Валютні операції: поняття, види. Форми міжнародних розрахунків

Віктор Кузьмін
1 minute

Валютні операції займають одне з найбільш важливих положень в розрахункових операціях. Під ними розуміють видачу кредитів, різні контракти на придбання та реалізацію товарів, розрахунки, що здійснюються в іноземній валюті.

Під валютними операціями найчастіше мають на увазі операції, пов’язані з купівлею-продажем іноземної валюти, її використанням у якості платіжного засобу, оплатою національною валютою зовнішньоекономічних зобов’язань, пересилання, вивезення та ввезення валютних цінностей з інших країн.

У валютних відносинах існує поділ операцій в залежності від того, хто їх проводив – резиденти або нерезиденти країни.

Валютні операції і валютні операції виникають в наступних випадках:

  • При переказі грошових коштів фізичними або юридичними особами з однієї валюти в іншу.
  • При використанні в якості платіжного засобу валютних цінностей в міжнародному обігу.
  • При перевезенні, пересиланні або ввезення валютних цінностей з однієї країни в іншу або в межах однієї держави.

    • Класифікація валютних операцій

    Валютний курс – різниця у вартості двох взаємно конвертованих валютних одиниць.

    Курси валют можуть відрізнятися за видами та мають власну класифікацію:

    • Фіксований курс. Встановлений на законодавчому рівні. Його визначенням займається Центральний Банк: ніякі інші фінансові організації, що працюють на території країни, не мають права змінювати задані курси валют.
    • Плаваючий курс. Встановлюється під час здійснення операції на валютному ринку, тобто під час торгів на біржі. Особливістю такого курсу є те, що він змінюється практично щомиті. Перехід економіки на плаваючий курс з фіксованого тягне за собою негативні наслідки у вигляді інфляції, яка може змінюватися протягом однієї доби.
    • Поточний курс, по якому укладається певна операція. Нерідко за поточним курсом можуть протягом двох днів укладатися додаткові валютні угоди, при цьому коливання плаваючого та фіксованого курсу не буде надавати ніякого впливу.
    • Форвардний курс. Дає можливість заробити на валютних операціях. За укладеним договором фінансового вони розраховуються за форвардним курсом через певний час.

    Форвардний курс з часом перетворився на ф’ючерс, на основі якого стали з’являтися опціонні угоди – види валютних операцій. При укладанні такої угоди беруть участь дві сторони: покупець і продавець. Покупець після придбання опціону може його продати за будь-якої встановленої вартості, при цьому продавець або власник опціону зобов’язаний викупити його в строго встановлені терміни. При цьому зміни його вартості не грають ніякої ролі. Кожна зі сторін угоди може як виграти, так і програти: результат залежить від того, як буде вести себе фінансовий ринок, і від підвищення або пониження ціни опціону.

    При спотових валютні операції здійснюються одночасно дві продажу. Валюта спершу купується, потім продається. Сторони, які беруть участь у такій операції, за її підсумками виграють на маржі.

    Види валютних операцій

    На валютному ринку здійснюються різні види операцій, кожна з яких має власні умови, терміни виконання і призначена для конкретних цілей.

    Валютні операції поділяються на основні і допоміжні. Основні спрямовані на придбання і продаж валюти, у той час як допоміжні використовуються для страховки виконавця від ймовірних ризиків.

    В залежності від того, які конкретно цілі стоять перед учасником валютного ринку, змінюється і значення різновидів валютних угод. Операції, пов’язані з купівлею валюти за суворо встановленим курсом, дають можливість уникнути впливу інфляції на підсумковий результат діяльності. Особливості угод дозволяють використовувати їх як форми міжнародного розрахунку при імпорті сировини та товарів.

    Тод (TOD)

    Найпростіший вид угод на валютному ринку. Розраховується вона протягом одного робочого дня, при цьому покупець, здійснюючи таку операцію, зобов’язується терміново поставити валюту, а продавець – відразу ж зробити її оплату.

    Тому (TOM)

    Це відстрочена валютна угода, за якою здійснюються розрахунки на наступний день. При цьому договір на обмін полягає в поточний день, в той час як всі розрахунки за неї здійснюються тільки на наступний день.

    Форвард (FORWARD)

    Подібний вид валютних угод гарантує імпортеру захист від зміни курсу валют. Форвардний контракт має свої переваги, одним з яких є можливість для імпортера, який купив велику кількість матеріалів або сировини, обміняти валюту за вигідним курсом навіть у тому випадку, якщо національна валюта знеціниться. Завдяки подібній можливості імпортер може обійти своїх конкурентів, не піднімаючи цін і отримуючи запланований прибуток.

    Своп (SWAP)

    Різновид форвардного контракту на купівлю валюти, але при цьому продаж і купівля здійснюються одночасно, але з різними датами валютування. Валютні операції такого виду найбільше поширені на ринку Forex, оскільки дозволяють отримувати прибуток від різниці в курсах валют.

