Цивільний позивач в кримінальному процесі: права та обовязки

Віктор Кузьмін

1 minute

Процесуальне положення цивільного позивача в кримінальному процесі регламентується статтею 44 КПК. Цей суб’єкт є повноправним учасником виробництва з боку звинувачення. Розглянемо специфіку статусу цивільного позивача в кримінальному процесі.

Визначення

В якості цивільного позивача в кримінальному процесі може виступати юридична особа або громадянин, який пред’явив вимогу про компенсацію матеріальної шкоди, якщо цей збиток заподіяно безпосередньо злочином. В п. 1 статті 44 КПК передбачається, що зазначений суб’єкт має право направити до суду вимога про відшкодування моральної шкоди.

При наявності підстав виноситься судове визначення або постанова слідчого/дізнавача про визнання цивільним позивачем у кримінальному процесі. Зразок можна отримати після звернення до відповідного органу.

Специфіка цивільного позову

За загальними правилами вимоги особи про компенсації шкоди повинні розглядатися в рамках цивільного судочинства. Проте законодавство допускає можливість розгляду подібних позовів у кримінальному судочинстві. Це обумовлюється різними факторами.

В першу чергу в рамках розгляду кримінальної справи з’являється можливість одночасно встановити підстави для притягнення винних до відповідальності та поставлення їм обов’язку компенсувати заподіяну шкоду. Розмір і характер виниклого внаслідок злочину шкоди включені в предмет доказування відповідно до положень статті 73 КПК.

По-друге, при розгляді цивільних вимог істотно економляться кошти і час. Заявник позбавляється від необхідності брати участь спочатку в кримінальному, а потім і в цивільному процесі. Існують і інші особливості. Крім того, потрібно взяти до уваги, що позивач в кримінальному судочинстві звільняється від обов’язку сплачувати держмито.

Основні принципи

Заінтересована особа має право подати цивільний позов на будь-якому етапі виробництва після відкриття справи і до завершення судового розгляду у першій інстанції.

Заяву вимог залежить від розсуду суб’єкта, якому було заподіяно шкоду. Суд не вправі за своєю ініціативою вирішувати питання про поставленні обвинуваченому обов’язку компенсувати виниклий збитку, якщо позов не був пред’явлений. При цьому зацікавлена особа не втрачає можливості направити вимоги в потрібну інстанцію в рамках цивільного провадження.

Суб’єкти права

Як правило, в кримінальному процесі потерпілий і цивільний позивач – це одна особа. Між тим вимоги про компенсацію шкоди може направити будь-які суб’єкти, яким він був заподіяно внаслідок вчинення злочину. До них можна віднести осіб:

непрацездатних, які перебували на утриманні громадянина, померлого в результаті посягання;
власник цінностей, пошкоджених або знищених внаслідок злочину;
зазнали витрати на похорони загиблого і пр.

Крім того, цивільним позивачем у кримінальному процесі може виступати і прокурор. Працівник прокуратури має право заявити позов на захист інтересів держави, а також недієздатного, неповнолітньої, недієздатної або обмежено іншої особи, яка не в змозі з об’єктивних причин захищати свої права самостійно.

Обмеження

В 1-й частині статті 44 КПК міститься вказівка на шкоду, заподіяну безпосередньо злочином. Це означає, що суд не вправі розглядати регресні вимоги про компенсацію сум, які були виплачені потерпілому. Мова йде про виплати за договорами страхування, допомоги при тимчасовій непрацездатності і так далі. Між тим зазначені вимоги можуть бути заявлені за правилами ЦПК.

Слід також враховувати, що цивільний позивач в кримінальному процесі має право направити вимогу виключно майнового характеру, тобто, позов про матеріальний збиток і майновий відшкодування моральної шкоди.

Варто врахувати кілька нюансів. Що стосується немайнових претензій (наприклад, про позбавлення громадянина батьківських прав), то одночасно з матеріалами кримінального провадження вони розглядатися не можуть.

Специфіка отримання статусу

Слідчий, суд, прокурор, дізнавач зобов’язані роз’яснити зацікавленим суб’єктам права цивільного позивача. У кримінальному процесі передбачений особливий порядок заявлення вимог. Особи, які бажають отримати компенсацію шкоди, повинні чітко розуміти специфіку процедури, а також наслідки вчинення процесуальної дії.

Відмова у визнанні цивільним позивачем у кримінальному процесі допускається, якщо державні органи та уповноважені особи, які ведуть провадження у цій справі, встановлять очевидна відсутність зв’язку між даним злочином і вимогами позову.

Гарантії законодавства

Зацікавлена особа повинно бути ознайомлено з постановою, згідно з яким воно наділяється статусом цивільного позивача.

Цьому суб’єкту повинно гарантуватися право отримати відшкодування шкоди виник. Для цього особа може клопотати про застосування заходів, передбачених в законодавстві. Цивільний позивач, зокрема, може просити заарештувати майно обвинуваченого чи іншої особи, матеріально відповідального за його дії.

