Циклічна і сезонна безробіття

Економічна ситуація в державі позначається на кожного його жителя. Якщо спостерігається підйом, люди мають роботу і максимум необхідного для життя. У разі економічної кризи багато жителів відчувають неефективність своєї зайнятості, падає рівень добробуту населення.

Що прийнято вважати безробіттям?

Безробіттям прийнято вважати соціальне явище, при якому частина населення, яка здатна до трудової діяльності, залишається без роботи і без доходу, але знаходиться в активному її пошуку. Варто звернути увагу на те, що безробітними не вважається наступна категорія населення:

• люди, які шукали роботу, але перестали це робити;
• які просто не хочуть працювати;
• жінки, що ведуть домашнє господарство (хоч і працюють цілий день, але не на користь суспільства);
• студенти, які навчаються на денному відділенні;
• бродячі люди (без певного місця проживання);
• пенсіонери;
• інваліди.

Між основними групами постійно відбуваються пересування, зміни. Це наступні категорії:

• працюючі (зайняті);
• не мають роботи (безробітні);
• не входять у робочу силу.

Деякі з “зайнятих” позбавляються роботи, переходячи в категорію “безробітні”. І, навпаки, частина безробітних знаходять роботу і тим самим переходять до категорії зайнятих. Якась частка людей звільняється, йде на пенсію, переходить у категорію “домогосподарки”, тим самим поповнюючи групу “не включаються в робочу силу”. Проте в цей же час хтось починає активно шукати роботу. Коли економіка знаходиться в стабільному стані, то кількість людей втрачають роботу одно активно шукають роботу.

Цікаво, що природне безробіття – це сезонна безробіття, яка займає особливе місце серед видів цього явища. Про неї ми поговоримо трохи пізніше.

Види безробіття

Існує кілька основних груп цього явища в державі:

• фрикційна – триває один-три місяці і пов’язана з пошуком нової роботи;
• структурне – виникає при зміні структури підприємств і проблемою влаштування на нову роботу за іншою спеціальністю;
• інституціональна – виникає тоді, коли рівень заробітної плати низький і існує допомогу по безробіттю (деякі верстви населення воліють отримувати допомогу, ніж працювати за мінімальну оплату праці);
• не останнє місце в списку займають циклічне, сезонне, фрикційна безробіття, які можуть бути прогнозовані.

По суті, це явище у суспільстві можна розділити на два типи – добровільну і вимушену. До добровільного відносять фрикційну та інституційну, а до вимушеної – структурну і циклічну.

Основною ознакою фрикційного безробіття є те, що шукачами роботи виступають вже готові кваліфіковані кадри, що мають певну спеціалізацію і рівень підготовки. Отже, головна причина цього типу – недосконалість інформаційної системи наявності вакансій.

Циклічна, в свою чергу, обумовлена спадом ділової діяльності, яка змінює свою активність. Зазвичай це припадає на періоди економічних криз в державі.

Такий вид, як сезонна безробіття, що виникає при коливанні попиту на робочу силу з-за коливань у певних галузях, залежних від часів року (відноситься до прогнозованої).

Причини цього явища

Є галузі, де робота буває тільки сезонної. З-за цього на період, коли йде спад виробництва або попиту, роботодавець звільняє працівників, внаслідок чого виникає так звана сезонна безробіття. Вона існує в «мертві сезони». Таке поняття для кожної професії індивідуальне. Наприклад, майстра по ремонту взуття відчувають спад попиту на послуги влітку, а будівельники, навпаки, взимку. Сезонні працівники погоджуються працювати на певний період, вимагаючи підвищену заробітну плату, розуміючи, що їм доведеться потім ще якийсь час існувати без прибуткового місця. Або йдуть не дуже високооплачувану роботу, знаючи, що будуть захищені посібником при відсутності роботи.

Саме завдяки цим двом чинникам, сезонна безробіття відноситься до фрикционному типу, який визначається як тимчасовий. Якщо в державі високий рівень безробітного населення, то такий тип займає в загальній кількості невеликий відсоток.

