Упущена вигода: позовну заяву, реальний збиток, оцінка, стягнення і судова практика. Поняття упущеної вигоди у ЦК РФ

Поняття “упущена вигода” ГК РФ визначає як неодержаний дохід особи, який воно могло б одержати, якби не були порушені його права. Це закріплено в ст. 15, пункті 1. Далі розберемо детальніше, що являє собою упущена вигода.

ГК РФ: загальні правила

Згідно з ними розмір можливої шкоди дорівнює величині, на яку могло б розширитися майно потерпілого, але не розширилося. Цей обсяг визначається не змістом зобов’язання договору, а характером його порушення. Простіше кажучи, слід з’ясувати, яким було б становище потерпілого учасника, якби умови угоди були б виконані повною мірою. Необхідно також встановити ту суму, при отриманні якої поставило б обличчя в ту ж фінансову ситуацію, якби зобов’язання були виконані. Реальний збиток і упущена вигода – два різних поняття. Однак їх об’єднує те, що відшкодування і того й іншого являє собою спосіб реалізації одного з основних принципів цивільного права, що складається в можливості компенсувати збитки.

Особливості

Упущена вигода може виражатися в неотримання прибутку внаслідок зниження обсягу виробничого або реалізації товару, погіршення якості, зміни асортименту і так далі. Однак при цьому слід враховувати об’єктивні фактори, які можуть вплинути на розмір передбачуваного прибутку. Приміром, не можна не брати до уваги сезонні зміни цін і обсягів випуску продукції, виняткові (надзвичайні) обставини, в числі яких і такі, які не могли вплинути на виконання зобов’язання боржником, але стали причиною зменшення прибутку кредитора і т. д.

Як розрахувати упущену вигоду?

Розмір передбачуваного шкоди має встановлюватись у відповідності з розумними витратами, які повинен був понести кредитор у разі виконання зобов’язань. Так, стягнення упущеної вигоди при недопоставці сировини або комплектуючих здійснюється виходячи з реалізаційної вартості готової продукції, передбаченої умовами договорів з її споживачами, за мінусом ціни неодержаних виробів або матеріалів, транспортно-заготівельних витрат та інших витрат, що стосуються випуску готової продукції. Розрахунок упущеної вигоди може здійснюватися аналогічним, але дещо іншим за змістом способом. Згідно з ним, при зниженні обсягу виробничого або реалізації продукції неотриманий дохід визначається у вигляді різниці між ціною і планованої повною собівартістю товарної одиниці, помножена на число не реалізованою або не випущеної продукції, внаслідок неналежної поведінки контрагента.

Непроизведенный обсяг

Він визначається у відповідності з конкретною ситуацією. Так, можуть бути використані наступні варіанти:

• Розподіл кількості недопоставленої (некомплектної або неналежної якості) продукції на норму витрат на одиницю виробу (послуги або роботи) у разі, якщо була недопоставка.
• Множення денної (годинної) продуктивності простояв верстата, дільниці, цеху і таке інше тривалість простою в днях (годинах).

Інші ситуації

Якщо при неналежному виконанні контрагентом обов’язків за договором було змінено асортимент продукції, упущена вигода у цьому разі визначається у вигляді різниці між об’ємом можливої прибутку від реалізації передбаченої, але не виробленої продукції, і величиною доходу від реалізації виробленого натомість обсягу. В результаті порушення умов договору може знизитися якість товарів (робіт або послуг). У цьому випадку упущена вигода визначається відповідно до суми зменшення ціни внаслідок застосування знижок, припинення сплати надбавки та ін. У разі одночасного неналежного виконання зобов’язань кількома контрагентами, для кожного з них встановлюється розмір збитків. Якщо це зробити не можна, загальна сума шкоди розподіляється між ними порівну.

Перелік фактів, які підлягають доведенню

В обґрунтування своїх вимог, потерпіла особа має надати документи, що підтверджують:

• Факт порушення відповідачем зобов’язань, прийнятих за умовами договору.
• Величину збитків, що виникли у зв’язку з неправомірними діями контрагента. При розрахунку необхідно врахувати вжиті кредитором заходи і зроблені приготування, а також взяти до уваги наявність дійсних можливостей, що забезпечують отримання доходу.
• Причинний зв’язок між збитками і фактом порушення договірного зобов’язання.
• Виконання самим кредитором умов угоди.
• Прийняття розумних заходів для зменшення втрат. В даному випадку слід довести відсутність можливості своєчасно отримати аналогічну продукцію інших організацій. Це може бути із-за:

Відмова у вимогах

Як і при реальний збиток, так і упущену вигоду кожен елемент шкоди повинен бути аргументований кредитором. Доказуванню також підлягає причинно-наслідковий зв’язок між неналежним виконанням зобов’язання за договором і з’явилися можливим збитками. Слід пам’ятати ще про один нюанс, коли визначається упущена вигода. Судова практика знає чимало випадків, коли вимоги заявника про відшкодування було відмовлено.