Права зацікавленого суб’єкта

Цивільний позивач після визнання його таким отримує можливість:

Підтримувати позов і давати за нього пояснення.
Передавати предмети, документи з метою прилучення їх до справи в якості доказів.
Заявляти відводи, приносити клопотання.
Давати мовою, яка є рідною для нього або яким він володіє, пояснення, показання. При необхідності позивач має право користуватися послугами перекладача (надаються безкоштовно).
Відмовлятися від свідчень проти себе або родичів.
Делегувати свої обов’язки і права довіреній особі. Представник цивільного позивача в кримінальному процесі повинен мати документ, що підтверджує його повноваження виступати від імені довірителя. Якщо потерпілим (позивачем) є неповнолітній, від його імені у виробництві виступають законні представники.
Брати участь у слідчих заходах, ініційованих за його клопотанням чи на прохання його представника (адвоката). Цивільний позивач в кримінальному процесі може брати участь у процесуальних діях, що здійснюються дізнавачем/слідчим лише з їх дозволу.
Знайомитися із змістом рішень, що стосуються його інтересів і заявлених вимог, отримувати їх копії.
Відмовитися від позову (до видалення суддів у дорадчу кімнату).
Знайомитися з протоколами проведених з його участю слідчих заходів, а також по завершенні розслідування знайомитися з матеріалами справи в частині, що відноситься до позовної заяви, робити виписки в будь-якому обсязі.
Брати участь у судочинстві в першої, апеляційної, наглядової інстанції, у судових дебатах, знайомитися із змістом протоколу засідання, подавати заперечення і зауваження на нього.
Подавати скарги на рішення, бездіяльності/дії службовців, що ведуть виробництво (як досудове, так і судове), оскаржувати постанови, визначення, вирок суду в частині, що відноситься до заявленого позову.
Знати про заперечення і скарги, принесених у справі, направляти відгуки на них, брати участь у їх розгляді.

Особливості доказування

У кримінальному процесі цивільний позивач і відповідач належать до сторони звинувачення та захисту, відповідно. Оскільки вимоги заявлені в рамках кримінального провадження, то доведення їх підстави і розміру здійснюється за правилами КПК.

Як говорилося вище, характер і розмір завданої шкоди входить у предмет, що підлягає доказуванню обвинуваченням. Це, в свою чергу, передбачає встановлення факту здійснення злочину, винності (причетності) до нього відповідача, в зв’язку з його поведінки з наслідками.

Відповідно, тягар доказування за цивільним позовом покладається на позивача. Між тим слідчий/дізнавач повинні також вживати заходів, спрямованих на підтвердження факту виникнення шкоди, доведення його характеру і розміру.

Розгляд по суті

Рішення за позовом, прийняте судом, відображається у вироку. Суд вказує, чи підлягають задоволенню вимоги, в якому розмірі, на користь якої особи.

При цьому закон допускає залишення позову, заявленого у кримінальному провадженні, без розгляду. Суд також вправі задовольнити вимоги повністю або в певній частині.

У деяких випадках може виникнути необхідність провести додаткові розрахунки, що вимагають відкладення засідання. В таких ситуаціях суд визнає право особи на задоволення позову і направляє питання про оцінку розміру вимог на розгляд за правилами цивільного провадження. Відповідне положення закріплено частиною 2 стаття 309 КПК.

Виправдувальний вирок

Доля позову буде залежати від підстави винесення такої постанови. Якщо судом не буде встановлено подія посягання або причетність громадянина до вчинення діяння, у задоволенні вимог, заявлених позивачем, буде відмовлено. Якщо підставою виправдувального вироку є відсутність у поведінці підсудного ознак злочину, позов буде залишений без розгляду. Це, в свою чергу, не позбавляє позивача права пред’явити вимогу про відшкодування шкоди в рамках цивільного процесу.

Звернення буде залишено без розгляду в разі припинення судом справи у зв’язку з відмовою приватного чи державного обвинувача від обвинувачення. Ця обставина також не перешкоджає подачі заяви в подальшому в рамках цивільного провадження.

Висновок

Особливість цивільного позову, пред’явленого в рамках кримінального процесу, полягає в тому, що при його розгляді допускається застосування норм ЦПК за аналогією в частині, не врегульованій КПК.

Законодавство наділяє цивільного позивача і відповідача досить широкими правами. Разом з тим нормами закріплені обов’язки цих осіб. В першу чергу вони стосуються збереження конфіденційності відомостей, що стали їм відомими в ході провадження по справі. За порушення цього припису встановлюється відповідальність.

Закон не зобов’язує відповідача доводити відсутність збитків, так само як і свою невинність. Проте він має право заперечувати проти позову, збирати та надавати докази. Як і заявник, він може делегувати свої права представнику.