Валютний арбітраж: поняття, принципи та види

Сьогодні значення фондового ринку в російській економіці стрімко зростає, особливо для підприємців різних рівнів. А адже основою великої кількості операцій на фондовому ринку є не що інше, як арбітраж. Арбітражні операції мають велике економічне значення для всього фінансового ринку. Оскільки вони базуються на отриманні вигоди з відмінностей між ринками або на одному і тому ж ринку між строками контрактів, втручання арбітражерів дає змогу забезпечити взаємозв’язок курсів і регулювання ринку. На відміну від спекуляції та хеджування, арбітраж сприяє короткочасному вирівнюванню курсів на різних ринках і згладжує різкі кон’юнктурні коливання, підвищуючи стійкість ринку. Так, у цій статті докладно розглядається валютний арбітраж та його види, а також відповідні принципи. Як слід розуміти це поняття? Яке його значення в економіці Російської Федерації сьогодні? З чим це пов’язано?

Валютний арбітраж: поняття та сутність

Сьогодні основою великої кількості операцій на ринку цінних паперів є арбітраж. Він являє собою вилучення доходу допомогою повторної реалізації цінних паперів за умови більш вигідних цін. Однак слід пам’ятати, що арбітраж передбачає не тільки твір деяких операцій на фондовому ринку. У широкому сенсі поняття можна трактувати як купівлю того чи іншого товару за умови гранично низької ціни і продаж його на іншому ринку, відповідно, за високою ціною одночасним чином. Очевидно, що результатом наведеної діяльності є не що інше, як отриманий прибуток.

Арбітражні операції поділяються на два основних типи: фондовий та валютний арбітраж. У даній статті головним чином розглядається останній (до речі, його інша назва – процентний арбітраж).

Під валютним арбітражем на ринках грошових коштів слід розуміти переміщення даних ресурсів безпосередньо від валюти однієї країни на валюту іншої. Важливо доповнити, що валютний арбітраж передбачає своєю основною метою поліпшення умов у процесі запозичення або кредитування. За фактом розглянутий тип арбітражних операцій так чи інакше полягає в визначенні країни або ж валюти з гранично сприятливою ставкою відсотка по кредиту. Цікаво знати, що фінансовими інструментами у разі здійснення валютного арбітражу, як правило, є державні облігації або ж депозити банку. До речі, сьогодні відоме таке поняття, як валютний арбітраж на ринку готівкової валюти непокритого типу. Подібні перекази мають місце, коли переміщення грошових коштів з валюти однієї країни на валюту іншої увазі, так чи інакше, наявність відповідного ризику.

Ризик в арбітражних операціях

Як з’ясувалося, непокритий валютний арбітраж припускає наявність деякого ризику. Так, якщо певна спекуляція щодо валюти все-таки виправдовується, то ризик, який пов’язаний безпосередньо з комбінуванням відкритої позиції в іноземній валюті з процентним арбітражем, наділяє можливістю відповідного суб’єкта отримати прибуток додаткового характеру. Природно, остання значно збільшує виграш, отриманий завдяки власне процентного арбітражу.

Важливо відзначити, що в разі порушення паритету має місце арбітражна ситуація. Так, валютні контакти запросто можуть арбитражировать безпосередньо проти банківських процентних ставок відносно депозитів і спот-курсу. Зрозуміло, що потенційна прибуток від такого типу операцій практично ігнорує руху ставок відсотка, однак відчуває навіть найменші коливання курсів валют.

Валютний арбітраж: принципи

Як з’ясувалося, під валютним арбітражем, у відповідності з його історичним значенням, слід розуміти операції з валютою, що поєднують купівлю або продаж її за умови подальшої контругоди. Основною метою при цьому є отримання прибутку безпосередньо за рахунок курсових коливань або ж різниці валют протягом певного періоду часу. При застосуванні закону єдиної ціни по відношенню до ринків фінансів можна сформулювати валютний арбітраж на ринку готівкової валюти наступним чином: абсолютно у всіх країнах світу курс тієї або іншої певної валюти приблизно однаковий. Відхилення від норми курсів валют на різноликих відповідних ринках визначає не що інше, як величина витрат стосовно різних операцій. Останні, як правило, пов’язані з перекладами даних валют від одного ринку до іншого.

