Тимчасова адміністрація: поняття та особливості введення

Чи можна якось організації захиститися від впровадження зовнішнього управління?

Так, це цілком можливо. У двадцять п’ятої статті федерального закону «Про неспроможності (банкрутство) кредитних організацій» передбачено, що можна оскаржити рішення про використання даного механізму. Для цього необхідно звернутися в арбітражний суд, дотримуючись порядку, встановленого федеральним законом. Але при цьому необхідно враховувати, що сам процес оскарження не призупиняє діяльність тимчасової організації. Хоча добитися її скасування – це справа не легка. Адже Центробанк приймає рішення на підставі істотних доказів кризової ситуації у фінансово-кредитній установі. Хоча, якщо причини, що послужили підставою для введення тимчасової адміністрації, були усунуті, то це міняє справу.

Висновок

Ось і були розглянуті процедури управління, за якими працюють проблемні банки. Тимчасова адміністрація хоча і є досить непоганим рішенням щодо мінімізації шкоди кризових явищ, але тим не менш вона не дозволяє повністю убезпечити ситуацію. Взагалі, це заходи останнього рубежу, після яких далі тільки ліквідація фінансово-кредитної установи. Найкращий варіант – не допускати розвитку ситуації таким чином, щоб доводилося вводити зовнішнє управління. Для цього необхідно оптимально вибудувати кредитну політику банку і не гнатися за максимальним прибутком. Якщо говорити про пересічних громадян, то можна порадити кілька речей:

Наприклад: якщо кількість проблемних кредитів перевищує значення в 5% від всього числа виданих позик, то це серйозний привід задуматися про те, щоб пошукати інший банк. Можна, звичайно, і ризикнути, адже фінансові установи, у яких плачевна ситуація, часто пропонують більш високі процентні ставки за депозитами, але тут, як ніколи, актуальна прислів’я «тихіше їдеш – далі будеш», тому не варто ризикувати всіма грошима заради кількох відсотків прибутку.