Цінова конкуренція: види і стратегії

Стратегії цінової конкуренції

Цінова конкуренція виходить з тих далеких часів ринкового суперництва, коли схожі товари продавалися за різними цінами, а знизити їх вартість було тим чинником, завдяки якому продавець як би виділяв свій товар з усіх існуючих на ринку, привертало до нього увагу споживача і завоював собі основну частку ринку в підсумку.

Це не означає, що сьогодні на ринку цінова конкуренція не застосовується. Вона, безумовно, існує, однак завжди має різні форми. Відкрита конкуренція може існувати лише в тому разі, поки не настав той момент, коли фірма не вичерпала свої резерви зниження виробництва і, відповідно, підвищення прибутку.

Але коли встановлюється якась цінову рівновагу, будь-які спроби фірм-виробників знизити ціни тягне за собою зниження вартості на свої продукти і з боку інших виробників. Таким чином, деякі з них помічають поступовий спад виробництва, що з часом призводить і до повного банкрутства. А це, в свою чергу, відкриває іншим фірмам шлях до ринку.

Монополії як приклад конкуренції

У більшості випадків цінову конкуренцію як метод самої конкуренції використовують так звані фірми-аутсайдери у своїй боротьбі з монополіями, з якими боротися іншими методами у немає ні сил, ні можливості.

Цінові методи конкуренції застосовуються також для того, щоб проникнути на ринки з пропозицією нових, раніше не вироблялися товарів, що частенько не нехтують і монополії в тих сферах, де перевага не на їхньому боці.

В якості прикладу цінової конкуренції можуть служити монополії, які мають можливість контролювати виробництво і продаж одного або кількох різновидів товарів або послуг. Такі підприємства наділені масою привілеїв на ринках, вони є структурами, при яких відсутня конкуренція.

Таким чином, під час прямої цінової конкуренції фірми-виробники намагаються всіма доступними методами повідомити про зниження цін на нові, а також на вже наявні на ринку товари та послуги. Важливо розуміти, що у сучасного споживача великий вибір.