Учасники страхових відносин: особливості взаємодії та характеристики

Страхування в сучасних умовах є одним із засобів забезпечення захистом населення, підприємств, громадських установ, будинкових господарств від збитків, яких вони можуть зазнати внаслідок нещасних випадків, стихійних подій, дорожньо-транспортних пригод. Наявність документа про страхування дозволяє мінімізувати отримані збитки, а нарахована страхова компенсація або страхова виплата будуть спрямовані на відновлення здоров’я людини, відновлення зруйнованих матеріальних об’єктів.

Страхування – це?

З розвитком торгівлі, перевезень, стихійними природними катаклізмами в свідомості людей з’явилась ідея про необхідність створення певного гарантійного фонду, завдяки якому вони змогли б покрити збитки при виникненні непередбачених подій. Бурі та урагани, нещасні випадки, лиха техногенного характеру несуть із собою ризик, що приносить значний збиток майновим інтересам організацій, підприємств, фермерським господарствам, здоров’ю і життю людей.

Враховуючи статті закону Російської Федерації «Про організацію страхової справи в Російській Федерації, страхова система являє собою спеціальний страховий резерв, завдяки якому у страхувальників є можливість отримати захист за рахунок внесків, які ними будуть сплачені. Під цим мається на увазі, що підприємства, організації, громадські фонди, приватні підприємці, фізичні особи мають можливість зменшити розміри раптового збитку, якщо відбувається подія, на випадок якої укладено страховий договір. Для того, щоб скористатися такою можливістю, між страховою організацією і покупцем страхової послуги оформлюються страхові договірні відносини, в підтвердження якої підписується документ. Згідно з чинним у страховика правил, в ньому визначені об’єкти страхування, хто має страховий захист, страхові події, у разі яких настає відповідальність страхової організації, та виключення з зазначених страхових правил.

Які сторони беруть участь у страхуванні?

В проведенні страхових операцій, на перший погляд, беруть участь дві сторони: страховик і страхувальник. Однак це хибна думка, адже вони тільки підписують документ. У реальності, виходячи з норм чинного законодавства, основними учасниками страхових відносин є:

• страховик має ліцензію, здійснює страхову діяльність;
• страхувальник – той, хто підписав договір;
• застрахована особа – об’єкт, на кого поширюється страховий захист;
• вигодонабувач – той, хто має право на отримання виплати;
• страховий агент – той, хто оформив страховий поліс і отримав за це агентську винагороду;
• страховий брокер – особа, яка займається посередницькою страховою діяльністю.

Страхові відносини з’являються лише тоді, коли можливий клієнт і страхова організація, тобто основні учасники страхових відносин, підпишуть страховий документ. Після двосторонньої угоди про страхової послуги, її вартості, особливості проведення страхової виплати, співробітник страховика або страховий брокер оформляють страховку, яка несе інформацію про застрахований об’єкт. Також у документі вказується вигодонабувач. Характеристика учасників страхових відносин допомагає розібратися в нюансах страхових відносин: хто і за що відповідає згідно з пунктами підписаного документа.

Страховик

На сучасному фінансовому ринку організації, які беруть на себе відповідальність за майновим договорів та полісів страхування життя (не плутати з пенсійним страхуванням), називаються страховиками. Як професійні учасники страхових відносин вони можуть бути представлені у вигляді державної або приватної компанії. З метою законного надання страхового захисту покупцям послуги, а саме, надавати фізичним та юридичним особам можливість підписати страховий документ, страховик зобов’язаний отримати ліцензію. Тільки цей документ дає йому законне право працювати. Звичайний громадянин, як фізична особа, не має законного права реалізовувати свої страхові продукти. Виходячи з вказаних моментів, страхова організація – це, завжди, юридична особа.

Страхувальник

Для того, щоб страховик створював страхові резерви для виплати компенсацій, отримував позитивний фінансовий результат на страховому ринку він повинен працювати з клієнтами, які потребують його послуг. До одним з наступних основних учасників страхових відносин належать громадяни, підприємства, релігійні громади, приватні компанії, нотаріальні контори, державні організації, які користується страховою послугою, попередньо підписавши зі страховиком договір страхування. Другу сторону, подписывающую страховий документ, іменують страхувальником.

Якщо людина має бажання вступити в договірні страхові відносини зі страховою організацією, він зобов’язаний досягти 16-річного віку і мати діючий документ, що підтверджує його особу. Обов’язковою умовою є дієздатність громадянина. Компанії повинні підтверджувати своє право на страхову діяльність за допомогою юридично зареєстрованих правовстановлюючих документів.

