Умови та порядок присвоєння спортивних розрядів
Від аматорського до професійного
Присвоєння спортивних розрядів можливо не тільки у професійній лізі, але і в аматорській. Хорошим прикладом для цього може слугувати вітчизняний футбол. Російський футбольний союз здійснює загальну організацію над чотирма лігами по мірі убування:
- Російська футбольна прем’єр-ліга (РФПЛ).
- Футбольна національна ліга (ФНЛ).
- Професійна футбольна ліга (ПФЛ).
- Аматорська футбольна ліга (ЛФЛ).
В обивательських розмовах їх називають простіше: вища, перша, друга і третя. Присвоєння спортивних розрядів футболістам ніяк не впливає на те, в якому дивізіоні вони виступають. Змагання на їх внутрішніх чемпіонатах входять до класифікатора тих, що йдуть в розрядний залік.
При переході футболіста з нижчої на вищу лігу, або з аматорської в професійну, якщо він має перший спортивний розряд, простіше у прискорені терміни отримати звання майстра спорту, так як ранг змагань тепер у нього буде більш значним. Мало того, команди змагаються у професійному дивізіоні – ПФЛ, ФНЛ і РФПЛ, беруть участь у розіграші Кубка Росії. Турнір проводиться з року в рік. За умови виходу на одному з етапів змагань на команду прем’єр-ліги, навіть команда ПФЛ заносить у свій актив не тільки участь в рейтинговому турнірі, але і відповідає ще кільком додатковим вимогам для отримання звання майстра спорту. Тут і статус арбітрів вище, і суперників. Якщо, беручи участь в матчах виключно між командами своєї ліги, футболіст може сподіватися тільки на регіональні накази про присвоєння спортивних розрядів, то тут запис у його залікову книжку про поєдинок з більш сильним суперником і в ранговом турнірі – буде більш цінною для його майбутнього.
Подібний перехід від аматорського до професійного можливий в будь-якому виді спорту. Вирішальну роль тут відіграють майстерність і везіння. Усі раніше здобуті атлетом розряди цінуються і серед професіоналів. Ті не з чуток знають, якою ціною вони дістаються, так як раніше самі пройшли через такі ж випробування.