Економічна ситуація в країні і циклічна безробіття

Такий вид, як циклічний і сезонна безробіття, справляють дуже негативний вплив на економіку країни. Ці види властиві країнам, що знаходяться в стадії економічної кризи. Як правило, в цьому явищі бере участь значна частина працездатного населення. Найчастіше масові скорочення починаються повсюдно й одночасно у більшої частини фірм, присутніх на ринку. Повсюдна циклічна безробіття є наслідком такого ж всеохоплюючого банкрутства підприємств.

Характеристики сезонної безробіття

Характеризуючи сезонний вид безробіття, з упевненістю можна сказати, що вона властива таким сферам, як туристичний бізнес, сільськогосподарські роботи, певних видів промислу, які, як правило, обумовлені погодними умовами і легко прогнозуються. Тут має значення, який в даний момент, дозволяє клімат місцевості виконувати які-небудь спеціальні роботи. У містах біля моря хорошими заробітками за літо можуть похвалитися прибережні кафе, готелі і приватні особи, які здають кімнати або живлять відпочиваючих людей. В інших містах взимку відкриваються лижні курорти і так далі.

Чим відрізняється цей вид безробіття від інших

Сезонний тип відрізняється від інших перш за все тим, що його можна спрогнозувати. Отже, сезонна безробіття, причини, що її викликають, стають зовсім ясними – вони пов’язані, насамперед, з порами року та погодними умовами. Залежність від цих критеріїв притаманна досить багатьом фірмам. Роботодавці не хочуть платити в період відсутності попиту на їхні товари або послуги, тобто під час простою, хоча могли б платити мінімальну заробітну плату, а робітники вважалися як би перебувають у відпустці. У цьому полягає сутність сезонної безробіття і його короткостроковість. Адже навіть іноді в освітніх установах на літні канікули деяких звільняють. Але таке явище зустрічається вкрай рідко.

Сезонна і приховане безробіття – в чому різниця?

Залежність від пори року чи погодних умов ми вже проаналізували. Що ж таке приховане безробіття? Цей вид виникає також при економічному спаді на деяких підприємствах. Коли вони перебувають в умовах неповної завантаженості та використання ресурсів, виникає потреба зменшити штат працівників. Але керівництво не звільняє таких, а переводить на неповний робочий тиждень або відправляють у відпустки, які не оплачуються. Формально такі працівники підприємства значаться, як зайняті роботою. Але фактично вони не отримують зарплати, що говорить про їх безробітного стані. В такому випадку мова йде про неефективною зайнятості людини. Цим і відрізняються ці два види безробіття в державі. Такі випадки у часи економічної кризи в країні зустрічаються часто.

Наслідки безробіття для держави

Ринкова економіка обов’язково передбачає наявність цього соціально-економічного явища. Це невід’ємна частина ринку, з усіма його спадами і підйомами. До наслідків відносять такі явища:

• зростання криміногенної ситуації;
• зростання психоемоційної напруженості;
• зростання числа душевних захворювань особистостей;
• збільшення соціальної різниці між верствами населення;
• констатація масової депресії;
• зниження активності по відношенню до праці;
• знецінення освіти;
• збільшення соціальних виплат;
• скорочення виробничих потужностей;
• зниження кваліфікації фахівців у різних сферах;
• страждає національний дохід;
• зменшення бюджету за рахунок зниження податків.

Існує також поняття економічних та неекономічних наслідків безробіття. Неекономічні проявляються у психічних розладах, порушенні здоров’я (розвиток серцево-судинних хвороб), дестабілізації сімейних відносин на особистому рівні і соціальної нестабільності в суспільстві. Встановлено, що на рівні держави розвинена безробіття і погане матеріальне забезпечення населення ведуть до переворотів, різного роду бунтів і революцій. Крім того, професіонали, залишаючись довго без роботи, втрачають кваліфікацію, зростає рівень смертності тощо.

Заходи держави для запобігання повсюдної безробіття

Насамперед, держава має регулювати сфери виробництва і побуту. Заходи, які керівні органи приймають по безробіттю, можуть бути різними, але ефект досягається тільки комплексно.

Обов’язково повинна бути дієва система перепідготовки кадрів, розвиток творчих і духовних сил, впровадження нових технологій, усвідомлене участь у суспільно-політичних рухах, створення системи служб з працевлаштування, виплата соціальних допомог з безробіття, вдосконалення інформаційної системи за наявності вакансій, розвиток бюджетних робочих місць та інші.