Застрахована особа

У кожному офіційному документі про страхування, крім основних сторін страхових правовідносин, є графа про об’єкт, на якого він поширює свою дію. Відповідно до нормативної бази, такою особою є людина, відповідальність за життя та здоров’я якого перекладена на страхову компанію при настанні страхової події. Як показує практика, батьки страхують своїх дітей від нещасних випадків. Також подружжя та близькі люди користуються страховими продуктами для захисту своїх рідних від неприємних ситуацій. Якщо страхувальником виступає фізична особа, він має повне право застрахувати себе. Таким чином, він буде виступати за страховим договором і страхувальником та застрахованою особою.

Дуже часто страхувальником виступає підприємство або приватна компанія, що бажає співпрацювати зі страховиком з питання захисту членів колективу від можливих катаклізмів і аварій. У таких випадках, як правило, укладається один генеральний договір, до якого додається список працівників організації, за яких власник перераховує страхові платежі. У такому разі застрахованими особами будуть члени колективу, зазначені в списку.

Вигодонабувач

Клієнт страхової компанії, як один з основних учасників страхових відносин, часто при ознайомленні зі своїм першим страховим полісом стикається з поняттям «вигодонабувач». В фінансовій сфері, і саме при страхуванні, в цій якості може виступати особа, яка має право на законних підставах отримати страховку, якщо відбудуться обставини, що підпадають під відповідальність страховика.

При підписанні поліса на страхування життя і здоров’я застрахованої особи, тільки при трагічних смертельних обставинах, які відбудуться з об’єктом страхування, вигодонабувач чи спадкоємці зможуть розраховувати на суму страхування, що вказана страховому документі.

Як вигодонабувачів юридичних осіб часто призначають банківські установи або власників орендованих приміщень. Якщо застраховані майнові ризики, то при непередбачених ситуаціях, які підпадають під відповідальність страхової компанії, як правило, вигодонабувач отримує страхову компенсацію за пошкоджене майно, яке перебуває в оренді або під заставою. У той же час до учасників страхових відносин не належать банки або інші фінансові установи. Також такий учасник договору може розраховувати на страхове відшкодування за заподіяний збиток, якщо страхувальник не має офіційних, законних прав на пошкоджену власність. За договорами страхування транспортних засобів, клієнт страхової компанії і власник автомобіля можуть бути різними людьми.

Додаткові учасники страхових відносин

Страхова організація та її клієнти виступають головними учасниками при укладанні договорів страхування. Для залучення та обслуговування покупців страхових продуктів, страховик укладає договори з учасниками страхового ринку, що відповідають за роботу безпосередньо зі страхувальниками. Такі страхові суб’єкти отримують плату, розмір якої прямо залежить від суми, що надійшли на банківський рахунок страхової компанії, страхових премій.

Презентація компанії, ознайомлення з правилами страхування, підписання документів і їх супровід допоміжними вважаються страховими правовідносинами. Такі відносини полягають в наданні послуг страхової компанії клієнтові, страхувальнику, з метою задоволення їх потреби у страховому захисті. Учасниками допоміжних страхових відносин є незалежні страхові брокери, а також працюють у страховій компанії штатні або позаштатні страхові агенти.

Страхові агенти

Професійними учасниками страхових відносин і страхового ринку є страхові агенти. Уклавши агентський договір на надання агентських послуг, страховий агент, фізична особа, повинен реалізовувати договори добровільного або обов’язкового страхування, оформляти їх відповідно до правил, здавати страхові платежі у банківські установи і щотижня оформляти звіт про виконану роботу з наданням копій укладених договорів. Слід зазначити, що страховий агент – це не тільки громадянин. У цій ролі можуть виступати також підприємства і організації.

В якості юридичних осіб займатися продажем страхових полісів, можуть туристичні компанії, нотаріуси або юридичні консультації. Рід їх діяльності надає їм можливість збільшити суму свого фінансового доходу за рахунок винагороди від суми проданих полісів.

Страхові брокери

На небанківському фінансовому ринку реалізовувати страхові договори також мають право на страхові брокери. Вони являють собою уповноважених представників, які є сполучною ланкою між потенційним клієнтом страхової компанії та самим страховиком. Діяльність страхових брокерів обмежена тільки наданням страхових послуг. Для здійснення свого напряму на страховому ринку вони зобов’язані отримати ліцензію, що дає дозвіл на здійснення посередництва між страховою організацією і страхувальником з метою укладення страхового документа.

Таким чином, при укладенні одного договору страхування учасниками страхових правовідносин стають не тільки страховик і страхувальник, а й інші особи та організації, що мають пряме або другорядне ставлення до діючого страховим документом.