформована на заздалегідь встановлений період для здійснення інвестування того чи іншого проекту. Після завершення проекту і повернення грошових коштів учасників фонду (засновникам) з конкретною сумою прибутку подібний фонд, так чи інакше, припиняє власне існування. Як було зазначено вище, цей термін варіюється від п’яти до десяти років. Важливо відзначити, що в даному разі прибуток, яку отримують інвестори (учасники інвестиційно-венчурного фонду), автоматичним чином не реінвестується. Вона виплачується їм строго по закінченні інноваційного проекту.

Вічнозелений фонд

Вічнозелений фонд сприяння розвитку венчурних інвестицій передбачає, що отримана сума прибутку реінвестується в інші інноваційні проекти, а засновникам фонду повертаються лише вкладені грошові кошти (в суспільстві найчастіше їх називають «тілом інвестиції»). Подібна ситуація у будь-якому випадку дозволяє виключити необхідність створення нового фонду для того, щоб профінансувати черговий венчурний проект. Таким чином, фінансування інноваційних проектів триває в межах одного і того ж венчурного фонду.

Важливо відзначити, що абсолютно кожен засновник розглянутого інституту наділений повним правом виходу з нього в будь-який момент. Для цього його потрібно лише реалізувати власну частку у венчурному фонді. Так чи інакше, сам фонд продовжує свою діяльність, а значить, і існування.

Клубні інвестиції

Розвиток венчурних фондів призвело до того, що з’явилися клубні інвестиції. Що ж це таке? Ця категорія являє собою фонди неформального типу, що формуються шляхом зусиль приватних інвесторів без реєстрації з боку держави. Зазвичай грошові кошти таких фондів передаються у відповідності з договором довірчого управління безпосередньо управляє структурі юридично оформленого фонду. Основною метою тут є максимально вигідне вкладення грошових коштів у венчурні проекти.

Важливо відзначити, що практика венчурних фондів Росії передбачає найм керуючого. В його обов’язки включається організація такого процесу, як акумуляція коштів фонду, а також подальше здійснення функції управління щодо активів венчурного фонду. Слід доповнити, що кількість грошей в розглянутих інститутах може коливатися в досить широкому діапазоні, а саме від кількох десятків до сотень мільйонів доларів. До речі, частка кожного засновника, як правило, не перевищує десяти відсотків.

Переваги для стартаперів

У суспільстві прийнято той стереотип, що компанії, які є стартаперами, можуть знайти фінансування для власних проектів десь ще, крім венчурних інвесторів. Насправді ж венчурні фонди Росії або іншої країни – не що інше, як єдине джерело фінансування, має оптимальний характер. Як правило, у авторів ідеї (нехай навіть самою приголомшливою) немає можливості профінансувати свій проект самостійним чином. Саме тому вони організовують пошуки допомогою фінансової спрямованості у інвесторів. Адже до тих пір, поки структура молода, нікому не відома і зазвичай не зареєстрована як юридичної особи, банківське кредитування подібного бізнесу неможливо.

Зовнішній і внутрішній венчур

В даний час відомо два ключових типу венчурних фондів, які займаються інвестуванням інноваційних проектів. Серед них наступні пункти:

Під внутрішнім венчуром слід розуміти ситуацію, коли для фінансування інноваційного проекту залучаються грошові кошти компаній або особисті гроші інвесторів. Дана схема фінансування стартапів є найбільш поширеною не тільки на території Російської Федерації, але і у всьому світі. Важливо відзначити, що 95 % нових проектів отримують фінансування виключно з джерел приватного значення.
Під зовнішнім венчуром слід розуміти ситуацію, коли для фінансування інноваційних проектів залучається державний капітал. Як правило, інвестування в даному випадку здійснюється за допомогою страхових структур або пенсійних фондів через залучення грошових коштів з бюджетів державного або місцевого характеру, отримання різного роду грантів, а також надходження їх від інших установ державного типу власності. Важливо зазначити: незважаючи на те, що фінансування стартапів з боку держави – випадки поодинокі, тим не менш вони маю місце. Так чи інакше, розвиток інновацій сьогодні робить вельми серйозний вплив на зміцнення державної економіки і зростання ВВП.

