Термін корисного використання основних засобів. Строк корисного використання автомобіля
Основними засобами називають майно організації з періодом експлуатації більше 12 місяців і вартістю понад 40 тисяч рублів. Вони виступають в якості трудових ресурсів для випуску і реалізації товарів, здійснення робіт, надання послуг. Основні засоби можуть також використовуватися в управлінських цілях. У більшості випадків у податковому обліку в якості цих елементів виробничого обороту визнаються ті ж, що і в бухгалтерському.
Прийом ОС
Він здійснюється за початковою ціною за вирахуванням з цієї вартості амортизаційної премії (у разі якщо підприємство скористалося нею). Наприклад, початкова ціна – 100 000 $ (без ПДВ). Амортизаційна премія складе 10 000 грн. У цьому випадку прийом ОС до обліку буде здійснюватися з вартістю 90 000 грн. Існують категорії основних засобів, право власності на які необхідно реєструвати. Зокрема, це відноситься до нерухомості. У цьому випадку прийом ОС здійснюється тоді, коли у бухгалтера буде на руках документ, який підтверджує, що папери на реєстрацію подані. Для інших основних засобів цей момент не обумовлюється. На практиці він визначається днем прийняття ОС бухгалтером. У процесі постановки на податковий облік немає необхідності робити які-небудь спеціальні дії. По суті, ця процедура означає, що бухгалтер встановив термін корисного використання основних засобів, включив їх у ту чи іншу групу. Разом з цим починають нараховуватися списання на поточні витрати по них.
Що таке термін корисного використання основних засобів?
ПК визначає його як період, протягом якого ОЗ служать на підприємстві платника податків. У бухгалтерському обліку встановлена дещо інше формулювання, але суть їх однакова. Термін корисного використання основних засобів визначається на ту дату, коли вони були введені в експлуатацію. Тим не менш повна самостійність у встановленні даного періоду не передбачена.
У Росії діє спеціальний класифікатор. Термін корисного використання встановлюється конкретно для кожного ОС. Перелік затверджений постановою уряду від 1 січня 2002 року. У ньому використовується 10 амортизаційних груп. Для кожної з них сформульовані нижній і верхній межі періоду експлуатації. Так, наприклад, обчислювальну техніку відносять до другої групи. Термін корисного використання – від 2 до 3 років включно.
Важливий момент
Організація зобов’язана дотримуватися встановленого переліку. Відступити від нього можна тільки тоді, коли основний засіб в ньому не зазначено. У цьому випадку строк корисного використання об’єкта визначається у відповідності з технічними характеристиками і рекомендаціями виробника. Період експлуатації може бути збільшений. Наприклад, це можливо після реконструкції, модернізації, технічного переоснащення. Однак і в цьому випадку строк корисного використання обладнання або іншого майна повинен укладатися в межі для тієї групи, до якої ОС відносилося спочатку.
ОС, вживане
Якщо підприємство отримує таке майно (в тому числі в якості внеску в капітал або при реорганізації компанії), бухгалтер повинен запросити від колишнього власника довідку. У ній має бути зазначений строк корисного використання активу, встановлений колишнім власником. До довідки також включаються відомості про період, протягом якого здійснювалася експлуатація. На підставі цієї інформації буде нараховуватися амортизація. Термін корисного використання на новому підприємстві встановлюється у відповідності з тими межами, які визначені для групи, до якої ОС відносилося до колишньої організації.
Списання на витрати
З 1-го числа місяця, що йде за тим, в якому основний засіб введено в експлуатацію, починається нарахування амортизації. Списання частини майна на поточні витрати може тимчасово припинятися. Це відбувається в тому випадку, якщо об’єкт передається в безоплатне користування, консервується на термін більше трьох місяців, модернізується або реконструюється протягом більше 12 місяців.
Методи нарахування
Податковий облік передбачає два способи. Для тих об’єктів, які відносяться до 1-7-й амортизаційним групам, можуть використовуватися як лінійний, так і нелінійний методи. Підприємство має право вибрати будь-який з цих способів і застосувати його до всіх ОС без винятку, незалежно від дати придбання. Для активів з 8-10 груп такого вибору немає. До них застосовується лінійний метод.
Особливості способів нарахування
Згідно з правилами податкового обліку підприємство може поміняти метод з початку року. При цьому слід врахувати, що перехід з лінійної на нелінійний спосіб може здійснюватися скільки завгодно разів. Зворотна зміна допускається тільки раз в 5 років. Лінійний спосіб використовується для кожного активу окремо, нелінійний – для всієї групи в цілому.
