Угіддя – це що таке?

Однозначного визначення поняття «угіддя» не існує. Різні джерела дають різне тлумачення. Найчастіше зустрічається таке визначення: угіддя – це територія, задіяна у господарській діяльності людини і приносить дохід. Подібні землі ідентифікуються по своєму місцю розташування, площі та меж. До угідь не належать території населених пунктів, промислових об’єктів, заповідників і національних парків, військових частин, а також зони відпочинку, місця видобутку корисних копалин, якщо вони не знаходяться на території сільськогосподарських та інших угідь. Площа їх може бути різною.

Угіддя можуть бути сільськогосподарськими, мисливськими, водними і так далі. У них також включаються знаходяться на тій же території водойми, комори, сараї та інші подібні об’єкти.

Сільськогосподарські угіддя

Сільськогосподарські угіддя – це землі, придатні для обробки, що використовуються для одержання сільськогосподарської продукції. Якість таких угідь залежить від кліматичних особливостей даного району, характеристик ґрунтового покриву, раціональності ведення сільського господарства. Добре доглянуті і дають високі врожаї сільгоспугіддя можна зустріти, наприклад, у країнах Західної і Центральної Європи: Польщі, Німеччини, Великобританії, Франції.

Загальнодоступні угіддя низької якості, що дають мізерні врожаї, зазвичай пов’язані з малопотужними кам’янистими грунтами з низькою гумусностью, засоленими землями, з неправильним веденням сільського господарства і несприятливими кліматичними умовами.

За якістю земель і вартості сільгоспугіддя поділяються на такі типи:

• мінімального якості;
• низької якості;
• середньої якості;
• гарної якості;
• відмінного (високої) якості.

На сільськогосподарських угіддях проводиться та чи інша господарська діяльність: вирощування сільгоспкультур, випас великої рогатої худоби, заготівля сіна, спалювання стерні і так далі. У деяких випадках землі дають «відпочити» і на певний час припиняють сільськогосподарські роботи на даній ділянці. Потім, через кілька років, землю знову відкривають і засівають. Такі ділянки називають покладами.

Види сільськогосподарських угідь

Найбільш часто зустрічаються такі різновиди земельних угідь:

• ріллі;
• насадження;
• перелоги;
• пасовища;
• сіножаті.

Ріллі становлять стратегічну основу сільського господарства багатьох країн. Зазвичай вони характеризуються великим вмістом гумусу в ґрунті, родючістю; мають плоску або вирівняну поверхню, що забезпечує краще зволоження ґрунту та мінімізує ерозію. Ріллі – це найбільш змінений, найбільший антропогенний тип сільськогосподарських ландшафтів. Кожен рік у них вносяться добрива, а нерідко також пестициди і гербіциди.

З великої висоти ріллі нагадують мозаїку. Кожне поле має чіткі межі і часто відокремлено від іншого лісосмугами.

На ріллі вирощують сільгоспкультури, кормові трави.

Насадження являють собою посадки багаторічних рослин для різних цілей. Це можуть бути виноградники, сади, плантації дерев, багаторічних трав, чагарників, чаю, квітів та інших рослин. Багато з них також потребують родючих ґрунтів і піддаються систематичній обробці, часто ручний.

Перелогові землі і пасовища

Перелогові землі утворюються при тимчасовому припиненні на даній ділянці сільськогосподарської діяльності. Зазвичай це робиться на кілька років або трохи більше в цілях підвищення родючості ґрунтів і позбавлення від найбільш злісних бур’янів (так званих піонерних видів).

Перелогові землі наближаються до природним територіям, але мають інший видовий склад і більш бідний грунт.

Пасовища використовуються в основному для випасу домашніх тварин. Пасовищні угіддя відрізняються від природних пасовищ тим, що тварин випасають систематично і на певній території, найчастіше знаходиться в оточенні інших сільськогосподарських земель. Часто пасовищні угіддя більш доглянуті, ніж природні пасовища.

Найбільш антропогенного формою пасовищ є окультурені пасовища, на яких контролюють стан і видовий склад трав’яного покриву, вносять добрива, підсаджують трави, нерідко зрошують. Тварин випасають певними порціями.

Сіножаті використовують для одержання сіна, яке йде на корм худобі. Вони бувають чистими, заболоченими, заливними, суходільними, закочкаренными, залесенными і т. д.

Мисливські угіддя

У нашій країні це один з найбільш поширених видів угідь. Загальнодоступні мисливські угіддя – це природні комплекси з господарським регулюванням. Часто вони є одночасно і заказниками. Це та територія, де може вестися полювання, і середовище існування різних тварин. Мисливські угіддя розглядаються в трьох аспектах: у захисному, кормовому і репродуктивне.

Захисні властивості визначаються можливостями збереження тварин без безпосередньої участі людини. Кормові – кількістю доступних для тваринних кормів. Репродуктивні властивості визначають можливості для розмноження тварин на даній території.

Мисливські угіддя бувають лісовими, тундровими, степовими, болотними, водними, високогірними.

Лісові мисливські угіддя

У лісових мисливських та інших лісових угіддях класифікацію проводять за переважаючим типом лісу: листяні, змішані, светлохвойные, темнохвойні. При подальшій конкретизації їх класифікують за домінуючої породи: ялинники, березняки, кедровники, лиственничники, осичняки, сосняки, пихтарники, буко-пихтарники і багато інших.

Висновок

Таким чином, угіддя – це землі, які систематично використовуються людиною для різних господарських цілей, крім будівництва, промисловості, військової справи та рекреації. Найчастіше зустрічаються сільськогосподарські угіддя. Проте чіткого розмежування угідь та інших земель не існує, і різні автори подають його трохи по-своєму. Тому й будь-яке визначення поняття «угіддя» не може бути абсолютно точним і вичерпним.

У водних угіддях проводиться вилов риби, в мисливських – добування дичини та хутра, у лісових – збір ягід, грибів, лікарських рослин і т. д.; на сільськогосподарських угіддях вирощують трави, овочеві, зернові культури, виноград, фруктові дерева, чагарники, лікувальні трави, гриби, або проводиться систематичний випас худоби або сінокіс.