Мова йде про ст. 393, п. 4. Це положення вказує на те, що сам кредитор повинен вжити заходів і здійснити дії для отримання передбачуваного прибутку. Тобто заявник повинен довести, крім іншого, що він міг і повинен був отримати дохід, і тільки порушення зобов’язань з боку відповідача призвели до втрат, у результаті чого виникла упущена вигода. Позовну заяву може бути відхилена при ігноруванні цієї норми. Для підтвердження наявності дійсних можливостей можна надати інформацію про виробничих потужностях підприємства, про наявність усіх передумов для випуску продукції – наявності можливості отримати сировину, про необхідній кількості трудових ресурсів і так далі.

Упущена вигода: судова практика. Арбітраж

В ході розгляду в цій інстанції, як правило, для встановлення можливості для реальної реалізації або випуску продукції здійснюється перевірка відсутності або наявності:

• Протоколу про наміри.
• Відповідних відносин, зафіксованих в договорі між заявником і споживачами (замовниками) або дійсної можливості їх створення.
• Попередніх угод.
• Гарантійних листів від контрагента з пропозицією оформити відповідний договір або позитивним його відповіддю на це.

Існуючі протиріччя

У роботах деяких вітчизняних юристів зазначається, що наведена вище позиція суду може не завжди вважатися обґрунтованою, оскільки часто суперечить логіці підприємницької діяльності. В економічному плані більш кращою була б оцінка упущеної вигоди через прибуткову норму на вкладений капітал. Цей метод грунтується на тому, що для здійснення виробничо-підприємницької діяльності підприємством використовуються оборотні та основні засоби. При розподілі величини доходу на обсяг перше дасть необхідний вартісний показник. При порівнянні прибутковою норми на вкладений капітал до порушення з ним же, але після вчинення неправомірного діяння, а також після визначення вартісних показників обчислюють приблизну упущену вигоду.

Зменшення відповідальності

Воно передбачено в ст. 404, п. 1. У положенні сказано, що суд має право зменшувати обсяг відповідальності боржника в певних випадках. Зокрема, це допускається, якщо кредитор з необережності або навмисно сприяв збільшенню втрат, які були заподіяні внаслідок неналежного виконання або невиконання договірних умов, або ним не були прийняті розумні заходи до їх зниження.

Наприклад, при недопоставці товару у відповідності з договором купівлі-продажу набуває сторона повинна зробити кроки з придбання аналогічної продукції у сторонньої організації. При цьому продавець у разі відмови покупця прийняти товар зобов’язаний зажадати його перепродажу. В іншому випадку буде вважатися, що упущена вигода утворилася внаслідок неправомірних дій і покупця, і продавця.

Земельні правовідносини

Упущена вигода може з’явитися внаслідок тимчасового або повного вилучення ділянки для суспільних або державних потреб, обмеження права на користування, погіршення стану ґрунту в результаті діяльності громадян, підприємств, установ. Відшкодування втраченого прибутку в даному випадку здійснюється безпосередньо тим, хто завдав шкоди, у вигляді одноразової компенсації.

Її розмір буде дорівнювати доходу, який буде губитися на протязі всього періоду відновлення землі. Він обчислюється у відповідності з фактичними виробничими обсягами в натуральному вираженні за 5 років (в середньому) і діючими на момент порушення прав цінами на дільниці. Для визначення розміру виплати залучаються відомості з податкової служби. При необхідності сума коректується у відповідності зі сформованими на даний момент темпами інфляції.

Приватні випадки

Розмір упущеної вигоди встановлюється в результаті множення обсягу щорічного прибутку на коефіцієнт, наведений у п. 23 Постанови Радміну. І відповідає терміну відновлення виробництва, яке було порушене. Цей період визначається відповідним землевпорядним проектом. Якщо було здійснено вилучення земель, зайнятих плодово-ягідними плодоносними насадженнями, відшкодування упущеної вигоди здійснюється на весь термін, який в тому числі входять роки вилучення і отримання врожаю на новій ділянці, рівного досягнутому на вилученому. При виникненні незручності використання наділом неодержаний прибуток буде визначатися як десятиразова різниця річних витрат на експлуатацію транспорту після і до вилучення. Разом з цим слід враховувати і несприятливі кліматичні фактори, наприклад, повінь або засуху, які можуть мати місце у періоди, за які проводиться розрахунок упущеної вигоди.

Особливий випадок

У підприємницькому обороті може скластися така ситуація, при якій продавець в умовах підвищення ціни на товар, який виступає в якості предмета договору, порахував, що йому вигідніше перепродати продукцію третій особі, відшкодувавши покупцеві за угодою збитків. У відповідності з вітчизняними нормами, у даному випадку покупець одержує право стягнення з постачальника різниці між ринковою вартістю і тією, що зазначена в договорі, двічі.

Перше відшкодування буде ґрунтуватися на положенні ст. 524. Другий раз покупець може вимагати стягнення упущеної вигоди. При цьому недоотриманого прибутку як такої може й не бути. Таким чином, виходить, що в прагненні привести вітчизняні норми у відповідність із західними, законодавець, по суті, вводить подвійну відповідальність. Як в даному випадку визначається упущена вигода? Формула в цій ситуації наступна:

УВ = Дпр = Цнп – Цд, де:

• Цд – ціна за договором.
• Цнп – вартість, за якою була реалізована продукція третім особам.
• Дпр – дохід продавця в результаті порушення угоди.
• УВ – упущена вигода.