    Ф’ючерс (futures)

    Один з видів форми міжнародних розрахунків, що представляє собою угоду, за якою постачання валюти здійснюються сторонами в строго обумовлені терміни та в певних обсягах. Може застосовуватися як для хеджування ризиків, так і для проведення валютних операцій у власних цілях.

    Опціон (OPTION)

    Різновид валютних угод, які дають покупцеві право на придбання валюти за встановленою ціною та в обумовлених обсягах, але при цьому він не зобов’язаний цього робити. Покупець до того ж може розірвати угоду за власним бажанням.

    Фактори, що впливають на валютні операції

    Кількість представленої на міжнародному ринку валюти, як і перспективи зміни валютного курсу залежать від факторів, на які спираються при виборі виду валютної операції та її вчиненні. До числа таких факторів відносять:

  • Конкуренцію серед дилерів. Вона є свідченням недосконалості валютного ринку. Валютний ринок в країні тим більш конкурентним, чим більше розвинені валютні операції і відносини в країні, відповідно, валютний курс менше піддається впливу окремих економічних агентів. Як підсумок – розбіжності між курсами валют мінімальні.
  • Іноземні торговельні відносини. Пропозиція внутрішньої валюти формується з імпорту іноземних послуг і товарів. Підвищення пропозиції та зниження валютного курсу відбувається при збільшенні імпорту в країні. Зростання валютного курсу супроводжується зниженням імпорту та пропозиції валюти.
  • Міжнародне кредитування. Зростання попиту на певну валюту викликається збільшенням позик в ній. Іноземне кредитування сприяє зниженню курсу валют і підвищенню пропозиції на дану валюту.
  • Процентні ставки. Співвідношення курсу спот і форвардного курсу виявляється під впливом процентних ставок.
  • Рівень інфляції. Використовується при розрахунку дійсних валютних курсів.
  • Інтервенції Центрального Банку. Він впливає на валютний курс для його зміни у певному напрямку за допомогою купівлі-продажу валюти. У випадку зі слабкою валютою для підтримки обмінного курсу поглинається надлишкова пропозиція. Курс сильної валюти знижується за рахунок здійснюваних Центральним Банком з власних резервів коштів.
  • Зміна грошової маси. Уряд країни, маніпулюючи грошовою масою, також може впливати на курс валют і співвідношення різних видів валютних операцій та угод. Збільшення грошового об’єму призводить до зростання пропозиції валюти, що знижує її курс.

    • Термінові валютні угоди

    Це угоди, за якими розраховуються через два дні і більше з моменту їх укладення. Купівля та продаж іноземної валюти може здійснюватися з прив’язкою до конкретної дати. Подібні угоди застосовуються з наступними цілями:

    • отримання спекулятивного прибутку;
    • страховка від коливань валютного курсу;
    • покриття ризику, з яким доводиться стикатися в інших випадках;
    • отримання арбітражного прибутку.

    Термінові угоди поділяються на опціони, ф’ючерсні і форвардні операції. Останніми займаються комерційні банки, у той час як торгівля ф’ючерсами й опціонами здійснюється в межах валютного ринку. Різновид форми міжнародних розрахунків. Може застосовуватися для оплати імпорту та експорту товарів і послуг.

    Під форвардом розуміють контракт, укладений на певний час у майбутньому і передбачає купівлю або продаж валюти. Покупець і продавець валюти заздалегідь обговорюють всі умови даного контракту. По суті, такі угоди являють собою позику, що видається покупцеві продавцем валюти на певний термін. Якщо покупець планує виплатити форвард раніше обумовленого часу, то дане бажання обговорюється обома сторонами. Форвардний контракт діє до закінчення встановленого строку.

    Ф’ючерс – контракт, за яким його власник повинен у встановлений часовий проміжок заплатити вказану суму за встановлений обсяг іноземної валюти. Сторони контракту не обумовлюють його умови: клієнт купує ф’ючерс, або відмовляється від цього. Щоб швидко отримати гроші за контракт, власник може продати його на ф’ючерсному ринку. Продаж чи купівля ф’ючерсу в рамках вторинного ринку допоможе однієї із сторін уникнути виконання своїх зобов’язань.

    Опціони – контракти, по яких можна придбати чи продати фіксовану кількість валюти за встановленою ціною у певний момент у майбутньому. Виповнюється опціон не обов’язково, однак компанія, яка його випустила, зобов’язується виплачувати велику надбавку – різницю між внутрішньою вартістю опціону і його ринковою ціною. Робиться це для того, щоб друга сторона підписала такий контракт.

    При проведенні валютних операцій від сторін вимагається оформлення паспорта угоди. Валютний контроль та органи, які його виконують, стежать за виконанням усіх операцій на валютних ринках.