Підвищувальні коефіцієнти
Для їх включення в розрахунок необхідно дотримання ряду умов. Так, підвищувальні коефіцієнти залежно від методу нарахування застосовуються у разі експлуатації основних засобів під впливом агресивних чинників або при підвищеної змінності. В цьому випадку норма списання може бути збільшена вдвічі. Різницю між початковою ціною основного засобу і встановленою амортизацією називають залишковою вартістю.
Лінійний метод
Щоб його застосовувати, необхідно знайти норму списання для ОС. Вона дорівнює одиниці, поділеної на термін корисного використання, який виражений в місяцях, помноженої на 100 %. Сума списання в місяць дорівнює первісній вартості, помноженої на норму. Наприклад:
Строк корисного використання ОЗ – 5 років. Це відповідає 60 міс. Первісна вартість – 100 000 грн. Норма в цьому випадку – 1 : 60 Х 100 % = 1,67 %, а щомісячна амортизація – 100 000 грн. Х 1,67 % = 1670 р.
Нарахування припиняється з 1-го числа того місяця, який йде за тим, коли вартість ОС буде списана або коли воно вибуло з підприємства.
Нелінійний метод
Для його використання на кожну амортизаційну групу встановлюється сумарний баланс. Для його обчислення залишкова вартість всіх ОС однієї категорії складається. Визначення сумарного балансу здійснюється на перше число місяця, в який нараховується списання. На підприємствах часто в експлуатацію вводяться нові об’єкти. Їх вартість з наступного місяця буде включатися в сумарний баланс відповідної групи. При вибутті ОС буде мати місце зменшення на залишкову вартість. Розмір амортизації в місяць для групи в цілому дорівнює сумарному балансу, помноженій на норму списання для неї і поделенному на 100. Податковий кодекс встановлює стандарти для кожної категорії. Так, 14,3 – норма для першої групи, для другої – 8,8, для 3-ї – 5,6 і так далі. Наприклад:
Сумарний баланс першої групи встановлено в 1 000 000 грн. У цьому випадку амортизація буде 1 000 000 грн. Х 14,3 : 100 = 143 000 грн.
У разі якщо баланс досяг 0, група ліквідується. Також підприємство може прибрати категорію, якщо він складе менше 20 000 р. В цьому випадку значення балансу списується на позареалізаційні витрати.
Вибуття ОЗ
У разі продажу основних засобів у підприємства з’являється прибуток у вигляді виручки (без ПДВ), а також витрата. Останній дорівнює залишковій вартості. Різниця між доходною частиною і витратою – оподатковуваний база. З неї необхідно сплатити податок на прибуток. При від’ємній різниці підприємство зазнає збитків. Його необхідно списати на витрати рівними частинами протягом певного періоду. Він представлений як строк корисного використання ОС, зменшений на час його експлуатації до моменту вибуття. Якщо проводиться списання внаслідок непридатності, то витрати на ліквідацію допускається віднести до позареалізаційних. При використанні лінійного методу витрати можна включити і амортизацію, яка недоначислена, відповідно до терміну експлуатації.
Аналітичний облік
Він ведеться по кожному конкретному об’єкту. Винятком вважаються ОС, до яких застосовується нелінійний спосіб нарахування. Аналітичний облік включає в себе відомості про наступних параметрах:
- Початкової вартості об’єкта, який вибув (реалізовано) у податковому (звітному) періоді.
- Прийнятий метод нарахування.
- Зміни первісної ціни при дообладнання, добудови, часткової ліквідації, реконструкції.
- Період корисного використання.
- Суму нарахованого списання з дати його початку до завершення місяця, в якому ОС було реалізовано (вибуло). Ці дані вказуються при використанні лінійного способу.
- Сумарному балансі і величиною амортизації для кожної групи. Дані відомості наводяться при застосуванні нелінійного методу.
- Ціною реалізації активу.
- Залишкової вартості ОЗ при вибутті.
- Дату початку реконструкції, консервації, модернізації, передачі в експлуатацію або безоплатне користування.
- Витрати, які пов’язані з вибуттям (реалізацією) ОС.
Строк корисного використання автомобіля
Під цим визначенням розуміється період, протягом якого підприємство-виробник пропонує експлуатувати машину. Строк корисного використання автомобіля зазвичай обчислюється в роках. На підприємстві, що приймає його в оборот, період експлуатації встановлюється з моменту постановки на облік або при нарахуванні списання на витрати по експлуатації. Період, протягом якого буде служити машина, безпосередньо залежить від її технічних характеристик. Часто термін корисного використання транспортного засобу можна визначити за його техпаспорта. Тривалість періоду також розраховується у відповідності з описом моделі. Вона вказується в інструкції з експлуатації.