Як ж відбувається на практиці валютний арбітраж? Техніка здійснення припускає, що, наприклад, курс долара США в Токіо, так чи інакше, але буде відмінний від курсу американського долара в Нью-Йорку безпосередньо на величину витрат на відповідні операції. Останні, як вже зазначалося, пов’язані в першу чергу з перекладом даної валюти зі Сполучених Штатів Америки до Японії. Якщо ж виникають випадки, коли валютний курс є відмінним від іншого на значну (порівняно з здійсненням виключно операційних витрат) величину, то, так чи інакше, з’являється можливість реалізовувати операції спекулятивного характеру, граючи на різниці курсу. Так, валютний арбітраж являє собою саме такого роду дії.

Особливості арбітражних операцій

Важливо відзначити, що арбітражні операції у відсотковому визначенні зовсім не великі. Саме тому арбітраж на валютному ринку вигідний лише при здійсненні масштабних угод. Реалізація останніх, як правило, проводиться за допомогою найбільших інститутів, безпосередньо пов’язаних з фінансовою діяльністю.

Основоположний принцип арбітражу – придбання того чи іншого фінансового активу за умови меншої вартості і, відповідно, його реалізація за умови високої вартості. Слід зазначити, що валютний арбітраж здійснюється лише при дотриманні наступного чинника: забезпечення вільного переливу капіталів між різними сегментами ринку. Іншими словами, це абсолютна відсутність валютних обмежень і меж у плані реалізації деяких різновидів діяльності для різних типів агентів. Крім того, сюди відноситься і вільна конвертованість, що важливо щодо розглянутого питання. Техніка, згідно з якою здійснюється валютний арбітраж, говорить про наявність певних розбіжностей у котируваннях фінансових знарядь. Це положення співвідноситься як із простором, так і згодом.

Класифікація валютного арбітражу

На сьогоднішній день прийнято виділяти наступні види валютного арбітражу:

• Часовий валютний арбітраж. Важливо доповнити, що даний вид класифікується на простий та складний арбітраж. Другий часто називають непрямим.
• Просторовий валютний арбітраж.

У разі простого валютного арбітражу необхідні дії здійснюються щодо двох валют за умови готівки і термінових угод. При складному арбітражі відповідні операції здійснюються з трьома або більшою кількістю валют. Необхідно доповнити, що складний валютний арбітраж, так чи інакше, передбачає підняття маклерів з уявним сходами. При цьому як би відбувається обмін купленими валютними одиницями на треті, четверті, п’яті і так далі. Необхідно доповнити, що на заключному етапі наведених дій зовсім не обов’язково повертатися до первісної валюті.

Валютний арбітраж складного виду можна здійснити тоді, коли крос-курс, розрахований безпосередньо між двома різними валютами, деяким чином відрізняється від котируваної курсу за фактом на тому чи іншому ринку або ж в якому-небудь їх банківських установ.

Види арбітражу та їх особливості

Як з’ясувалося, сьогодні розрізняють часовий і просторовий валютний арбітраж. Останній, як правило, застосовується безпосередньо у цілях отримання прибутку саме за рахунок різниці відносно курсів на різних ринках валют. Тимчасовий арбітраж передбачає, що курсова прибуток формується унаслідок зміни курсу протягом певного проміжку часу. Так, даний вид тісно пов’язаний з категорією валютного ризику. Важливо доповнити, що різновидом арбітражу валютного служить процентний арбітраж. У випадку останнього прибуток з’являється безпосередньо з-за різниці курсів валют і ставок відсотка.

Необхідно відзначити, що в процесі розвитку грошово-кредитної і світової системи змінювалися також і різновиди, форми валютного арбітражу. Так, в період «золотого стандарту» була широко відома практика валютного арбітражу, який в першу чергу залежав від курсової різниці векселів, золота, валют, а також усіх можливих засобів кредитно-платіжної спрямованості. Однак дещо пізніше значення золотого арбітражу було втрачено. Чому ж? Справа головним чином у тому, що дія «золотого стандарту» припинилося, а просторовий, незважаючи ні на що, продовжував активним чином використовуватися, так як із-за не зовсім швидкого і надійного зв’язку між валютними ринками існуюча різниця щодо динаміки валютних курсів зберігалася.

Основні відмінності

У чому ж полягають відмінності тимчасового арбітражу від просторового? У порівнянні з тимчасовим типом у випадку просторового арбітражу формується закрита позиція в плані валют. Чому? Справа в тому, що на різних валютних ринках одночасним чином реалізується як придбання, так і продаж відповідних об’єктів. Так, великого валютного ризику логічно виникнути не може.

Завдяки сучасним умовам розвитку інформаційних електронних інструментів, а також через розширення кількості і обсягу здійснюваних угод з валютою, відмінності у ставленні курсів та окремих валютних ринках почали проявлятися істотно рідше. Саме з даної причини арбітраж просторового вигляду повністю втратив своє значення, а значить, поступився своє місце тимчасового арбітражу.

