ЦПК. Вимоги, що предявляються до судового рішення

Вимоги, що пред’являються до судового рішення, поділяються на дві групи: одна зачіпає його сутність, друга – оформлення. Всі пункти, що описують судовий акт, взаємопов’язані, і ступінь їх виконання повинна бути основною оцінкою в ході розгляду скарг у вищестоящих інстанціях.

Законодавче регулювання

ЦПК вміщує в собі всі законодавчі положення про вимоги, що пред’являються до судового рішення. Всі інші нормативні акти мають підзаконний характер, наприклад, інструкції з діловодства, і відтворюють процесуальний кодекс.

Постанови пленумів, один з яких присвячений судовим рішенням, допомагають зрозуміти закон і усвідомити його правильне застосування. Зазначена категорія документів носить загальний характер і не прив’язана до конкретних справ.

У той же час в оглядах практики періодично звертається увагу на помилки, допущені в реальних справах.

Поняття судового акта

Судові акти – це передбачені законом результат дій суду. У них реалізуються повноваження служителів Феміди. Яке поняття та значення судового рішення? І вимог до нього?

По-перше, це документ, що вирішує спір по суті. Саме їм вирішується доля позову або заяви, поданої в рамках окремого провадження. Всі інші акти або мають проміжний характер, або ними припиняється провадження у справі.

По-друге, рішення має законну силу, тобто повинна виконуватися беззаперечно усіма громадянами, органами влади, підприємствами та установами незалежно від організаційної форми або приналежності (в сенсі приватної, державної або муніципальної власності). Даний акт прирівняний за своїми властивостями до сили закону й може скасовуватися лише вищестоящої інстанцією.

По-третє, ступінь виконання вимог визначає стійкість рішення у вищих інстанціях.

Процедура прийняття

Рішення приймається в нарадчій кімнаті, де, крім суддів, нікого не повинно бути. Якщо виникають обґрунтовані сумніви у виконанні даного правила, судовий акт в ході розгляду апеляційної чи іншої скарги підлягає негайному скасуванню. Потім справа переглядається знову. Мабуть, це найважливіше з процесуальних вимог, що пред’являються до судового рішення.

Законність і обґрунтованість

Два головні вимоги, що пред’являються до судового рішення, – це законність і обгрунтованість.

Законність зобов’язує суд врахувати всі нормативні акти, що мають відношення до спору. Також повинні бути виконані всі процедурні норми (положення ЦПК), щоб гарантувати справедливість судового акта.

Обґрунтованість означає, що вивчені всі обставини справи, які мають суттєві значення, і покладені в основу рішення докази отримані законним шляхом і мають безпосереднє відношення до спору.

Міжнародні та деякі судові акти

Суддя зобов’язаний враховувати і міжнародні акти, які прийняла РФ, зокрема Конвенцію про права людини. Акти Конституційного суду підлягають обов’язковому виконанню.

І законодавство, і судові рішення позначених інстанцій застосовуються незалежно від того, чи робили учасники процесу на них посилання.

Останні вимоги, що пред’являються до судового рішення, на жаль, виконуються далеко не всіма, так і покарання за це ніякого не встановлено.

Структура документа

Він повинен складатися з 3 частин. Серед них:

  • вступна частина;
  • мотивувальна частина;
  • резолютивна частина.

Вступна частина

У неї включено:

  • Найменування суду.
  • Ф. В. О. судді та секретаря.
  • Номер справи.
  • Вказівка, хто з яким позовом (суть вимог) або заявою на чию адресу звернувся.
  • Дата винесення.

Мотивувальна частина

Згідно ЦПК вимоги, що пред’являються до судового рішення, що зобов’язують суддю:

  • викласти обставини справи;
  • навести доводи сторін;
  • надати посилання на законодавство;
  • провести оценкй пред’явлених доказів, їх законність, ставлення до справи, наскільки, наприклад, результати експертизи і показання свідків співвідносяться з іншими доказами;
  • причини, по яких суддя відхилив докази і не погодився з доводами учасників процесу.

Останній пункт найбільш яскраво відображає ступінь впевненості судді у правильності рішення.

Часто доводи у вирішенні ігноруються або спотворюються, що показує правоту відповідно позивача або відповідача.

Якщо відповідач погоджується з позовом та суддя не бачить причин в тому, щоб продовжувати розгляд спору, аналіз доводів не проводиться і робиться посилання на згоду відповідача.

На сьогодні є проект закону, за яким суддя звільняється від складання повного рішення, якщо сторони не попросять про це. Світові судді вже працюють за даною процедурою. І в їхньому випадку заява на видачу такого акта бажано написати відразу ж після засідання, де оголосили вступну та резолютивну частину.

Резолютивна частина

У ній вказується власне рішення за позовом:

  • відмовити в ньому повністю;
  • задовольнити його повністю;
  • задовольнити частково.

Суддя вказує, з якими вимогами погоджується, в яких він відмовляє. Наприклад, визнає право власності, але відмовляє в виселення відповідача. Поширений приклад – часткове стягнення грошового боргу. Якщо визнається частка у праві, зазначається її розмір 1/2, 1/8 і т.д. Якщо мова йде про гроші, сума вказується аж до копійок.

Якщо сторона позивача і відповідача представлена кількома особами, вказується в якій частині і щодо кого суддя задовольняє позов.

Далі описується порядок оскарження. У які терміни і куди направляється скарга. Недобросовісні судді часто спотворюють норми закону, описуючи порядок оскарження, щоб заплутати громадян.

Оформлення

Документ друкується помічником або суддею, потім роздруковується. В кінці, під резолютивною частиною, ставиться прізвище, ініціали та підпис. Якщо в прийнятті рішення брали участь кілька суддів, підпис ставиться кожним з них.

На папері ставиться штамп у вигляді форми, куди вписується, коли виготовлено повне рішення і коли воно вступило в силу.

Перший пункт має значення, так як від дати виготовлення повного рішення відраховується строк на оскарження. Навпроти підпису судді ставиться печатка суду.

Документ, що складається з декількох аркушів, обов’язково підшивається за допомогою бирки, яка підписується суддею або помічником. Оригінал кладеться в папку зі справою, копія з відповідною позначкою видається на руки учасникам процесу або представникам.

Висновок

Що можна сказати про поняття судового рішення, зміст та вимоги до нього? Це акт органу влади, що володіє силою закону. Вимоги пред’являються і щодо змісту, і щодо оформлення. Їх ігнорування може призвести до скасування або зміни рішення, хоча по суті воно й правильне.

На жаль, поки що робиться упор на дотримання формальностей, і рішення оцінюються в першу чергу з даної позиції.