Учасники акціонерного товариства: перелік, відповідальність і особливості
Учасники акціонерного товариства – акціонери, власники акцій, які одержали їх у момент утворення товариства, за спадком, за рішенням суду або купили на ринку цінних паперів. Своїм власникам акції надають певний обсяг прав. Знання про складання списку учасників і регламентації їх прав необхідно для грамотного управління ВАТ чи ЗАТ.
Список учасників АТ
Складати список учасників товариства (ВАТ або ЗАТ) вимагає ФЗ 51 ч. 1 “Про подання заявок”, у відповідності з ним перелік повинен бути оформлений через 10 днів після рішення про проведення загальних зборів.
Всі учасники загальних зборів акціонерів мають право вимагати перелік для ознайомлювальних цілей, якщо вони мають як мінімум 1 % акцій.
Список учасників складається з наступних пунктів:
Кількість учасників ЗАТ
Кількість учасників закритого акціонерного товариства визначено законодавчо, у відповідності зі ст. 7 ФЗ про АТ, не може бути більше 50. Якщо учасників стало більше, то надлишок товариство ліквідується або перетворюється у ВАТ. Причому мінімальний розмір статутного бюджету не нижче 100 МРОТ.
Переважним правом на придбання акцій користуються інші учасники товариства. Продаж третім особам можлива тільки у випадку відмови членів. Додаткова звітність і контроль держави не передбачається.
Кількість учасників ВАТ
Кількість учасників відкритого суспільства не обмежено, але капітал становить як мінімум 1000 МРОТ.
Учасники мають право продавати акції іншим акціонерам, так і третім особам. Але із-за вільного продажу акцій ВАТ зобов’язане щорічно публікувати звіти про діяльність: бухгалтерський баланс, річний звіт, рахунок збитків та прибутків.
Органи управління товариством
Велике чи маленьке акціонерне товариство не може функціонувати без керівного кола осіб. Таким колом виступає обирається загальними зборами ревізор і ревізійна комісія. Їх повноваження визначені у Законі про господарські товариства, статтями 59 і 86 відповідно.
Крім цього, в суспільстві з числом акціонерів більше 100 додатково обирається лічильна комісія кількістю учасників не менше трьох осіб. До комісії не можуть входити члени правління суспільством. Її функції:
Бути обраними в органи управління мають право учасники акціонерного товариства не менш ніж 1 % акцій.
Єдність управління
У випадку, коли залишається тільки один член правління, суспільство, у відповідності зі статтею 104 ЦК РФ, перетворюється в унітарне підприємство. Щоб затвердити стовідсоткове право вирішувати питання ОСА єдиного учасника акціонерного товариства, в держ. органи і партнерам надсилається нотаріально засвідчена копія документа статуту, в якому розписані права акціонера зі 100 % акцій.
Закон зобов’язує повідомляти в статуті, що акції належать одній людині. Від цього обов’язку звільнені ТОВ. До того ж АТ не може мати у вигляді єдиного власника інше господарське товариство з одним членом правління.
Якщо число учасників акціонерного товариства збільшується, то про це також повідомляються партнери і держава. Ці правила описані в п. 6 ст. 98 ЦК РФ і п. 2 ст. 10 ФЗ.
Права акціонерів
Учасники акціонерних товариств мають цілий ряд прав, зафіксованих у законі, їх поділяють на три групи:
Права статуту товариства виділяють окремо, тому що вони можуть бути зафіксовані в законі як необов’язкові. Статут товариства більше конкретизує можливості акціонерів даного кола.
Також існує ряд прав, які виникають у певних ситуаціях, наприклад:
- при купівлі ними нового пакета акцій;
- при придбанні або випуск товариством нового пакета акцій;
- при прийнятті товариством значного правочину, реорганізації структури товариства, внесення змін до статуту.
Рівень відповідальності учасників
Саме суспільство, точніше, коло учасників ОСА, не несе відповідальності за дії кожного з учасників та інших працівників. Однак, якщо через дії або бездіяльності акціонерів товариство збанкрутувало, то винуватці зобов’язані виплатити збитки.
Відповідальність учасників акціонерного товариства обмежується виключно цими двома випадками. При будь-якому іншому варіанті акції залишаються цілі.
У відповідності зі ст. 2 Закону про акціонерних товариствах учасники, які не повністю сплатили вартість акцій, несуть солідарну відповідальність.
Також у разі нестачі нерухомого або рухомого майна товариства при руйнуванні на власників акцій поширюється субсидіарна відповідальність у відповідності зі ст. 3 Закону про АТ.
Особливості діяльності товариства
Учасники акціонерного товариства прагнуть до збільшення капіталу ВАТ чи ЗАТ. Незважаючи на їх діяльність, рядовий акціонер (власник меншої частини акцій) не має права на великомасштабну діяльність по відношенню до капіталу товариства без погодження з власником більшої частини акцій (понад 35 %) або контрольного пакета.
Будь АТ, будь воно закрите чи відкрите, має володіти майном, обсяги якого фіксуються статутом або законом початку діяльності. Перше майно складається з капіталу кожного учасника. Саме першочергові внески у праві іменуються статутними вкладами, або статутними капіталами.
По відношенню до суспільства учасник має тільки права. Єдина його обов’язок, не закріплена законодавчо, полягає в поповненні фонду товариства вкладами.
Кожен акціонер може брати участь в управлінні, якщо він володіє достатнім кол.-вом акцій. Іншими правами користуються власники привілейованих акцій.
Привілейовані акції
Учасники акціонерного товариства, що володіють привілейованими акціями, володіють окремими правами з одного боку, але з іншого – на деякі права накладені обмеження. Зокрема, на управлінську ініціативу.
Цінова вартість акцій за законом для такого виду акцій не може підніматися вище 25 % від основного капіталу.
На відміну від звичайної акції, дивіденд привілейованої фіксований, а не коливається. У деяких випадках власники акцій такого виду мають право на слово в питанні злиття товариства з іншою організацією, приєднання або відкриття дочірньої організації і т. д. Кожне з прав обумовлюється в статуті.
Зміни в законодавстві
З 1 вересня 2014 року ВАТ і ЗАТ перейменовувалися на публічні і непублічні акціонерні товариства. Учасники публічного акціонерного товариства мають право звернутися до Центробанк для звільнення від розкриття повної інформації про діяльність. До того ж, ПАТ може не вносити відомості про єдиного учасника, як це вимагали від ВАТ. Достатньо внести дані в ЕГРЮЛ.
Для ВАТ було обов’язковим створювати колегіальний орган у тому разі, коли число акціонерів більше 50. ПАТ ж зобов’язані скликати збори, коли учасників більше 5. Законодавчо дозволена кількість учасників акціонерних товариств залишилося незмінним.
Здебільшого зміни не торкнулися устрою суспільства і дозволеної кількості учасників. Перетворення відносяться до документаційної частині організації та права акціонерів і працівників не обмежує.
Таким чином, власники акцій мають більшою мірою правами, ніж обов’язками. Навіть не беручи участь у житті суспільства, акціонер щомісяця отримує дивіденд, має право продати, подарувати або залишити у спадок свою частину акцій. Строгий регламент продажу поширюється тільки на учасників ЗАТ, де фінансові дії можливі тільки між учасниками і в рідкісних випадках з третіми особами.
Знати, яким чином влаштовано акціонерне товариство і якими правами володіють учасники, що необхідно для ефективного управління своїми акціями, розрахунку дій наперед.
