Установчий документ: перелік, зразки, реєстрація

Залежно від типу організації, її правовий статус визначає той чи інший пакет документів. Жодне підприємство не може існувати без паперів, що засвідчують факт його створення, принципи його роботи та інші суттєві аспекти функціонування. Розглянемо, які існують види установчих документів.

Класифікація

Конкретний пакет документів для тієї чи іншої організації встановлюється в законодавстві. Існує два основних види паперів, які визначають правовий статус компаній. Так, організація може діяти у відповідності з статутом. У ньому вказуються основні характеристики підприємства, порядок його формування/ліквідації. Статут юридичної особи також визначає права та обов’язки суб’єктів, що беруть участь у діяльності фірми, правила формування органів управління тощо Додатково до нього між членами компанії може укладатися угода. Установчий договір конкретизує ключові аспекти, пов’язані з діяльністю фірми. У ряді випадків, встановлених у законодавстві, компанія, не є комерційною, може функціонувати відповідно із загальним положенням, розробленим для організацій даного типу.

Основні розділи

У установчої документації юридичної особи визначаються:

  • Найменування організації.
  • Адреса його розташування.
  • Порядок, згідно з яким здійснюється управління компанією.
  • Інші відомості, передбачені законом для організацій відповідного типу.
  • Установчий документ некомерційного та унітарного підприємства, а також у випадках, встановлених нормативними актами, та інших комерційних компаній повинен визначати мету та предмет діяльності суб’єкта. Вони також можуть передбачатися в добровільному порядку, коли за законом внесення цих відомостей не є обов’язковим.

    Зміст угоди

    Установчий договір вказує на прагнення учасників сформувати організацію. Згідно з ним, вони зобов’язуються створити підприємство, визначити порядок спільної діяльності. У договорі також встановлюється порядок, згідно з яким організації передається майно засновників та здійснюється їх участь в справах юридичної особи. Угодою визначаються правила та умови розподілу збитків і прибутку. У ньому встановлюється порядок управління організацією, виходу з його складу учасників.

    Важливий момент

    У будь-установчий документ допускається вносити зміни. Коригування здійснюється відповідно до встановленого законодавством порядку. Зміни набувають для інших суб’єктів чинності з моменту проведення їх державної реєстрації, а у ряді випадків – з дати повідомлення уповноваженого на її виконання органу. Разом з цим організації та їх учасники не можуть посилатися на відсутність офіційного обліку коригувань у відношенні зі сторонніми суб’єктами, якщо останні діяли у відповідності з ними.

    Титульний аркуш

    Установчий документ має першу сторінку, на якій має зазначатися її назва. Воно пишеться, як правило, великими літерами. Також на титульному аркуші вказується повна назва організації. Написи друкуються приблизно по центру сторінки. У верхньому кутку праворуч вказується, ким і коли був затверджений цей установчий документ. Внизу сторінки друкують місто та рік складання.

    Внутрішня структура

    Установчий документ ТОВ або інший іншої організації повинен включати в себе декілька обов’язкових розділів:

  • Загально положення.
  • Блок про власників/учасників.
  • Основні завдання та напрямки діяльності.
  • Органи управління.
  • Структура.
  • Майно.
  • Порядок ліквідації/реорганізації, відповідальність за зобов’язаннями.
  • Загальні положення

    Установчий документ ТОВ у першому блоці повинен містити відомості про повне найменування підприємства, його організаційно-правовій формі. У загальних положеннях також вказується коротка назва і його англійська транслітерація. У разі якщо у вже створеній раніше компанії затверджується нова редакція документа у зв’язку зі зміною організаційно-правової форми або проведенням реорганізації, то в першому блоці повинна бути описана вся передісторія освіти підприємства. У загальних положеннях також вказується адреса, за якою розташовується фірма.

    Розділ про власників/учасників

    У цьому блоці в обов’язковому порядку зазначаються найменування і організаційно-правовий статус засновників, їх ОГРН та юридичні адреси. При створенні підприємства необхідно враховувати положення законодавства. Зокрема, за ст. 88 ЦК, кількість засновників ТОВ не може бути більше межі, встановленої в ст. 7 п. 3 ФЗ №14, тобто – більше 50. При наявності більшого числа учасників, компанія підлягає перетворенню у виробничий кооператив або відкрите суспільство акціонерів. Ця процедура повинна бути проведена протягом року. Для ТОВ також встановлено обмеження, згідно з яким, його засновником не може бути інше господарське товариство, у складі якого знаходиться один суб’єкт. Дотримання приписів законодавства дуже ретельно перевіряються податковою інспекцією.

    Основні напрями діяльності та завдання

    У цьому розділі повинні бути описані ключові цілі, для досягнення яких була утворена компанія. Тут же вказуються види діяльності, які фірма буде вести. Вони визначаються на підставі КВЕД, введеного в дію з 1 січня 2003-го р.

    Органи управління

    У цьому блоці повинні бути визначені виконавча структура підприємства і назва посади суб’єкта, що реалізує організаційно-розпорядчі та адміністративні функції, наділеного правом здійснювати дії від імені фірми без довіреності. У даному розділі також встановлюється порядок його призначення чи обрання, коло його повноважень. У компанії може передбачатися дорадчий орган. Наприклад, це може бути піклувальна рада та ін. У цьому випадку в розділі “Органи управління” описуються їх повноваження і функції, правила створення.

    Інші пункти

    У розділі “Структура” необхідно вказати всі філії, дочірні компанії, представництва організації з точними адресами, найменуваннями і описом органів управління та їх повноважень. У блоці “Майно” характеризується форма власності, правила її використання і володіння нею, порядок розподілу прибутку. На останній сторінці повинні стояти підписи учасників і друку.

    Реєстрація документів

    Постановка на облік здійснюється у відповідності зі ст. 51, п. 2 ЦК. Згідно з цією нормою, організація вважається створеною з моменту її державної реєстрації, що на практиці означає дату реєстрації її документів. Дана процедура здійснюється суб’єктами, визначеними у ст. 2 ФЗ №129. Цей закон регламентує процес реєстрації підприємців та юридичних осіб. Крім цього, уповноважені суб’єкти визначені і в Постанові Уряду №319 від 17 травня 2002-го р. Цими актами встановлено, що реєстрація документів організацій проводиться податковим органом, розташованим за адресою знаходження підприємства.

    Вимоги

    При оформленні документів і подальшої їх реєстрації важливо дотримати основні приписи чинного законодавства, які відносяться до даної сфери. В першу чергу вимоги поширюються на утримання паперів. У них повинні бути присутні всі обов’язкові реквізити підприємства, відображені всі ключові аспекти діяльності, створення, ліквідації, визначено обов’язки, права, відповідальність.

    Документи, підготовлені з урахуванням законодавчих вимог і підписані засновниками, повинні бути прошиті. При цьому сторінки повинні нумеруватися. На зворотному боці документа скріплюють нитки фіксуються наклейкою. На ній необхідно зробити запис: “Прошнуровано, прошита, скріплена печаткою (зазначити кількість) аркушів”. Число вказується прописом, так і цифрами. Тут же проставляються підписи уповноважених осіб, друку засновників. В разі недотримання даних вимог, папери не будуть прийняті податковим інспектором.

    Висновок

    Таким чином, установча документація виступає як ідентифікаційні папери організації. При їх відсутності підприємство не може офіційно здійснювати свою діяльність, укладати договори, брати на себе зобов’язання та ін. Законодавство встановлює досить жорсткі вимоги до змісту документів комерційних організацій. Їх дотримання є обов’язковим для всіх господарюючих суб’єктів такого типу.