Термін розділу майна після розлучення: особливості, вимоги та зразок

Питання розділу майна нерідко піднімається колишнім подружжям вже після розлучення. Іноді колишні дружини згадують про подібних заходах вже після отримання штампу. Тут виникає логічне питання про те, який термін подачі на розділ майна після розлучення і чи можна це зробити після закінчення процесу щодо розірвання шлюбу. Тут є певні нюанси і характерні особливості.

Що можна розділити?

У відповідності з російським законодавством, розділ майна за законом можна зробити як у шлюбі, так і після його розірвання. Розділити можна тільки набуте за час офіційних подружніх відносин майно.

При розділі частину майна визнається індивідуальною власністю одного з подружжя, якщо:

  • Це предмети особистого користування, тобто речі, якими користувався виключно один з подружжя. До таких речей не ставляться дорогі предмети розкоші (наприклад, коштовності або об’єкти мистецтва).
  • Речі, що дісталися одному з подружжя на безоплатній основі (спадкування, дарування).
  • Всі речі без винятку, які перебували у власності і володіння подружжя на момент укладення шлюбу (тобто придбані до шлюбу).
  • Права на результати інтелектуальної власності (наприклад, авторські права).

Термін, що подається після розлучення на розділ майна, протягом якого колишні чоловік і дружина мають право звернутися до суду, визначено Сімейним кодексом. Він становить три роки.

Деякі особливості при обчисленні строку

У цивільному праві визначено поняття порушення прав позивача. Саме з цього моменту особа може заявити свої вимоги. Це відноситься і до питання про те, який термін розділу майна після розлучення.

Припустимо, у подружжя не було претензій щодо розподілу спільного придбані під час шлюбу речей. Але в певний момент після офіційного розірвання шлюбу чоловік дізнається про факт утиску своїх прав на отримання спільного майна (наприклад, дружина (чоловік) продала спільно нажите майно і звернула отримані кошти на свою користь).

У такому разі тимчасової період для пред’явлення позову про розподіл обчислюється з моменту виявлення факту порушення його прав, незалежно від закінчення загального строку давності по розділу майна після розлучення.

Визначення часток

Всі об’єкти рухомого (будь-які транспортні засоби, побутова техніка, предмети інтер’єру тощо) і нерухомого (квартири, дачі, гаражі тощо) майна, придбані в період спільного проживання або на спільні доходи, розподіляються між дружиною і чоловіком в рівних частинах (50 на 50).

Чоловік, не мав у шлюбі власного доходу, але займався веденням загального господарства і здійснював догляд за загальними дітьми, також має право на свою частину. Найчастіше це половина загального майна. Після розлучення термін розділу майна в даному випадку обчислюється на загальних підставах.

При певних обставинах розмір часток може бути змінений з урахуванням інтересів дітей, які не досягли повноліття. У такому випадку спільне майно поділяється у відповідності з присудженими частками кожного з подружжя.

Добровільний розділ

Якщо у колишніх або теперішніх подружжя відсутні спори щодо порядку визначення часток при розділі, то у них є можливість самостійно визначити перелік речей та майна, яке залишиться у власності кожного з них.

Угода укладається у письмовій формі і за бажанням завіряється у нотаріуса. За даною угодою подружжя отримують належне їм майно у тому розмірі, в якому воно зазначено в документі. Якщо не виходить домовитися мирно або чоловік намагається порушити права іншого чоловіка, закріплені в угоді, то доведеться вирішувати питання через суд.

Судовий порядок розділу

Вимоги про поділ можуть бути заявлені в межах заяви про розірвання шлюбу або окремим документом.

Судовий орган вправі виділити позов про розподіл майна в окреме виробництво, якщо встановить, що позовні вимоги зачіпають інтереси третіх осіб.

Звертатися з подібними вимогами слід в суди загальної юрисдикції:

  • у світовій суд, якщо сума позову менше п’ятдесяти тисяч рублів;
  • у федеральний, якщо ціна позову перевищує цю суму.

Якщо погляди подружжя кардинально розходяться, завжди є можливість подати зустрічну позовну заяву з обґрунтуванням своїх доводів і приведенням своїх аргументів.

Позови про поділ майна обкладаються державним митом, розмір якої залежить від суми заявлених вимог, але не більше шістдесяти тисяч і не менше чотирьохсот карбованців.

Ціна позову розраховується по вартості майна, що підлягає розділу і зазначеного в переліку позивачем.

У разі якщо вартість деякого майна (транспорт, нерухомість та ін.) викликає сумніви, ви можете звернутися в спеціалізовану оціночну організацію та отримати висновок про його вартість. Даний документ повинен увійти в перелік додатки до заяви.

Зміст заяви

До обов’язкових реквізитів належать:

  • Найменування судового органу та його адреса.
  • ПІБ, адреси позивача, відповідача та законного представника.
  • Додаток з переліком документів.
  • Вартість позовних вимог (ціна позову).
  • Підпис і дата звернення до суду.

Безпосередньо сутність заяви складається з передумов виникнення спору, доводів і аргументів, підкріплені посиланнями на законодавство і практику та обґрунтування вимог за схемою розділу майна.

Вимоги заяви повинні містити список речей і майна, що підлягає розділу, із зазначенням його вартості та приналежності одному або іншому дружину, вимога про накладення арешту на певні види майна, щоб уникнути передачі його у власність третіх осіб (можуть бути оформлені окремо поданому клопотанні). У вимогах також вказується сума грошової компенсації, яка випливає з різниці вартості майна, що залишається у кожного з подружжя.

Додаток до позову

  • Копія сторінок паспорта позивача.
  • Копія документа про укладення (розірвання шлюбу).
  • Копії документів, що засвідчують право власності на майно, що підлягає відповідно до закону обов’язковій реєстрації в державних органах (транспорт, нерухомість).
  • Оціночні висновку про вартості окремих об’єктів спору.
  • Опис майна може бути оформлена окремим додатком до заяви).
  • Клопотання про накладення арешту на окремі об’єкти майна, якщо ця вимога не зазначено в самому заяві.
  • Інші доводять свою позицію документи, які впливають на прийняття рішення (довідки, виписки тощо).
  • Копія довіреності представника, якщо інтереси позивача представляються юристом.
  • Документ про сплату держмита.

Заява разом з додатком за кількістю що беруть участь у позові осіб направляється в суд протягом строку розділу майна після розлучення рекомендованою поштою з повідомленням або передається навмисне в канцелярію суду.

Особи, які мають право вимоги розділу

Іноді подружжя настільки сильно вражені проблемами розлучення і рішенням випливають з нього проблем, що забувають про нажитих за роки спільного проживання борги.

Крім самих подружжя звернутися до суду протягом строку розділу майна після розлучення можуть кредитори (банки або фізичні особи). Якщо у чоловіка є у власності значуще за вартістю майно, достатнє для погашення боргу, то кредитор заявить вимогу про звернення стягнення на це майно або на виділену судом частку чоловіка.

Висновок

Після розлучення подружжя термін розділу майна становить три роки, але він може бути продовжений. У разі якщо були порушені права колишніх чоловіка чи дружини під час розподілу майна після розлучення, строк позовної давності. В даному випадку тимчасової період слід обчислювати з моменту, коли колишній чоловік або дружина дізналися або повинні були дізнатися про порушення своїх прав.

У сучасному суспільстві людей, наділених далекоглядністю і прозаїчним мисленням, придбала популярність практика укладення шлюбного договору, що саме по собі є гарантом майбутнього добробуту не тільки дружина, але і дітей, народжених у шлюбі, та рішенням проблеми строків розділу майна після розлучення.