Поява венчурних фондів в Росії

Коли ж на території Російської Федерації з’явилися венчурні фонди? Важливо знати, що історія, що відноситься до фінансування стартапів на рівні держави, поставила відправну точку ще в 1993 році. Саме в цей час на зборах міністрів держав «Великої вісімки» було вирішено виділити для Російської Федерації триста мільйонів доларів для того, щоб венчурне інвестування в компанії національного рівня отримала непогане розвиток.

Необхідно відзначити, що через рік в Росії були сформовані перші венчурні фонди. Одним з найбільш великих інвесторів, на рівні держави займаються просуванням малого бізнесу в галузі інноваційних технологій, служить відкрите акціонерне товариство «Російська венчурна компанія» (фонд державного типу всіх венчурних фондів Росії). ВАТ було створено в 2006 році, для того щоб стати джерелом дуже доступного фінансування нових проектів, а також для просування на території Російської Федерації інноваційних напрямів в економіці.

Венчурні фонди в Росії: список

У заключній главі доцільним буде навести перелік найбільш ефективних венчурних фондів, які розвивають свою діяльність на території Російської Федерації. Важливо відзначити, що вказані пункти в порядку зменшення в плані загального рейтингу структур:

Runa Capital є чи не єдиним фондом, заснованим допомогою зусиль російського підприємця Сергія Білоусова. Цікаво знати, що він вкладається виключно в українські стартапи. Частка цього фонду становить від двадцяти до сорока відсотків, а інвестує він до десяти мільйонів доларів.
IMI.VC – структура, організована колишнім торговцем джипами Ігорем Мацанюком з Мурманська. Необхідно відзначити, що фокусування даного фонду направляється на медіа-соціальні програми, ігри або споживчі сервіси. Фонд бере до сорока відсотків у проектах на ранній стадії, а розмір інвестицій в даному випадку не перевищує мільйона доларів.
Ru-Net Ventures – структура, засновником якої є Леонід Богуславський. Зазвичай він бере від тридцяти до тридцяти п’яти відсотків компанії. Середній норматив прибутковості ж становить сорок п’ять відсотків на рік.
Kite ventures – венчурний фонд, засновником якого є Едуард Шендерович. Він займається допомогою з просуванням, В2В-зв’язками і так далі. Важливо відзначити, що фонд бере від трьох до тридцяти відсотків. У сподобалися проекти він готовий вкладати грошові кошти в розмірі десяти тисяч доларів.
E. ventures – німецький фонд, який існує з 1998 року, проте активно і давно працює з Російською Федерацією. Важливо відзначити, що він вкладається в сайт знайомств «Теамо»; спортивний гіпермаркет, який здійснює свою діяльність у режимі онлайн, Heverest.ru; постачальника рішень серверної спрямованості Nginx і так далі. Обсяг фонду в даному випадку вражає (750 мільйонів доларів). Частки ж варіюються від десяти до сорока дев’яти відсотків.
ABRT – фонд, історію якого почали підприємці Ратмір Тимашев і Андрій Баронів в 2006 році. Цікаво те, що внесок на початковій стадії в даному випадку не перевищує чотирьох мільйонів доларів, при цьому частка дорівнює 20-35 відсотків. Однак на «злітному» етапі капітал збільшується до п’ятнадцяти мільйонів доларів, а частка зменшується до 15-30 відсотків.
Mangrove – люксембурзька фонд, який прославився завдяки історії з Skype. Так, вклавши в 2003 році в проект 1,9 мільйонів доларів, через пару років він отримав 180 мільйонів доларів. І це все стартап! Подібна ситуація, так чи інакше, є підтвердженням того, що далеко не всі інноваційні проекти, як на території Російської Федерації, так і в інших країнах є безнадійними і неефективними. Серед них є чимала кількість яскравих і вартісних ідей.