Види залежно від мети

Крім наведеної вище класифікації, на сьогоднішній день існує поділ валютного арбітражу на види залежно від мети здійснення:

• Спекулятивний валютний арбітраж.
• Конверсійний валютний арбітраж.

У випадку першого з наведених валютних арбітражів основний переслідуваною метою є отримання вигоди (іншими словами, отримання певної суми прибутку) безпосередньо з різниці між курсами валют. Причиною тому служить не що інше, як коливання останніх. Необхідно відзначити, що при цьому вихідна і кінцева валюта повинні збігатися, тобто угода здійснюється приблизно за такою схемою: EUR/USD; USD/ EUR.

У випадку ж другого з представлених видів валютних арбітражів ключовий переслідуваною метою є гранично вигідна покупка певної валюти, в якій є необхідність безпосередньо для суб’єкта відповідної діяльності. Іншими словами, валютний арбітраж конверсійного типу – не що інше, як використання конкурентних котирувань різних банківських структур або на одному, або на деяких з валютних ринків. Важливо доповнити, що можливості даного виду арбітражу набагато ширше. Чому ж? Справа в тому, що курсова різниця в цьому випадку не така вже й велика порівняно з арбітражем спекулятивним, де вона, як правило, не тільки покриває собою маржинальний прибуток між валютними курсами покупців і продавців, але і приносить, так чи інакше, певну суму доходу.

Конверсійні операції

Сьогодні конверсійними іменуються такі операції з придбання-реалізації (конверсії, обміну) обумовлених заздалегідь валютних сум однієї країни безпосередньо на валюту іншої країни або ж відповідну кількість міжнародних грошових одиниць (на конкретну дату). В сучасності конверсійні операції визначаються за допомогою терміна «форекс». Важливо доповнити, що стосовно світового валютного ринку переважають конверсійні операції міжбанківського характеру.

Необхідно відзначити, що в сучасності валютні курси на різних ринках, які торгують відповідним товаром, дуже рідко мають деякі відхилення на значення, що дорівнює або перевищує різницю між купують і продають курсами. Це положення, звичайно ж, дає можливість використовувати в практичному аспекті виключно валютний арбітраж конверсійного виду. Іншими словами, банківські установи купують потрібні їм валюти безпосередньо на тих ринках, де їх вартість нижче.

Завдяки інноваційним інформаційних інструментів сьогодні можна без особливих зусиль стежити за всіма змінами щодо валютних котирувань на ведучих валютних ринках. Передбачає певний індикатор валютний арбітраж говорить також про існування накладних витрат, що відносяться безпосередньо до засобів зв’язку. Важливо те, що в даному випадку вони істотно скоротилися. Так, в умовах значно збільшеного мінімального обсягу операцій по операціях дані витрати вже не так відчуваються, як раніше.

Класифікація за технікою реалізації

Відповідно з технікою реалізації сьогодні валютний арбітраж класифікується на такі види:

• Процентний валютний арбітраж. Даний вид говорить про спрямування капіталу безпосередньо у ті держави, де ставки відсотка істотні за своєю величиною. Важливо зауважити, що відсотковий арбітраж тісним чином пов’язаний з діями, що здійснюються на ринках інших країн, де ставки відсотка значно нижче. Крім того, даний вид в будь-якому разі передбачає розміщення еквівалента валют запозиченого характеру і на національних фінансових ринках. На останніх, звичайно ж, ставки відсотка вище. Необхідно відзначити, що при цьому банківські установи наділені правом укладення угоди щодо реалізації валютної позики на конкретний період часу для того, щоб забезпечити собі захист від ризиків валютної природи.
• Вирівнюючий валютний арбітраж. Даний вид говорить про використання цінової диференціації з метою отримання певної суми прибутку. Такого роду валютний арбітраж буває прямим і непрямим. У першому випадку доречно застосування курсової різниці між валютою боржників і кредиторів. У другому ж має місце участь третьої валюти, що купується за гранично маленькому курсом і реалізується пізніше замість платежів.
• Диференційований валютний арбітраж. Дана різновид говорить про застосування цінової диференціації на різних валютних ринках. При цьому відкриті позиції і валютний ризик зовсім відсутні.
• Валютно-процентний вид арбітражу – це не що інше, як різновид арбітражу простого процентного. Ґрунтується він головним чином на застосуванні банківськими структурами різниці ставок відсотка за тим валютними операціями, які здійснюються у відповідності з різними часовими рамками.